:: ECONOMY :: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ СУСПІЛЬСТВА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ :: ECONOMY :: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ СУСПІЛЬСТВА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
:: ECONOMY :: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ СУСПІЛЬСТВА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 18

Термін подання матеріалів

28 листопада 2019

До початку конференції залишилось днів 10



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ СУСПІЛЬСТВА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 
29.11.2017 19:12
Автор: Горбачевська Оксана Василівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки і інформаційних технологій, Львівський навчально-науковий інститут Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи»
[Секція 9. Економічна наука та освіта]

Визначальною ознакою сучасної цивілізації є глобалізація економічного розвитку. Найчастіше акцентуються такі зміни як вичерпність умов економічного зростання; поява нових якісних змін в капіталі. Зростає роль людського фактору. Особистість не просто сьогодні нагромаджує знання, досвід, а й підвищує рівень інтелігентності, включаючи систему цінностей.

У світовій економічній науці поступово формується тенденція виходу за межі тільки економічного підходу. Назріла необхідність теоретичного відображення соціально-економічних процесів, адже зміни в господарському житті суспільства – не лише результат становлення нового технологічного способу виробництва, але і зміна місця людини у системі виробництва. Творчість, суверенітет особистості, гуманізм стають найважливішими економічними цінностями суспільства. Всі ці тенденції актуалізують міждисциплінарні взаємодії соціальних наук. 

Новим соціальним викликом є етичне споживання, з яким бізнесу слід рахуватися, щоб зберегти і укріпити ринкові позиції. Це стало реакцією суспільства, а зокрема споживачів, на загрозливий стан навколишнього середовища, розвиток непривабливих ділових практик, протидія тим з них, які шкодять людям, тваринам, природі, і збільшують ризики такої шкоди. При етичному споживанні купуються і використовуються блага не тільки заради їх цінності, особистого задоволення, але й під впливом морального фактора, враховуючи умови виробництва і наслідки використання цих благ.

Спектр таких споживчих практик сьогодні широкий: бойкотування продукції тих компаній, що шкодять навколишньому середовищу, проводять тести на тваринах, порушують умови праці робітників,  дискримінують жінок, використовують дитячу працю, співпрацюють з урядами країн-агресорів. Складовою етичного споживання є відмова від надмірного споживання, практика відмови від покупок хоча би на один день. Етичне споживання стає економічно і соціально значущим феноменом, який цікавить представників різних наук – економістів, соціологів, психологів, філософів, культурних антропологів. Новітнім явищем стало виникнення глем – капіталізму, що характеризується перетворенням гламуру із стилю життя і естетичної форми в певну логіку виробництва товарів та створення відповідних організаційних структур.

У 90-х рр. ХХ ст. з’явився термін «нова економіка», що визначив ключові тенденції змін: появу наукоємних продуктів, комунікаційних мереж, ризикованих інвестицій. Основу «нової економіки» створили процеси віртуалізації економіки. Економіка і суспільство стають віртуальною реальністю: люди оперують образами – віртуальними об’єктами там, де інституційні норми передбачають створення реальних речей і здійснення реальних дій. «Особливі якості» товару або фірми цінуються споживачами чи інвесторами вище, ніж фактично виготовлене. У результаті створюються віртуальні  товари (бренди), віртуальні організації (замість традиційних вертикально - інтегрованих компаній гнучкі й рухливі мережеві структури), віртуальні гроші (відтак споживачі й інвестори витрачають більше, ніж дозволяють їхні доходи).

Від логіки віртуалізації суспільство переходить до логіки гламуру. Унаслідок цього формується індустрія, що спеціалізується на виробництві гламуру, - індустрія предметів розкоші; гостинності (об’єднує ресторанний, туристичний, готельний, клубний сегменти); індустрія сексу (спеціалізується на товарах, розвагах «для дорослих»); індустрія моди (виробництво одягу стало вторинним, на першому місці тренди й індустрія краси, що об’єднує виробників косметики, салони краси, фітнес–клуби, і т.п).

