:: ECONOMY :: ДОСВІД ОПРАЦЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ ЗІ СТРАХОВИХ ДИСЦИПЛІН :: ECONOMY :: ДОСВІД ОПРАЦЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ ЗІ СТРАХОВИХ ДИСЦИПЛІН
:: ECONOMY :: ДОСВІД ОПРАЦЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ ЗІ СТРАХОВИХ ДИСЦИПЛІН
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 21

Термін подання матеріалів

26 березня 2020

До початку конференції залишилось днів 29



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ДОСВІД ОПРАЦЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ ЗІ СТРАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

 
28.05.2019 09:37
Автор: Колотило Ольга Данилівна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана
[Секція 9. Економічна наука та освіта;]

Сучасне глобальне конкурентне середовище демонструє постійне нарощення темпів інтенсифікації обсягів виробництва та реалізації різноманітних товарів та послуг. З огляду на вузькопрофесійну фінансову специфіку організації та діяльності сучасного світового страхового ринку, щорічно зростає нагальність розробки та імплементації у навчальний процес комплексної, якісної за змістом структури освітніх програм за спеціалізацією «Страхування».

У зв’язку зі стрімкістю розвиту ІТ-технологій, Інтернет, як інформаційний та навчальний ресурс, став невід’ємною складовою сучасного освітнього процесу. Популярність інтерактивних курсів та дистанційного навчання демонструє стабільну динаміку до зростання та вимагає від викладацького складу класичної вищої школи термінового забезпечення потенційних студентів з усього світу вільним Інтернет-доступом до навчальних матеріалів з дисциплін профільних кафедр.

Приступаючи до розробки та опрацювання дистанційних навчальних курсів зі страхових дисциплін, викладачі нашої кафедри стикнулися з дилемою пошуку та обрання найоптимальнішого пакету методів та засобів викладення змісту та завдань дисциплін, з метою максимізації рівня освоєння їх змісту потенційними студентами та досягнення значень підсумкового контролю вище або на рівні з аналогічними показниками за денною та заочною формами навчання.

Проблема пролягала в тому, що викладач-розробник дистанційного курсу мав викласти теоретичний лекційний матеріал, розрахункові завдання, кейси, тестові завдання та інше без врахування фактичного рівня підготовки майбутнього невідомого (з поза меж даного ВУЗу чи країни) студента. Обрання середнього рівня складності зазначеного вище навчального матеріалу, очікувано дало посередній рівень освоєння змісту дисципліни студентами. Внесення більш складного за рівнем освоєння навчального матеріалу, з огляду на відсутність у студентів альтернати вибору (опрацьовувати чи ні), обумовило зниження загальних та середніх показників успішності нижче планових.

Зокрема, при опрацюванні лекційних роликів, сучасні експерти з дистанційної освіти Красюк Ю.М. та Супрунюк Г.М., наголошували на доцільності дотримання часової тривалості таких не більше 5-7 хв., а не 12-ти чи 20-ти хв. [1], як це було загально вживано у попередні роки. Необхідність скорочення часу тривалості лекційного ролику обумовлювалась зміною поколінь та приходом психотипу студентів, що неготові ефективно сприймати та засвоювати нову, специфічну, вузькопрофільну, аналітичну інформацію довше 7-ми хвилин. Постає питання: а як умістити весь навчальний матеріал лекції у такий короткий ролик? Яка оптимальна кількість роликів доцільна для опрацювання за однією навчальною темою? Чим спонукати, заохотити студента самостійно освоїти тематику навчальної дисципліни, що передбачена навчальним планом, але лишилася поза межами лекційних роликів? 

Аналогічні проблеми виникали і при виборі методів та засобів розробки профільних завдань для самостійного опрацювання студентами (задачі, тести, кейси, ділові ігри, тренінги та ін.) та ранжирування їх ступеня оцінки за рівнем складності.

Критичний аналіз практичного досвіду розробки та апробації дистанційних курсів викладачами нашої кафедри з дисциплін «Страхування», «Соціальне страхування» та «Ризик-менеджмент у страхуванні» для різних економічних спеціальностей університету, засвідчив, що з метою ефективного вирішення означених вище проблем та оптимізації робочого часу, що був затрачений на даний вид методичної роботи викладачів, доцільно запровадити попереднє тестування студентів. Суть цього тестування-опитування, що має реалізовуватися у обов’язковій формі, полягає у з’ясуванні до початку вивчення профільної дисципліни фактичного рівня розвитку логічних та психологічних навичок кожного потенційного студента. Такий підхід дозволить (в автоматичному режимі) підібрати, з наявного в базі даних дистанційного курсу на сайті університету, навчальні лекційні та практичні матеріали, у відповідності до індивідуального рівня підготовки кожного потенційного студента. Уникнення суб’єктивного підходу викладача щодо вибору матеріалів для конкретного студента, сприятиме зростанню загально-групового та індивідуального рівня засвоєння навчального матеріалу та рівня оцінки знань до планового рівня.

Зауважимо, що при опрацюванні структури та змісту питань описаного вище тестування-опитування, виникає необхідність у міждисциплінарній співпраці викладачів кафедр профільного фінансового напрямку з колегами з кафедри психології. Специфічна особливість розробки нашого тестування-опитування полягала у необхідності досягнення синергетичного ефекту при формулюванні запитань. Одержана індивідуальна оцінка рівня підготовки потенційного студента, має комплексно відображати, як фактичний рівень набутих профільних знань з фінансів та страхування (необхідних для подальшого освоєння обраної дисципліни), рівень набутих практичних професійних навичок, рівень розвитку причинно-наслідкового мислення, так і рівень соціально-психологічного розвитку. Саме такий підхід є запорукою розробки, реалізації та оптимально ефективного освоєння студентами дистанційного курсу з профільного страхового напрямку.

Список використаних джерел:

1. Красюк, Ю.М. Реалізація комунікативної спрямованості процесу навчання через систему навчальних задач // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VI (66), Issue: 162, 2018.— P. 27—30.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.131 сек. / Mysql: 651 (0.098 сек.)