:: ECONOMY :: ДО ІСТОРІОГРАФІЇ ІНСТИТУЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СФЕРИ В ГАЛИЧИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – СЕРЕДИНІ ХХ СТ. :: ECONOMY :: ДО ІСТОРІОГРАФІЇ ІНСТИТУЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СФЕРИ В ГАЛИЧИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – СЕРЕДИНІ ХХ СТ.
:: ECONOMY :: ДО ІСТОРІОГРАФІЇ ІНСТИТУЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СФЕРИ В ГАЛИЧИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – СЕРЕДИНІ ХХ СТ.
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 30

Термін подання матеріалів

25 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 18



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ДО ІСТОРІОГРАФІЇ ІНСТИТУЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СФЕРИ В ГАЛИЧИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – СЕРЕДИНІ ХХ СТ.

 
28.09.2020 17:56
Автор: Лемішовська Олеся Степанівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний університет «Львівська політехніка»
[Секція 9. Економічна наука та освіта;]

У сфері історико-економічних досліджень обґрунтовано, що «важливим напрямком історико-економічного аналізу є концепція господарського розвитку, його інституцій і категорій» [1, с. 10]. Цей підхід нами застосовано для дослідження бухгалтерської сфери на західноукраїнських землях, яка в задекларований у цьому реферативному викладі  період отримала свій розвиток значною мірою завдяки інституційному впливу.

У досліджуваний період відбулося помітне пожвавлення господарсько-економічної діяльності (нафтодобувна, соледобувна, лісопильна промисловості і разом з ними інші сфери господарювання), що вимагало відповідного рівня бухгалтерської сфери (практика рахівництва, фахова підготовка спеціалістів) для фіксації діяльності створених підприємств. Поява у цей період ще й чисельних різнопрофільних кооперативних утворень додатково висунула питання кваліфікованого практичного рахівництва. Законодавчі приписи вимагали впровадження на всіх суб’єктах господарювання організованої системи рахівництва; виникла потреба в кваліфікованих бухгалтерських кадрах.

Вивчення бухгалтерської справи в тогочасний період проходило і в державних навчальних закладах, проте розгортання процесів підготовки книговодів (рахівників) значною мірою забезпечувалось зусиллями недержавних регіональних інституційних утворень. В системі сформованого культурно-просвітницькими інституціями шкільництва домінували форми студійних фахових вишколів (дошколів) фахівців за багатьма спеціальностями для кооперації, в тому числі бухгалтерів, ревізорів, членів надзірних рад. Поряд з тим, достатньої динаміки також набуло розгортання цими інституціями торгівельних шкіл академічного типу. Ефективна і раціональна організація різних видів і форм підготовки кваліфікованих кадрів дало змогу артикулювати в історіографії цей період таким, що «увійшов в західноукраїнську історію як роки розквіту фінансово-економічної та кооперативної освіти» [2]. Вкажемо, що станом на 1911р. у Східній Галичині діяло близько 20 торгівельних навчальних закладів: 2 академії, 3 державні, 5 приватних і 10 доповнюючих торгівельних шкіл. На всіх спеціальностях кооперативної освіти передбачалося вивчення предметів з бухгалтерського обліку, купецьких рахунків, проведення ревізій тощо.

Зростання чисельності суб’єктів кооперації стало поштовхом для делегування державою контролю приватним інституційним органам за впровадженням у них формалізованої системи рахівництва і проведенням ревізій їх діяльності. На практиці це знайшло вираз у створенні ревізійних союзів за етнічним (національним) критерієм, які виступали як форма об’єднань (ідейно-організаційні центри кооперації), основним предметом діяльності яких все ж була бухгалтерсько-ревізійна сфера. Діяльність Ревізійних союзів як інституційних утворень спрямовувалась на надання інструкторсько-методичної допомоги в організації практичної рахівничої (бухгалтерської) діяльності підпорядкованих кооперативів, забезпеченні фахової підготовки книговодів (бухгалтерів) в системі кооперативної освіти. Підготовлене навчально-методичне та інструктивне забезпечення використовували як практикуючі бухгалтери, так і в системі академічної форми навчання та студійного вишколу (дошколу) бухгалтерів: «підручники з бухгалтерського обліку виступали в якості організаційно-методичного забезпечення, а також служили контрольними параметрами при проведенні ревізій» [3].

Наведені параметри діяльності були статутними для Ревізійного Союзу Українських Кооператив (РСУК) – правонаступника (з 1906 р.) Крайового Союзу ревізійного, Ревізійного союзу руських кооперативів («Руський Ревізійний союз», заснований у 1908 р. та Краєвого союзу кредитового (КСК), який об`єднував і підпорядковував собі значну частину українських кредитних кооперативів (спілок). Вкажемо, що таку ж функціонально-організаційну орієнтованість мали й польські та єврейські ревізійні союзи [4]. На бухгалтерську сферу (більшою мірою принципові засади побудови бухгалтерських звітів) мало організоване у 1936 р. «Товариство українських кооперативів», яке за невеликий період своєї діяльності (1936-1939 рр.) також зробило вплив на засадні принципи побудови облікової системи. На змістовно-методичну спрямованість бухгалтерського обліку і структуру звітності впливали розробки Польського економічного товариства (Polskie towarzystwo economiczne we Lwowie), зокрема його податкової і кооперативної секцій.