Глобалізація стирає межі між розумовою і фізичною працею. Як наслідок – праця робітників високої кваліфікації має бути інтелектуальною. Інтелектуальна праця сьогодні створює продукти матеріального виробництва, розум вкладається у розвиток науки, що використовується у виробництві. А найбільшого розвитку на початку ХХІ ст. отримала інтелектуальна праця, що створює продукти нематеріального виробництва, засновує види бізнесу, які створюють інтелектуальний продукт і надають інтелектуальні послуги. Інтелектуальний продукт може мати різні форми: відкриття, винаходи, корисні моделі, дані про технологічні процеси, ділова інформація, програми для ЕОМ, наукові твори, література, мистецтво, тощо. Інтелектуальний продукт у формі послуги має високий вміст креативної інтелектуальної праці, вимагає спеціальної кваліфікації. У таких послугах як консалтинг, ІТ, PR, бізнес-освіта, реклама, розробка мобільних ігор, брендінг, дизайн, і т.д. високою є питома вага інтелектуальної праці. Бізнес з надання інтелектуальних послуг стає наукоємним, а значить, з високим ризиком. Клієнт тепер не просто покупець, а й активний учасник послуги (наприклад, медична процедура, консультаційна участь). Відповідно має бути глибоке розуміння клієнта, щоб переважала не аналітика, а емпатія.

Зміни стосуються і розвитку самого суспільства. Наприкінці 1960-х років на замовлення IBM нідерландський антрополог Гірт Хофстеде розпочав дослідження ставлення співробітників до роботи та особливості їх ділових взаємин у різних країнах. Праця тривала майже 30 років, було охоплено 100 тис. співробітників фірми  більше, ніж у 100 країнах. Результати дозволили Хофстеде виокремити фактори, що лежать в основі розбіжностей між національними управлінськими культурами, і сформулювати осі культурних протиставлень, на основі чого соціологи змогли зробити висновки, які серйозно підвищили ефективність роботи всіх підрозділів IBM.

Дуальними, але діаметрально протилежними видами поведінки є «чоловічність – жіночність» (маскулінність – фемінність). Хофстеде вдалося виділити характеристики, що відповідають різним видам соціуму. Сьогодні такий поділ соціумів вважається класичним. У 1980-х переважало маскулінне суспільство, пануючими цінностями були матеріальний успіх, досягнення, прогрес; професійні досягнення, які віддзеркалюють суспільний статус особистості. Переважають цінності матеріальних речей, представництва, влади. У людей більш сильна мотивація до досягнень, робота є смислом життя. Оцінка мужчини є вищою. Головним джерелом задоволеності роботою є визнання, успіх і конкуренція. Найвищим пріоритетом є підтримка економічного зростання. Однак, у середині 2010-х світ став змінюватися в бік ремінного суспільства. У ньому панують такі цінності як піклування про інших, стабільність. Якість життя є важливішою за статус, відтак люди часто демонструють симпатію до невдахи. Основною цінністю є сама людина, її виховання і смисл життя. А найвищим пріоритетом є захист навколишнього середовища [1, с.10 – 11].

Важко спрогнозувати  до чого приведуть такі трансформації суспільства, але економічна наука вже сьогодні достатньо серйозно ними займається. Ведуться дискусії, обговорюються питання розвитку економіки, перспективи утворення креативного капіталізму, що має можливість впливати на вирішення соціальних задач. Б. Гейтс у своїй промові на Всесвітньому економічному форумі в Давосі закликав переглянути мотиви людської діяльності. Капіталізм має поставити особистий інтерес на службу інтересам суспільства [2, с.13].

Сьогодні багато економістів доходять висновку, що для розуміння складних сучасних суспільств недостатнім є вузькопрофільний економічний метод аналізу. Необхідні дослідження, що б враховували історичні, соціальні, психологічні, інституціональні й правові умови. Економічні процеси невід’ємні від соціального середовища, де всі ці компоненти є значимими. У результаті формуються дві тенденції: 1) виникнення спеціальних дисциплін «на стику», вони реалізують у своєму предметі необхідні зв’язки для міждисциплінарного синтезу (приклад, економічна соціологія, соціоекономіка); 2) «розмивання» традиційних меж між соціальними дисциплінами, оскільки вони мають спільні об’єкти дослідження, емпіричну базу, єдиний аналітичний апарат. Актуальність міждисциплінарного підходу до аналізу людської поведінки розглядається в доповіді Групи Всесвітнього банку «Мислення, суспільство і поведінка» (2015). У ній наголошується, що такий підхід може підвищити прогностичні можливості економіки, надати нові інструменти для здійснення політики розвитку [3, с.5].

