:: ECONOMY :: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ В УКРАЇНІ :: ECONOMY :: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ В УКРАЇНІ
:: ECONOMY :: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ В УКРАЇНІ
 
   
       

Світ наукових досліджень. Випуск 9

Термін подання матеріалів

26 травня 2022

До початку конференції залишилось днів 6



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ В УКРАЇНІ

 
28.04.2021 19:19
Автор: Кузнецова Наталія Богданівна, кандидат економічних наук, доцент, Черкаський Державний бізнес-коледж; Калєніченко Аріна Дмитрівна, студентка, Черкаський Державний бізнес-коледж
[Секція 9. Економічна наука та освіта;]

Міграційні процеси відбувалися протягом всього періоду існування людства, проте переміщення людей ще ніколи не мало такого впливу на економічний розвиток, політичне та соціальне життя, культурну сферу країн тощо, як сьогодні, коли міжнародна міграція за масштабами охопила весь світ. Складність, вплив і обсяг міграції постійно зростають, перетворюючи її на глобальне явище. Особливістю міграційної ситуації та міграційної політики в багатьох країнах (України в тому числі) є те, що вони виступають одночасно країнами походження, призначення і транзиту мігрантів.

У сучасному світі міжнародні потоки трудової та інших видів міграції, з одного боку, зумовлюють більш складні політичні і економічні зміни у світовому суспільстві, з іншого - зазнають власних змін під дією економічних, політичних та соціокультурних факторів. Якщо розглядати трудову міграцію, то мова йде про заробітки на стороні і виїзд громадян на короткий час, причому виїзд передбачає повернення або до країни результату (зовнішня трудова міграція) або до місця постійного проживання (внутрішня трудова міграція).

Міграцію, як суспільне явище можна трактувати як:

1) фактор мобільності (просторового переміщення громадянин); 

2) фактор потреби (прагнення громадян покращити своє матеріальне та соціальне становище);

3) фактор стабільності (бажання мігрантів обжитися на новому місці).

Достатньо вагомою сьогодні проблема трудової міграції постала перед Україною. Існує тенденція щорічного зростання показника динаміки чисельності українців, які перебувають за межами країни в пошуках роботи. З 2017 року мігрувати стало набагато легше, адже Україна отримала безвізовий режим з ЄС (рис. 1.1).




Сучасні міграційні процеси формуються під впливом багатьох чинників, обставин та ситуацій. Чинники конкретизуються в причинах, які переважно обумовлені незадоволеністю певними параметрами суспільного буття. Основні причини трудової міграції можна поділити на економічні та соціальні (табл. 1).




Економічні причини міжнародної трудової міграції пов’язують з масштабами, темпами та структурою накопичення капіталу. Скорочення робочої сили внаслідок трудової еміграції зумовлюють скорочення обсягів виробництва та ліквідацію деяких застарілих галузей у країнах походження мігрантів. Суміжною в контексті економічних причин трудової міграції є причина соціальна – зростання рівня бідності серед населення країни – походження. Так, в Україні, у 2020 році частка громадян, які не змогли забезпечити гідне життя собі та своїй родині склала 42,4% і за прогнозами у 2021 році покращення даного показника не передбачається [3].

До причин неекономічного характеру міграції робочої сили також можна віднести політичні, національні, релігійні, расові та сімейні чинники.

Міграційні процеси мають доволі багатоаспектний вплив на країни імміграції та еміграції. Важливо розуміти, що соціально-економічні наслідки трудової міграції мають як позитивні, так і негативні сторони. Як показав світовий досвід, трудова міграція забезпечує численні переваги як країнам, що приймають робочу силу, так і країнам, які її надають. Але помітно, що міграція робочої сили, а особливо міжнародна, продукує гострі соціально-економічні проблеми.

Коли в країні безробіття знаходиться на високому рівні, відплив робочої сили може надати позитивний ефект, офіційно зареєстрований рівень безробіття може знизитися саме внаслідок міграції [4]. При цьому, надходження до бюджету країни можуть значно знизитись, адже, мігранти, які залишають країну, не платять прямі податки. Більш того, зростає навантаження соціального забезпечення на працююче населення. Проте, в Україні можна спостерігати наступну тенденцію: із зростанням чисельності іммігрантів, рівень безробіття в країні зростає. Це свідчить про те, що виїжджає з країни молоде працездатне населення та категорія кваліфікованих працівників (табл. 2).




Чи не єдиним позитивним наслідком трудової міграції для України є значна частка грошових переказів заробітчанами, що переправляється в Україну як офіційними, так і неофіційними шляхами.

