:: ECONOMY :: СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ :: ECONOMY :: СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ
:: ECONOMY :: СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 10

Термін подання матеріалів

26 грудня 2018

До початку конференції залишилось днів 12



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ

 
20.06.2017 10:15
Автор: Яковініч Наталія Анатоліївна, студентка економічного факультету, Львівський національний університет імені Івана Франка
[Секція 9. Економічна наука та освіта]

Актуальність теми. На шляху розбудови демократичного суспільства в Україні основним завданням є утвердження принципів правової, соціально орієнтованої держави, що визнає людину, її права і свободи найвищою соціальною цінністю. Українська пенсійна система на сьогодні практично не відповідає вказаним принципам, є фінансово нестабільною, не забезпечує роз­мір пенсій відповідно до трудового внеску громадян і водночас ство­рює умови для пільгового пенсійного забезпечення значної чисельності пенсіонерів.

Переважна більшість теоретичних положень щодо пе­нсійного страхування та перспектив його розвитку у пострадянських країнах роз­роблена у працях таких учених, як В. Плиса, А. Азриліян, О. Василик, Б. Гаврилишин, В. Грушко, та ін.

Разом з тим, незважаючи на широкий спектр досліджуваних проблем і не применшуючи вагомості внеску вказаних учених, слід зазначити, що питання реформування системи пенсійного страхування потребують більш глибоко­го опрацювання з урахуваннячм зарубіжного досвіду. 

Постановка проблеми. Проблема пенсійного забезпечення в останні десятиліття стала нагальною для усіх країн у зв’язку з рядом економічних, демографічних, соціальних та інших причин, які ще більше загострилися в умовах сучасного економічного спаду. Зниження темпів зростання ВВП розвинених країн світу, старіння населення спричинили впровадження накопичувальних елементів і зростання ролі недержавних пенсій у забезпеченні доходів пенсіонерів. Слід відмітити й таку важливу тенденцію, як індивідуалізація пенсійних систем європейських країн, посилення зв'язку розміру пенсії з рівнем і тривалістю сплати страхових внесків. Всі ці проблеми є актуальними для України, тому долсвід їх вирішення в розвинутих країнах світу є надзвичайно важливий для становлення вітчизняної системи пенсійного страхування.

Результати дослідження. На сьогодні в країнах Європи домінують чотири основні моделі системи пенсійного забезпечення населення: континентальна (бісмарківська), англосак­сонська (модель Беверіджа), скандинавська і південно-європейська [6]. Континен­тальна модель встановлює жорсткий зв'язок між рівнем пенсійного захисту та тривалістю професійної діяльності. Англосаксонська модель базується на принципах всезагальності й розподільної справедливості. Південноєвропейська модель сформована відносно недавно, її визначають як рудиментарну, перехідну.

У більшості розвинутих країн світу функціонує трирівнева пенсійна система. Наприклад, у США функціонують як державна, так і приватна пенсійні системи. Завдяки цьому можна отримувати три пенсії: державну, приватно-колективну за місцем роботи та приватно-індивідуальну шляхом відкриття особистого пенсійного рахунку. Проте є певні недоліки, які досить суттєво змінюють ситуацію. По-перше, американські пенсіонери виходять на заслужений відпочинок пізніше, ніж українці. По-друге, ідея державної пенсії – уберегти людей від бідності, а не покрити їхні потреби. По-третє, існує багато проблем з приватними пенсійними фондами, в яких заощаджені гроші знаходяться не в повній безпеці. Тому «важливою є роль страхових фондів, де американці зберігають заощадження» [4, с. 132].

Сучасна пенсійна система Великобританії – багаторівнева і вважається однією з найдосконаліших у світі. Значну роль у системі пенсійного забезпечення Великобританії відіграють страхові компанії, що надають безліч послуг з додаткового пенсійного забезпечення населення. Приватне пенсійне забезпечення поступово витісняє державне [8, с. 52].

Державна пенсія в Німеччині має розподільний характер і залежить від рівня зарплати і виробничого стажу. Працівник і роботодавець відраховують до державного пенсійного фонду однаковий відсоток, що становить 19,4% фонду оплати праці. Другий рівень – так звані «пенсії від підприємств». Третій рівень – турбота про свою старість приватним способом. Для цього прийнятні всі форми створення приватного капіталу. [1, с. 58]. 

Досвід функціонування пенсійного забезпечення у Швеції теж досить привабливий для нашої держави тим, що пенсія складається з трьох частин: 1) умовно-накопичувальної, тобто пенсії від доходів; 2) накопичувальної або пенсії від преміальних фондів; 3) гарантованої державою. Однак і в цій моделі є певні недоліки. Так, розмір пенсії в Швеції залежить не стільки від стажу і заробітку людини, скільки від ситуації на біржах і вдалого розміщення пенсійного капіталу [2, с. 99].

Аналіз зарубіжного досвіду показує, що найбільш вдалою для України може бути змішана трирівнева система, де пенсійне страхування відіграє виключно важливу роль.

Висновки. Отже, в більшості європейських країн спостерігається тенденція до впровадження накопичувальних елементів і зростання ролі недержавних пенсій у забезпеченні доходів пенсіонерів. В більшості розвинутих країн світу функціонує трирівнева пенсійна система. Недержавні пенсійні фонди в усіх країнах світу визнані найважливішими соціальними інститутами щодо поліпшення матеріального становища непрацездатних членів суспільства і мають високий рівень довіри громадян до пенсійної накопичувальної системи. 




Література:

1. Гура  М. Пенсійна реформа : виклик для України / за ред. М. Свєнчіцкі, І.Чапко, А.Єрмошенко. – К.: АДЦ Блакитної стрічки ПРООН, 2008. – 68 с.

2. Дарієнко А.А. Напрямки удосконалення пенсійного страхування в Україні / А.А. Дарієнко // Теоретичні та прикладні питання державо-творення. – 2012. – №3. – С. 93–105.

3. Калита Н. В. Формування систем приватного пенсійного забезпечення : світовий досвід і Україна / Н.В. Калита // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 6. – С. 49–55.

4. Кіндратець О. Пенсійна політика в країнах Заходу / О. Кіндратець // Право України. – 2004. – № 3. – С. 132–135.

5. Кондрат І. Ю. Пенсійне забезпечення в Україні й світі / І. Ю. Кондрат // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 19. – С. 204–208.

6. Мак Таггарт Г. Пенсійні системи світу : порівняльний аспект / Г. Мак Таггарт // Людина і праця. – 2011. – № 7. – С. 10–12.

7. Малютина Н.Н. Развитие системы пенсионного страхования в зарубежных странах / Н. Н. Малютина // Труд за рубежом. – 1995. – № 3. – С. 100–119.

8. Морозова О. Міжнародні стандарти побудови пенсійної системи / О. Морозова // Вісник Пенсійного фонду України. – 2010. – № 1(31). – С. 16–17.

__________________________________

Науковий керівник: Рудик О.Р., доцент кафедри фінансів грошового обігу і кредиту, ЛНУ ім. Івана Франка



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2018 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.170 сек. / Mysql: 540 (0.128 сек.)