Постає проблема щодо можливості економічної теорії розширитися за рахунок інших соціальних наук. Макро- і мікроекономіка чітко зосереджені на ринковій економіці, через що є досить фрагментарними в подачі знань. Про це вказувалося у Міжнародному зверненні студентів з 19 країн світу. На їх думку, повна, всеосяжна економічна освіта має сприяти збалансованому пізнанню різних теоретичних шкіл від неокласичних підходів, які широко викладаються, до вилучених із програми класичних, пост кейнсіанських і т.д. Мова йде про історію економічних вчень, яка виступає дослідницькою площадкою, де зливаються інтереси чи не всіх соціальних наук. Великий внесок в історію економічної науки сьогодення зробили соціолог М. Фуркад, політолог С. Амадеї, журналістка С. Назар, історики П. Кларк, Ф. Штерн, Х. Пірсон. Але вже в 2-ій половині ХХ ст. спостерігається втрата інтересу до цієї науки. Багато економістів засумнівалися в її корисності. Знаменита фраза А. Пігу стала для неї суворим вердиктом: для чого турбуватися  з приводу «помилкових точок зору людей, що вже померли?». Сучасний австрійський економіст Х.Д. Курц називає істориків економічних вчень вимираючим видом [4, с.4]. Поступово історія економічних вчень виключається з переліку предметів, обов’язкових до вивчення студентами-економістами.

Ми ж вважаємо, що економіст, який знає лише свою науку, не може оцінити власні наукові кроки, оцінити надбання науки. Незнання ідей інших нерідко призводить до повторних відкриттів. Відомо, що у 1874 р. Л. Вальрас відправив свою статтю У.С. Джевонсу, а той ввічливо поцікавився, чи знайомий Вальрас з доповідями і публікаціями Джевонса 1866 р., книгою «Теорія політичної економії». Вальрас відповів гідним листом, де визнав першість Джевонса в науці [5, с.394].

Історія економічних вчень – це світоглядна дисципліна, оскільки її підхід є всебічним: окреслити історичну важливість економічних ідей, оцінити багатство теорій, що лежать за межами мейнстріму, сформувати економіста-практика, економіста-дослідника, виховувати критичне, альтернативне мислення. І найголовніше – прищеплювати навики «об’ємного бачення» соціально - економічних процесів.

Об’єднання соціальних наук на території економіки сьогодні є логічним, Ця наука стала потужним двигуном трансформації, оскільки економісти нарощують свій вплив в уряді, бізнесі. Вона має високий статус, що підтверджується Нобелівською премією. Світоглядний і суспільний вплив економістів здатний підвищувати людський інтелект на основі міждисциплінарних зв’язків між соціальними науками.

Список використаних джерел:

1.Мейжис І.А. Індивідуалізм чи колективізм? Соціально – психологічний погляд на історію і політичну культуру України [Текст] /І.А.Мейжис, Л.Г.Почебут //Соціологія.Наукові праці.- 2008.-Том 103. Випуск 90.- С.6 -18.

2.Кинсли М. Креативный капитализм [Текст] /под ред. М.Кинсли, К.Кларка: пер. с англ. И.В.Гродель. – Минск: Попурри, 2010. – 336 с.

3.Доклад о мировом развитии «Мышление, общество и поведение». Группа Всемирного банка, 2015 /Электр. ресурс  https://openknowledge.wordbank.org

4.Курц Х.Д. Куда идет история экономических учений: медленно двигается в никуда? [Текст]/ Х.Д.Курц //Вестник Санкт –Петербургского университета. – 2008.- Сер.5. Вып. 3. – С.3 – 25.

5.Роббинс Л. История экономической мысли: лекции в Лондонской школе экономики [Текст] /пер. с англ. Н.В.Автономовой под ред. В.С.Автономова. – М.: Изд. Института Гайдара, 2013. – 496 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА ТА ОКРЕМОЇ ЛЮДИНИ
27.11.2017 20:16




© 2010-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.177 сек. / Mysql: 627 (0.131 сек.)