В умовах розгортання інфляційних процесів одним з найвагоміших способів державного впливу на економіку є регулювання грошово-кредитної сфери. Саме монетарна політика покликана забезпечити фінансову стабільність в державі, що є ключовим чинником забезпечення економічного зростання та подолання інфляції.
Ще на початку 2000-х років НБУ вперше заговорив про плани перевести монетарну політику на режим інфляційного таргетування, але лише з 2014 року розпочалася активна підготовка до його запровадження. У грудні 2016 року Рада НБУ офіційно підтвердила застосування режиму інфляційного таргетування в Україні.
Важливу роль в досягненні НБУ цілей щодо інфляції відіграє процентна політика. Згідно з Положенням про основи процентної політики Національного банку України, процентна політика НБУ передбачає регулювання Національним банком попиту та пропозиції на грошові кошти через зміну процентних ставок за своїми операціями з метою впливу на процентні ставки суб'єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій. Головною метою процентної політики НБУ як основного інструмента впливу на грошово-кредитний ринок є забезпечення цінової стабільності в середньостроковій перспективі [2].
Процентна політика складається з двох основних елементів: ключової процентної ставки (за основними операціями НБУ з надання або вилучення ліквідності) та коридору процентних ставок за операціями постійного доступу в якості механізму підтримки ключової процентної ставки (встановлює обмеження коливання процентних ставок на міжбанківському кредитному ринку) [3].
Ключовою процентною ставкою НБУ є облікова ставка, яка виконує роль індикатора змін у монетарній політиці та є орієнтиром вартості залучених і розміщених коштів для банків, інших суб'єктів грошово-кредитного ринку. Її встановлюють на основі комплексного аналізу та прогнозу макроекономічного, монетарного та фінансового розвитку, підготовленого НБУ.
Зміна облікової ставки дозволяє НБУ впливати на короткострокові процентні ставки на міжбанківському кредитному ринку, що в подальшому призводить до змін процентних ставок банків за кредитами та депозитами, доходності облігацій, цін на активи, обмінного курсу та інфляційних очікувань [4]. Ці ставки мають безпосередній вплив на обсяги споживання та інвестицій домогосподарств і підприємств, а отже і на інфляцію.
Нині спостерігаємо посилення інфляційних ризиків, що вимагає від центрального банку проведення жорсткої монетарної політики. Відхилення інфляції від прогнозу пояснюється вищими, ніж очікувалося, темпами базової інфляції через підвищення виробничих витрат та пожвавлення споживчого попиту. Також відхиленню сприяли вищі за прогноз темпи зростання цін на сирі продовольчі товари та паливо.
Крім того, стала більш імовірною реалізація ризиків, які можуть стримати зниження інфляції 2018 року [1]. Зокрема,
- вищий від закладеного у жовтневий прогноз НБУ обсяг видатків, передбачений у Державному бюджеті на 2018 рік;
- можливе підвищення соціальних стандартів, що впливатиме як на споживчий попит з боку населення, так і на собівартість товарів та послуг;
- ризик відтермінування наступного кредитного траншу за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом;
- дорожчання сирих продуктів харчування, що може і надалі мати значний вплив на ціни на продукти з високим ступенем обробки.
Через наведені чинники протягом останніх місяців 2017 року погіршилися інфляційні очікування, насамперед підприємств та населення. З огляду на необхідність нівелювати вплив окреслених ризиків та забезпечити низхідний тренд інфляції до цільових показників, НБУ прийняв рішення підвищити облікову ставку до 14,5 % з 15 грудня 2017 року [1]. У разі подальшого посилення фундаментальних інфляційних ризиків НБУ може продовжити підвищення облікової ставки, щоб привести інфляцію до цільової траєкторії.
Отже, процентна політика є дієвим та оперативним методом регулювання грошово-кредитного ринку та впливу на інфляційні процеси. Тому прийняття НБУ обґрунтованих рішень щодо її зміни сприятиме зниженню системного ризику, упередженню погіршення інфляційних очікувань, стимулюванню притоку заощаджень у банки та забезпеченню фінансової стабільності в державі.
Список використаних джерел:
1. Національний банк підвищив облікову ставку до 14.5% річних [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=60492079&cat_id=55838.
2. Положення про основи процентної політики Національного банку України, затверджене постановою Правління НБУ 21.04.2016 р. № 277 зі змінами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0277500-16.
3. Процентна політика та її роль [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=31716483&cat_id=107576.
4. Сологуб Д. Монетарна політика Національного банку України: цілі та інструменти їх досягнення. – 2017. – листопад [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=59678302.
_________________________
Науковий керівник: Вишивана Богдана Михайлівна, доцент кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту
кандидат економічних наук, Львівський національний університет імені Івана Франка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter