:: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ :: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ
:: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 29

Термін подання матеріалів

23 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 1



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ОСОБЛИВОСТІ ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ

 
25.11.2020 12:56
Автор: Абраменко Анастасія Сергіївна, студентка 4 курсу, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Клецова Юлія Юріївна, студентка 4 курсу, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Травкіна Карина Вікторівна, студентка 4 курсу, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;]

Перші ісламські банки з'явилися в кінці 60-х років ХХ століття. Поштовхом для розвитку ісламського банкінгу стало відкриття в 1963 році в дельті Нілу ощадного банку «Міт Гамр», який працював без стягнення відсотка з клієнтів. На сьогоднішній день ісламський банкінг розповсюджений, в першу чергу, в мусульманських країнах. В Ірані, Пакистані і Судані фінансова система повністю підпорядковується ісламським нормам, і всі банки цих країн є ісламськими. У таких мусульманських країнах, як Малайзія, Індонезія, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Бруней присутні банки обох типів, причому число традиційних банків також досить велике. Але крім того, такі організації можна зустріти в Європі, США і Австралії. Європейські бізнес-школи все частіше відкривають факультети і відділення з ісламських фінансів. 

Ісламська банківська система – це банківська система, принципи функціонування та діяльності якої засновані на ісламському праві, тобто на законах шаріату. Сучасні ісламські банки позиціонують себе як повна безвідсоткова фінансова установа з рядом конкурентоспроможних продуктів, що дозволяє їм конкурувати з традиційною банківською системою, заснованою на відсотках. Крім спектра операцій з акціонерним капіталом, торгового фінансування і кредитування, ісламські банки також пропонують повний спектр платних послуг, не пов'язаних з виплатою відсотків, включаючи поточні рахунки, спотові валютні операції, перекази коштів, акредитиви, зберігання цінних паперів, управління інвестиціями і консультації, а також інші звичайні послуги сучасного банківської справи [1, c. 3].

Фінансовий сектор ісламських країн складається з банкінгу, ісламських фондів, сукуку (сертифікати, які представляють собою пропорційне безроздільне право власності на матеріальні активи) та такафулу (страхування). Їх пропорційне співвідношення станом на 2019 рік наведено на рисунку 1.




Ісламський банкінг завжди дотримується принципів скромності, економічної ефективності, соціальної справедливості. Це дозволяє йому залучати фінанси як мусульман, так і немусульман. 

Оскільки діяльність ісламського банкінгу, його цілі та інструменти повинні відповідати принципам ісламу, особа роль відводиться релігійному комітету, адже саме він контролює процес кредитування, слідкує за тим, аби всі кредитні операції проходили на безвідсотковій основі. Більш того, ісламські банки підпадають під державне регулювання, а Центральний банк виконує роль контролюючого та регулюючого органу. Ряд банківських продуктів, що пропонується в ісламському банкінгу, суттєво відрізняється від тих, що представлено в традиційному. До основних продуктів ісламського банкінгу відносять ряд понять:

1. Бай уль-Іна – означає продаж з правом викупу;

2. Бай Салям – це авансовий платіж;

3. Вадіа – зберігання цінностей у банку;

4. Бай Бітхаман Аджил – це угода з відстрочкою платежу;

5. Вакала – означає агентські послуги;

6. Іджара – лізинг;

7. Іджара Тумма Аль Бай – це оренда з правом викупу;

8. Істисна – означає ф’ючерсні контракти, угоду на термін;

9. Кард-уль-Хасан – мається на увазі безпроцентна позика.

Джерелом отримання доходів виступають операції мушарака, кард аль хасан та мудараба. Мушарака означає ісламський спосіб співробітництва, при якій обидві сторони об’єднують капітали заради фінансування якогось проєкту, при чому прибуток ділиться заздалегідь, а збитки визначаються для кожної сторони в залежності від пайової участі в капіталі. Кард Аль Хасан – це безвідсотковий кредит, що може надаватися як короткострокова субсидія або матеріальна допомога особам чи організаціям що цього потребують. Щодо мудараби, то розуміється угода між двома сторонами, при якій одна зі сторін надає капітал для фінансування, а інша – управляє проєктом [3, с. 265]. 

Перш за все, необхідно відмітити, що в ісламській фінансовій системі забороняється позичковий процент, так звана «ріба». Під забороною також знаходиться спекулятивна поведінка: азартні ігри, навмисний перепродаж, «марнотратство», а також робота з похідними фінансовими інструментами – деривативами. [4, с. 91]. 

Якщо порівнювати, функції банків в ісламській моделі такі ж самі, як і в традиційній – забезпечувати роботу національної платіжної системи та виступати в якості фінансових посередників. А ключова відмінність полягає в тому, що ісламський банк зацікавлений в результаті від діяльності, а не отримання винагороди у вигляді процентного платежу. Фінансування може отримати тільки заздалегідь успішний проєкт, фінансовий аналіз якого показує довгостроковий успіх діяльності та збільшення добробуту суспільства. В такому випадку банк стає більше інвестором, а не кредитором. Таким чином, ризик, пов’язаний з реалізацією проєкту, ділиться між власником капіталу та підприємцем. 

Отже, на відміну від традиційної банківської системи, де прибуток є єдиною метою, ісламські банки засновані на двох ключових факторах – на релігії і прибутку. Як історично склалося, банки підтримують діяльність підприємств, що працюють для добробуту населення. Використання ісламськими банками ефективних банківських інструментів та продуктів забезпечує конкурентні переваги не лише на внутрішньому ринку, а й на міжнародному рівні також. 

Список використаних джерел:

1. Mohi-ud-din Sangmi, Audil Rashid Khaki Islamic Banking; Concept and Methodology // SSRN Electronic Journal, Chapter – 15, Edition 1, September, 2013, pp. 231-252 http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2184856

2. Islamic Financial Servcies Board. 2019. Islamic Financial Services Industry Stability Report. Kuala Lumpur, Malaysia, July.

3. Хусейнова Д. К., Хусаинов М. К. Теоретические основы исламского банкинга // Проблемы экономики и юридической практики. 2012. №3. 

4. Нуриев Булат Дамирович, Галиуллина Валерия Валериевна Мурабаха как инструмент исламского банкинга // Вестник УГНТУ. Наука, образование, экономика. Серия: Экономика. 2016. №1 (15). 

________________

Науковий керівник: Шуба Олена Артурівна, кандидат географічних наук, доцент, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ, ЯКІ ВАРТО ЗАСТОСОВУВАТИ НБУ В СУЧАСНІЙ СИТУАЦІЇ
26.11.2020 16:31
ПРИБУТОК, ЯК ДЖЕРЕЛО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
26.11.2020 15:58




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.447 сек. / Mysql: 1396 (0.373 сек.)