За 2020 рік у межах України із використанням систем переказу коштів було переказано 255,2 млрд грн або ж в еквіваленті 9 489,6 млн доларів США. Тобто за 2020 рік сума внутрішньодержавних переказів зросла майже на чверть (23,6%) проти 2019 року. Дана тенденція триває вже не перший рік та продовжує зростати: за 2017 – на 21,4% , за 2018 – на 24,3% та за 2019 рік – на 38,6% [6].

За даними Мінфіну показник переказу коштів в Україну у 2020 році є дещо іншим і склав 8 928 млн дол. США [7]. Рис. 1 демонструє поступово зростаючу динаміку закордонних грошових переказів в Україну.




Масштаби, причини i наслідки мiграційного руху населення впливають на стан розвитку трудового потенціалу країни. Крім кількісних втрат, із міграцією населення, пов’язані й якісні, оскільки в ній беруть участь здебільшого особи найбільш продуктивного віку, порівняно високого рівня освіти, відсутність яких в Україні негативно позначається на характеристиках її трудового потенціалу.

Так, згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного в Польщі, 46,4% українських працівників мають наміри залишитися жити у цій країні. Крім того, значно зросли прагнення українських заробітчан відкрити власний бізнес у Польщі [8]. 

Економічні наслідки трудової міграції мають неабиякий влив на економіку країни, але держава не повинна стояти осторонь і соціальних проблем. Основними її наслідками є загострення проблем «соціального сирітства» та дистанціювання родин, зростання кількості розлучень; зростання чисельності осіб, не мотивованих до економічної активності; дистанціювання батьків та дорослих дітей, що спричиняє проблеми утримання та догляду осіб похилого віку; зростання ризиків потрапляння мігрантів у схеми торгівлі людьми.

Необхідно зазначити, що у 2020 році стримуючим фактором трудової міграції була пандемія COVID-19. Внаслідок карантинних обмежень мільйони людей не змогли виїхати на заробітки в межах власних держав, тим більш за кордон, як результат, їхні сім’ї залишилися без очікуваного доходу, а працедавці – без необхідної робочої сили. Більш того неможливо навіть порахувати, яка кількість заробітчан опинилася за межами своєї держави без можливості повернення додому.

Отже, аналіз причин та масштабів, що спонукали до зростання трудової міграції в Україні, дав змогу встановити соціально-економічні наслідки активізації еміграційних процесів. Унаслідок зростання міграції відбуваються корінні зміни в зайнятості населення на батьківщині; зростає кількість осіб, які не залучені до виробничої діяльності вдома. Чи не єдиним позитивним наслідком міграції для України є поповнення економіки валютними ресурсами. Безумовно, процеси міграції зупинити неможливо, проте можна їх скорегувати. Лише глибокі реформи у всіх сферах (економіка, освіта, медицина, судова система тощо) та покращення рівня життя населення буде сприяти скороченню процесів міграції в Україні.

Список використаних джерел:

1. Демографія та соціальна економіка / Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи. URL: https://idss.org.ua/index (дата звернення: 26.04.2021).

2. Балабанов К.В. Міжнародна економіка: Навчальне електронне видання / К.В. Балабанов, О.В. Булатова, Ю.І. Чентуков. – Маріуполь: МДУ, 2013. – 552с. 

3. Названо кількість українців, які працюють, але живуть у бідності: дослідження Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. URL: https://tsn.ua/groshi/nazvano-kilkist-ukrayinciv-yaki-pracyuyut-ale-zhivut-u-bidnosti-1760974.html  (дата звернення: 22.04.2021).

4. Kahanec M. Lessons from Migration after EU Enlargement / M. Kahanec, A. Zaiceva, K. F. Zimmermann.– Discussion Paper, 2009.– №4230 URL: http://ftp.iza.org/dp4230.pdf  (дата звернення: 26.04.2021).

5. Рівень безробіття в Україні в 2020 р. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/unemploy/2020/ (дата звернення: 26.04.2021).

6. Обсяг переказів в межах України за 2020 рік зріс майже на чверть URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/obsyag-perekaziv-v-mejah-ukrayini-za-2020-rik-zris-mayje-na-chvert (дата звернення: 26.04.2021)

7. Грошові перекази в Україну з-за кордону 2008 - 2020 рр. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/transfer/ (дата звернення: 26.04.2021).

8. Чому українці переїздять у Польщу? / Дослідження Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. URL: https://idss.org.ua/index (дата звернення: 26.04.2021).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.161 сек. / Mysql: 812 (0.132 сек.)