Державне регулювання підготовки фахівців за економічною, в тому числі бухгалтерською, освітою в австро-угорський період здійснювалося на основі Законів «Про торгівельну освіту» (1873 р.) та «Про доповнююче навчання» (1885 р), норми яких більшою мірою стосувалися організаційно-правових аспектів. Безпосередньо структура навчальної програми загалом і зміст дисциплін в освітніх закладах кооперації за багатьма складовими вибудовувався за інституційним розумінням кваліфікаційних компетенцій. Так, наприклад, з`їздом кооперативних інструкторів (РСУК, 1929) схвалено програму удосконалення підготовки книговодів, скарбників і членів спостережних рад в системі кооперативних курсів. 

Наведемо внесок РСУК у забезпечення бухгалтерського навчання, зокрема деякі з підручників і посібників, підготовлених ревізорами РСУК: «Практичний підручник для товариств задаткових» (Т. Кормош, 1885, 1912); «Підручник до ведення книг в кооперативних, господарсько-торгівельних і споживчих спілках» (С. Герасимович, 1920р.); «Рахівництво кредитових товариств» (І. Івасюк, 1924р.); «Підручник торговельно-кооперативного книговодства» (І. Стернюк, 1926р.); «Підручник для кас Стефчика (Л. Тварецький, 1928р.); «Порадник у книговодстві кредитових кооперативів» (М. Павлюк, 1930р.); «Торговельне рахівництво» (К. Безкровний, 1932р.); «Упрощене книговодство і податки» (В. Нестерович, 1935р.); «Кооперативна ревізія» (Б. Мартос, 1928р.). Деякі з наведених підручників і посібників були підготовленні в еміграційних українських навчальних закладах з якими регіональними інституціями була налагоджена тісна співпраця.

Для більш повного розкриття інституційного впливу на розвиток бухгалтерської сфери вкажемо на внесок інших інституційних утворень. РСУК як головній інституції підпорядковувалися кооперативні централі (галузеві об’єднання кооперативів), однією з яких була «Народна торговля». У 1924р. ця централь кооперації організувала для галузевих союзівських кооператив «Заочний освітній письмовий курс» для персоналу молодшого рівня спеціалізації. Курсанти отримували «Задачник», що включав матеріали з бухгалтерії, торговельних рахунків та ін. профільних предметів кооперації. Згодом замість заочного курсу було запроваджено трирічні доповнюючі школи для працівників торгівлі, де бухгалтерія (рахівництво) вивчалася на всіх спеціальностях у значному обсязі. 

У розвитку бухгалтерії в системі аграрного навчання відіграло й крайове товариство «Сільський господар», яке в питаннях освіти співпрацювало із школами «Просвіти» та Дублянською рільничою школою. На сторінках свого періодичного видання «Сільський господар» товариство пропагувало впровадження і розвиток бухгалтерського обліку в сільськім господарстві (напр.: «О користі ведення рахунків у господарів (1928, №5); «Під увагу тим, що ведуть сільськогосподарське рахівництво» (1928, №15); «Чи вже зголосилися до ведення рахівництва в «Сільському господарі» (1928, №3) та ін.).

Достатньо вагомий внесок у розвиток бухгалтерської справи зробило товариство «Просвіта», особливо після 1891р., коли ним акцент спрямовувався на просвітницько-економічну орієнтацію. Тісну співпрацю цього товариства з РСУК засвідчують документи із його архівних фондів – «Листування із Ревізійними союзом українських кооперативів про координацію діяльності» [4, ф. 341, оп. 1. – Спр. 466]. «Коштом і заходом Товариства «Просьвіта» видано у 1900 р. методичний посібник «Спілки для ощадності і позичок (системи Райфайзена) та «Порадник торговельний» (1905). Інституційний внесок «Просвіти» сприяв організації в краї розгалуженої мережі українських економічних закладів кооперативного типу (наприклад Торговельної школи (Львів, 1911р.) з дворічним курсом навчання).  

Вказані інституційні утворення в різний спосіб забезпечували кваліфікаційний рівень практикуючих бухгалтерів і систему фахового навчання. Засадні принципи та організаційно-методичні підходи до бухгалтерії і ревізійної діяльності були спрямовані на необхідне інформаційне забезпечення для управління і координації діяльності кооперативних утворень. 

Список використаних джерел:

1. Лановик Б. Д. Економічна історія України і світу: Підручник / Б. Д. Лановик, З.М. Матисякевич, Р. М. Матейко [за ред.. Б.Д. Лановика]. – К.: Вікар, 1999. – 737 с. 

2. Голубка М. М. Система підготовки фахівців з фінансово-економічною та кооперативною освітою на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ – початку ХХ століття // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. – 2016. – Т. 21. Вип. 4 (46). – С. 8-11

3. Швець В. Є. Розвиток бухгалтерського обліку на західно-українських землях у першій половині ХХ століття // Вісник Житомирського державного технологічного інституту. Економічні науки. – 2000. ¬– №12.

4. Центральний державний історичний архів України, м. Львів . Ф. 428. Ревізійний союз руських кооперативів («Руський Ревізійний Союз»); Ф. 320. Ревізійний союз українських кооперативів (1904-1939 рр.) [Краєвий Ревізійний союз (1904-1928 рр.)]; Ф. 478. Союз Єврейських кооперативів у Польщі. Львівське відділення (Zwinzek їydowskich spyidzielni w Polsce. Przedstawicielstwo we Lwowie (1926-1939)); Ф.348. Товариство «Просвіта» м. Львів (1868-1939рр.).



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.223 сек. / Mysql: 752 (0.188 сек.)