Зовнішньоекономічна діяльність – невід’ємна складова економічного розвитку будь-якої країни. Для нашої країни стан зовнішньої торгівлі також відіграє надзвичайно важливе значення, оскільки в міжнародній системі поділу праці, Україна виступає як покупцем, так і продавцем [1]. Не можливо не звернути увагу на те, що на зовнішньоекономічну діяльність вітчизняної економіки постійно впливає низка факторів, які негативно відображаються на її стані та заважають поступово розвиватися в правильному напрямку [2]. Останнім часом, до таких факторів відноситься боротьба України з агресором Російської Федерації, економічна криза, коливання рівня цін, тарифне та нетарифне регулювання тощо. Наслідком чого є зменшення видатків державного бюджету, що в свою чергу призводить до скорочення імпорту та коливань експорту. З огляду на зазначене, актуалізується необхідність у ґрунтовному аналізуванні стану та перспектив експортно-імпортної діяльності.
Першочергово проаналізуємо тенденцію змін обсягів експорту та імпорту товарів за минулі періоди, яку детально можемо побачити на рис.1 та рис.2.
Наведені нижче дані свідчать, що протягом 2012 - 2016 рр. спостерігається істотне скорочення експортних операцій та виручки від них, що спричинено бойовими діями на сході з Російською Федерацією. У 2017 році крива експортованої товарної продукції демонструє зростання, і загальний обсяг становить 43264736,0 тис. дол., що на 19% більше, ніж у 2016 році.
Насамперед, це спричинено збільшенням експорту нафтопродуктів у двічі, суттєвим зростанням агропродовольчого експорту, який досяг рекордного показника (17,8 млрд. дол.), раніше такого значення даний показник досягав лише у 2012 р. Станом на першу половину 2018 року, обсяг експортних операцій з України становить 23260573,6 тис. дол., що на 3% більше в порівнянні з першою половиною 2017 року., і є позитивним для вітчизняної економіки [3].
На предмет імпортної діяльності, то з 2012 року спостерігається аналогічне спадання (рис.2), яке триває до 2016 року. Хоча, з 2016 року ситуація покращується та спостерігається нарощення імпортних закупок, оскільки відбувається помірне відновлення вітчизняної економіки, яке посприяло зростанню імпортних операцій. Так, у 2017 р. імпорт перевищив зростання експорту і становив 49607173,9 тис. дол., що у відсотковому співвідношенні демонструє зростання на 26,4%. Разом з тим, негативне сальдо зовнішньоекономічної торгівлі товарами у 2017 р. становило 6331,9 млн. дол. За перше півріччя 2018 року обсяг загального імпорту товарів становив 25918200,2 тис. дол., і в порівнянні з попереднім роком обсяги закупівлі товарів зросли [3].
Ключовим партнером України з експорту та імпорту товарів є Європейський Союз (сукупна частка становить 40,2%). Варто зазначити, що у 2017 р. експорт товарів до країн ЄС порівняно з 2016 р. зріс на 29,9%, у грошовому співвідношенні – 4038,2 млн. дол. Одночасно імпорт збільшився на 21,3%, у грошовому співвідношенні – 3655,0 млн. дол. [3].
Наступним етапом дослідження є розгляд структури експортованої та імпортованої продукції. Продукція агропромислового та харчового комплексу, недорогоцінні метали та вироби з них, чорні метали, механічні та електричні машини − склали найбільші обсяги експортованої продукції в країни Європейського Союзу (рис.3). Відмітимо, що структуру імпорту формували такі групи товарів: механічні та електричні машини, продукція хімічної промисловості та вироби з неї, мінеральні продукти (рис.4).
Вищенаведені товари експортувалися у такі країни ЄС: Польща - 15,5%; Італія - 14,1%; Німеччина - 10,0%. Найбільші імпортні поставки серед країн Європейського Союзу здійснювались із Німеччини - 26,2%; Польщі - 16,6%; Італії - 7,8%; Франції - 7,5%; Угорщини - 5,5%; Чехії - 4,2% та Великої Британії - 3,8%.
Окремої уваги заслуговує експорт агропромислових товарів, адже декілька років поспіль Україна являється світовим лідером з виробництва та експорту соняшникової олії [3]. Провідну позицію також займають кукурудза та пшениця станом на І пол. 2018 р. Лідерами з аграрного імпорту стали: насіння соняшнику, морожена риба та кукурудза. Нижче наведено ТОП-3 країн-лідерів збуту сільськогосподарської продукції та ТОП-3 країн агропродовольчого імпорту.
За результатами аналізування показників експортно-імпортної діяльності є підстави стверджувати, що існують стримуючі фактори розвитку зовнішньоекономічної діяльності в України. Наукові доробки щодо окреслення стримуючих факторів розвитку експортно-імпортної діяльності акцентують увагу на тому, що саме тіньова економіка є найсуттєвішим гальмівним фактором [4,5]. Думки науковців підтверджуються рейтингом міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів [6], який присвячений оцінці і прогнозу розвитку глобальної тіньової економіки, де Україна ввійшла до трійки лідерів країн із найбільшим обсягом тіньової економіки. Так, рівень контрабанди в державі, за деякими підрахунками [3,7], становить приблизно 4 млрд. євро щорічно. Як наслідок, нелегальний експорт не лише погіршує ефективність зовнішньоекономічної діяльності України, а й скорочує відрахування в державний бюджет, скорочує кількість робочих місць та інвестиційні можливості в цілому. Така ситуація призводить до суттєвого скорочення робочих місць та відсутності можливості створювати нові.
