Глобалізаційні процеси сприяють становленню відкритості національних економік, що активізує їх зовнішньоекономічні відносини. Україна реалізує свою стратегію інтеграції у світовий економічний простір. Одним з найважливіших заходів у цьому напрямі є формування співробітництва із різними міжнародними фінансовими організаціями, які відіграють важливу роль як у регулюванні світової економіки, так і в допомозі економічного розвитку окремих країн світу. Тому питання взаємовідносин України з МФО особливо актуалізується в наш час, а його дослідження має значний науковий і практичний інтерес.
За сучасних умов національна економіка все більше набирає глобального характеру. Її діяльність потребує відповідної фінансової системи, що сприяло утворенню міжнародних фінансових організацій.
Україна, інтегруючись у світову економіку, почала співпрацювати з міжнародними фінансовими організаціями, з метою забезпечення рівноправної участі у міжнародних інтеграційних процесах через ефективне залучення і використання кредитних ресурсів, створення умов для сталого економічного зростання та формування сучасної ринкової економіки [1, с.69].
Найбільше іноземних кредитів залучається в результаті співробітництва з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Ставши членом МВФ, Україна водночас увійшла до структури Світового банку (до складу якого входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороннє агентство гарантування інвестицій, Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів). Надання позичок МВФ розпочалося у 1994 р. і вже на початок жовтня 1999 р. Україна отримала від МВФ 3,241 млрд дол. США. Кредити було виділено на економічну трансформацію та досягнення макроекономічної фінансової стабілізації в Україні. Перерва у співпраці з МВФ триває вже понад рік. Протягом останнього року уряд не мав труднощів із погашенням зовнішнього боргу та сплатою відсотків за ним завдяки високим запасам валюти на рахунках. У другому півріччі 2018 року Україна (НБУ та уряд) має виплатити понад 2 млрд дол., ще близько 6 млрд дол. – у 2019 році. Відновлення співпраці з МВФ дасть Україні можливість мінімізувати ризики рефінансування в період значних виплат за зовнішніми боргами протягом 2018 –2020 років, а також забезпечить збереження стабільності на валютному ринку та фінансової стабільності в цілому.
Другим за розмірами наданих кредитів Україні є Міжнародний банк реконструкції та розвиту. Серед спільних проектів із МБРР можна назвати:
- розвиток міської інфраструктури (сума позики – 140 млн. дол. США);
- передача електроенергії (сума позики – 200 млн. дол. США);
- реабілітація гідроелектростанцій (сума позики – 166 млн. дол. США);
- проект енергоефективності (сума позики – 200 млн. дол. США);
- поліпшення автомобільних доріг і безпека руху (два проекти) (загальна сума позики – 850 млн. дол. США) [2, с. 36-37].
Стратегія євроінтеграції сприяла налагодженню співпраці України з європейськими фінансовими інституціями. До структури ЄС відносяться: Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), який входить до системи провідних міжнародних фінансових установ; Європейський центральний банк (ЄЦБ), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський інвестиційний фонд. За інформацією Міністерства фінансів України станом на 1 січня 2014 р. портфель ЄБРР у нашій державі налічував 337 проектів із загальним обсягом фінансування 8,7 млрд. євро.
Європейський Союз та інститути, що входять до його складу, є найважливішими фінансовими донорами України. З 1991 р. обсяг фінансової допомоги ЄС Україні щорічно збільшується. На початку 2014 р. Єврокомісія ухвалила пакет фінансової допомоги для України, у рамках якого вона може отримати до 12 млрд. євро до 2020 р.
Необхідно відмітити також активну співпрацю України з Міжнародним валютним фондом. За наявними даними, внаслідок співробітництва з МВФ у межах кредитних програм протягом 1994 – 2002 рр. Україна отримала 4289,1 млн. дол. США, протягом 2008 – 2013 рр. – 14430 млн. дол. США. У квітні 2014 р. МВФ була затверджена програма Stand-By, за якою Україна протягом наступних двох років повинна була отримати 17,1 млн. дол. США. У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів. [2, с. 41-42].
Однак, економічний розвиток України потребуватиме і далі значного фінансування. Наприклад, за даними експертів, у контексті конкурентних переваг економіки України в рамках євроінтеграційного та глобалізаційного процесів збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій, варто очікувати у галузях: сільськогосподарського машинобудування, фармацевтичної та медичної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, електроенергетиці, нафтогазової промисловості, зв’язку, в агросекторі. В разі ж недостатнього отримання інвестицій, необхідність структурної реформи економіки України, розвитку її інноваційних галузей знову зумовить отримання кредитів міжнародних фінансових установ.
У процесі своєї інтеграції у світовий економічний простір Україна демонструє активну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями. Але практика цієї співпраці свідчить про наявність як негативних, так і позитивних сторін, наведено у Таблиці 1.
Таким чином, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, сприяє вирішенню багатьох фінансово-економічних і соціальних проблем України. Крім того, вона свідчить про прагнення України інтегруватися у світову економіку і допомагає зробити суттєві кроки у цьому напрямі. Метою політики співробітництва України з МФО має стати забезпечення рівноправної участі у міжнародних інтеграційних процесах через ефективне залучення і використання кредитних ресурсів, створення умов для сталого економічного зростання та формування сучасної ринкової економіки.
Для того, щоб підвищити рівень співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями та її віддачу для національної економіки, доцільно розробляти проекти міжнародних фінансових операцій із конкретно визначеним, максимально ефективним спрямуванням коштів, а отримавши ці кошти, контролювати їх використання. Це дозволить здійснити структурну реформу економіки України, сприяти інноваційному розвитку, а в результаті – підвищити конкурентоспроможність національної економіки.
Список використаних джерел:
1. Колосова В.П. Вплив міжнародних фінансових організацій на економічний розвиток країни: питання теорії / В.П. Колосова // Економіка України. – 2016. – № 12. – С. 61 – 71.
2. Колосова В.П. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями: сучасний стан та перспективи розширення / В.П. Колосова, І.М. Іванова // Фінанси України. – 2014. – № 11. – С. 33 – 47.
3. Куцик П. Інтеграція економіки України в глобальне господарство: проблеми та перспективи / П. Куцик, О. Ковтун, Г. Башнянин, В. Шевчук // Економіст. – 2017. – № 2. – С. 11 – 19.
______________________________
Науковий керівник: Микитась Вікторія Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та економічних методів управління, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter