:: ECONOMY :: СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ :: ECONOMY :: СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ
:: ECONOMY :: СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ
 
   
       

Світ наукових досліджень. Випуск 9

Термін подання матеріалів

26 травня 2022

До початку конференції залишилось днів 6



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ

 
20.01.2021 12:46
Автор: Новосад Є.О., студент кафедри менеджменту, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;]

У 2015 році Верховна Рада України прийняла закон про технічні регламенти та оцінку відповідності, відповідно до якого обов'язкова сертифікація пішла в небуття з 2018 року. Таким чином, Україна повинна була б вийти на нову сходинку і скеровуватись міжнародними стандартами, а не древніми радянськими. Чи все відбулось так, так, як планували у 2015 році?

Довгий відрізок часу виробники та імпортери продукції були заручниками обтяжливої системи обов'язкової сертифікації за системою УкрСЕПРО. У незалежній Україні дана система стартувала в 1993 році, але вона була створена на основі оцінки товарів держстандартами технічних умов – посуті, незмінними "ГОСТами". Були й такі, що дійсно розроблялись ще за радянських часів. 

Якщо товар, який планувалося випускати в обіг, не мав відповідника в жодному із затверджених ДСТУ, виробник чи імпортер мав можливість розробити та затвердити власні технічні умови (ТУ). Такі ТУ підлягали окремій реєстрації. Сертифікат відповідності товару одному з таких ДСТУ був "вхідним квитком" на ринок, а держава зберігала монополію на видачу таких квитків. Це породжувало корупційні ризики [1].

На перший погляд, такі сертифікати були зобов’язані захищати споживачів від небезпечних або неналежної якості товарів. Але для експертизи, підприємства особисто надавали зразки товару і, звісно, самі їх обирали – без візиту виробництва представником органу сертифікації.

Підписавши угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалась відмовитись від обов'язкової сертифікації та змінити модель на користь європейської моделі оцінки відповідності продукції. У більшості кейсів виробник або імпортер особисто декларує безпеку і рівень якості власної продукції. І лише для продукції  з високим рівнем потенційного ризику є обов'язковою сертифікація, як приклад, для медичних виробів, що є стерильними [1].

Сьогодні практично не лишилось продукції, для якої сертифікація є обов’язковою, окрім випадків, в яких це чітко визначено законодавством або договором.

Сертифікацію здійснюють, в основному, з ціллю затвердити відповідність надання послуг чи продукції технічним регламентам, стандартам ДСТУ, ІSО та іншим нормативам, затвердженим та імплементованим законодавством України. Існує визначений список товарів, для яких сертифікація є обов’язковою. Проте, це не виключає можливість при бажанні сертифікувати потрібну виробникові або імпортеру продукцію чи процедуру надання послуг. Так, до прикладу, дуже часто сертифікують діяльність косметологів та перукарів. Не виключенням є медична продукція, яку доволі часто сертифікують виробники медичних матеріалів для стоматології, виробники хімічних товарів, тощо. Сертифікація косметики та медичної продукції в Україні - процес, про який варто задуматись будь-якому виробнику ліків, медтехніки чи косметологічної продукції. Чому ж велика частина суб'єктів господарювання проводить сертифікацію своєї продукції, не зважаючи на те, що процедура не є обов'язковою? Відповідь проста: в більшості випадків, у виборі між сертифікованим та не сертифікованим продавцем, клієнти нададуть перевагу тому, у якого приведена у відповідність вся його діяльність. 

Сертифікат – це доказ того, що продукт є відповідним до певних вимог та є перевіреним державою. А це великий плюс на користь виробників для юільшості споживачів. 

Що ж стосується медичних виробів, то отримання висновку СЕС для них є обов'язковим, адже вони мають вплив на здоров'я людини [2].

Виробникам з ЄС також працювати тепер простіше: більше немає потреби окремо проводити оцінку відповідності в Україні. Для певної категорії товарів визнання європейських сертифікатів є достатньою умовою, а для решти – тільки декларація якості та маркування відповідно до вимог технічного регламенту.

Список використаних джерел:

1. Розлучення з "ГОСТами": як Україна впроваджує нову модель стандартизації. URL: https://www.epravda.com.ua/projects/regulation/2020/11/13/667100/

2. СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ. URL: https://pravdop.com/ua/publications/praktiki-kompanii/sertifikaciya-produkcii-v-ukraine-01-2020/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СТАНДАРТУ ISO 37001:2016 В УКРАЇНІ
20.01.2021 12:50
ПРОЕКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В ІТ СФЕРІ
19.01.2021 17:55
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ
19.01.2021 17:49
ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ БРЕНДОМ ПІДПРИЄМСТВА
10.02.2021 17:41




© 2010-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.219 сек. / Mysql: 812 (0.189 сек.)