Розглянемо структуру нелегального експорту та імпорту. Що стосується нелегального експорту, то найбільше з країни вивозяться [8,9,10]:
- тютюнові вироби – у 2016 - 2017 рр. Україна виступала лідером в рейтингу країн, які найбільше ввозять контрабандні цигарки на територію Європейського Союзу (8,3 млн. пачок). Варто зазначити, що Брюссель надто занепокоєний ситуацією, яка утворилася, в розрізі угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
- деревина (ліс - кругляк) – вивозиться біля 26 тис. кубів лісу, і частка даного нелегального ринку займає 80%;
- бурштин – даний бізнес в Україні майже весь нелегальний, адже тільки 2% вивозиться легально.
Розглянемо структуру імпорту, що перебуває в тіні [11,12,13]:
- техніка – в Асоціації підприємств інформаційних технологій дослідили, що 25% смартфонів імпортується нелегально. Продукція компанії «Apple» найбільше ввозиться нелегальними поставками, адже саме нижча ціна викликає інтерес з боку споживачів.
- нафтопродукти – 30% даного ринку не є легальним (у 2016 р. Україна втратила 1,2 млрд. грн.)
- медичні препарати (нелегальним шляхом попадають з країн ЄС, Індії та Росії).
Проте, варто виділити і позитивні зрушення в області неформальної торгівлі. Якщо у 2014 р., разом із скороченням доходів українців було імпортовано товарів на суму майже 8,4 млрд. дол., то вже у 2017 р. показник скоротився у 2 рази і склав 3,9 млрд. дол. Динаміка неформального експорту теж прямує до зменшення (з 1062 млн. дол. до 759 млн. дол.) [3].
Отже, аналіз сучасного стану експортно-імпортних операцій свідчить, що протягом 2012 - 2016 рр. їхні обсяги суттєво скорочувались під впливом низки економічних факторів, проте, з кінця 2016 року спостерігаються позитивні зрушення. Найбільші експортні обсяги складає продукція агропромислового та харчового комплексу, недорогоцінні метали та вироби з них, чорні метали. Імпортні обсяги, насамперед, складають механічні та електричні машини, продукти хімічної промисловості та вироби з неї, мінеральні продукти тощо. Як правило, ключовим партнером України з експорту та імпорту товарів є Європейський Союз. Також дослідження показало, що одним з основних стримуючих факторів розвитку зовнішньоекономічної діяльності є тіньова економіка. Зазначена ситуація знайшла відображення у міжнародному рейтингу, який присвячений оцінці і прогнозу розвитку глобальної тіньової економіки, згідно якого Україна посідає третю позицію [6].
Наведені вище аргументи свідчать, що без подолання стримуючих факторів складно забезпечити передумови для розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Разом з тим, доцільно відмітити, що у 2017 р. була проведена низка заходів щодо боротьби з тіньовою економікою. Зокрема, була проведена детінізація, яка полягала у пом’якшенні тимчасових валютних обмежень з метою створення умов для збільшення обсягів продажу продукції українського виробництва покупцям-нерезидентам, скасуванні державного цінового регулювання на низку товарів та впровадженні нового підхіду до державного нагляду та контролю [14].
Cписок використаної літератури:
1.Ковальчук Т. Г. Оцінка стану зовнішньоекономічної діяльності та створення сприятливих умов її розвитку в Україні / Т. Г. Ковальчук // Молодий вчений. - 2017. - № 11. - С. 1190-1194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_11_288.
2.Тохтамиш Т. О. Теоретичні аспекти організації зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу / Т. О. Тохтамиш, О. А. Ягольницький, М. А. Овчиннікова // Проблеми системного підходу в економіці. - 2018. - Вип. 2. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSPE_print_2018_2_3.
3.Держкомстат України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
4.Іванова І. М. Тіньові схеми з експортом: сутність та шляхи усунення / І. М. Іванова // Наукові праці НДФІ. - 2014. - Вип. 4. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npndfi_2014_4_5.
5.Кундицький О. О. Тіньова економіка: сутність, причини виникнення та наслідки існування / О. О. Кундицький, О. С. Сенишин // Modern economics. - 2018. - № 10. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/modecon_2018_10_14.
6.Дослідження Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/ukraina-posila-3-mistse-v-top-krain-iz-naibilshoiu-tinovoiu-ekonomikoiu-doslidzhennia.
7.Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Основні показники зовнішньої торгівлі України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&isSpecial=True&id=01c93639 3997-4053-9aff-7999de39d965&title=EksportTovarivZUkrainiZrisNa20-6-Za11-Misiatsiv2017-Roku.
8.Всесвітня митна організація [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.wcoomd.org.
9.Державне агентство лісових ресурсів України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index.
10.Міністерство екології та природних ресурсів. Нелегальний видобуток бурштину [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.unian.ua/ecology/naturalresources/1276781-cherez-nezakonniy vidobutok-burshtinu-v-ukrajini-postrajdali-tisyachi-gektariv-zemli.html.
11.Асоціація підприємств інформаційних технологій України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://apitu.org.ua.
12.Державна фіскальна служба України. Нелегальний обіг нафтопродуктів [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sfs.gov.ua.
13.Інформаційне агентство України «РБК-Україна». Контрабанда лісів. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://daily.rbc.ua/ukr/show/pochemu-ukraintsy-vynuzhdeny-pokupat-kontrabandnye-1500234497.html.
14.Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Загальні тенденції тіньової економіки в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://issuu.com/mineconomdev/docs/_____2017.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter