:: ECONOMY :: СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ :: ECONOMY :: СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ
:: ECONOMY :: СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 7

Термін подання матеріалів

27 вересня 2018

До початку конференції залишилось днів 3



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ

 
20.06.2017 10:15
Автор: Яковініч Наталія Анатоліївна, студентка економічного факультету, Львівський національний університет імені Івана Франка
[Секція 9. Економічна наука та освіта]

Актуальність теми. На шляху розбудови демократичного суспільства в Україні основним завданням є утвердження принципів правової, соціально орієнтованої держави, що визнає людину, її права і свободи найвищою соціальною цінністю. Українська пенсійна система на сьогодні практично не відповідає вказаним принципам, є фінансово нестабільною, не забезпечує роз­мір пенсій відповідно до трудового внеску громадян і водночас ство­рює умови для пільгового пенсійного забезпечення значної чисельності пенсіонерів.

Переважна більшість теоретичних положень щодо пе­нсійного страхування та перспектив його розвитку у пострадянських країнах роз­роблена у працях таких учених, як В. Плиса, А. Азриліян, О. Василик, Б. Гаврилишин, В. Грушко, та ін.

Разом з тим, незважаючи на широкий спектр досліджуваних проблем і не применшуючи вагомості внеску вказаних учених, слід зазначити, що питання реформування системи пенсійного страхування потребують більш глибоко­го опрацювання з урахуваннячм зарубіжного досвіду. 

Постановка проблеми. Проблема пенсійного забезпечення в останні десятиліття стала нагальною для усіх країн у зв’язку з рядом економічних, демографічних, соціальних та інших причин, які ще більше загострилися в умовах сучасного економічного спаду. Зниження темпів зростання ВВП розвинених країн світу, старіння населення спричинили впровадження накопичувальних елементів і зростання ролі недержавних пенсій у забезпеченні доходів пенсіонерів. Слід відмітити й таку важливу тенденцію, як індивідуалізація пенсійних систем європейських країн, посилення зв'язку розміру пенсії з рівнем і тривалістю сплати страхових внесків. Всі ці проблеми є актуальними для України, тому долсвід їх вирішення в розвинутих країнах світу є надзвичайно важливий для становлення вітчизняної системи пенсійного страхування.

Результати дослідження. На сьогодні в країнах Європи домінують чотири основні моделі системи пенсійного забезпечення населення: континентальна (бісмарківська), англосак­сонська (модель Беверіджа), скандинавська і південно-європейська [6]. Континен­тальна модель встановлює жорсткий зв'язок між рівнем пенсійного захисту та тривалістю професійної діяльності. Англосаксонська модель базується на принципах всезагальності й розподільної справедливості. Південноєвропейська модель сформована відносно недавно, її визначають як рудиментарну, перехідну.

У більшості розвинутих країн світу функціонує трирівнева пенсійна система. Наприклад, у США функціонують як державна, так і приватна пенсійні системи. Завдяки цьому можна отримувати три пенсії: державну, приватно-колективну за місцем роботи та приватно-індивідуальну шляхом відкриття особистого пенсійного рахунку. Проте є певні недоліки, які досить суттєво змінюють ситуацію. По-перше, американські пенсіонери виходять на заслужений відпочинок пізніше, ніж українці. По-друге, ідея державної пенсії – уберегти людей від бідності, а не покрити їхні потреби. По-третє, існує багато проблем з приватними пенсійними фондами, в яких заощаджені гроші знаходяться не в повній безпеці. Тому «важливою є роль страхових фондів, де американці зберігають заощадження» [4, с. 132].

Сучасна пенсійна система Великобританії – багаторівнева і вважається однією з найдосконаліших у світі. Значну роль у системі пенсійного забезпечення Великобританії відіграють страхові компанії, що надають безліч послуг з додаткового пенсійного забезпечення населення. Приватне пенсійне забезпечення поступово витісняє державне [8, с. 52].

Державна пенсія в Німеччині має розподільний характер і залежить від рівня зарплати і виробничого стажу. Працівник і роботодавець відраховують до державного пенсійного фонду однаковий відсоток, що становить 19,4% фонду оплати праці. Другий рівень – так звані «пенсії від підприємств». Третій рівень – турбота про свою старість приватним способом. Для цього прийнятні всі форми створення приватного капіталу. [1, с. 58]. 

Досвід функціонування пенсійного забезпечення у Швеції теж досить привабливий для нашої держави тим, що пенсія складається з трьох частин: 1) умовно-накопичувальної, тобто пенсії від доходів; 2) накопичувальної або пенсії від преміальних фондів; 3) гарантованої державою. Однак і в цій моделі є певні недоліки. Так, розмір пенсії в Швеції залежить не стільки від стажу і заробітку людини, скільки від ситуації на біржах і вдалого розміщення пенсійного капіталу [2, с. 99].

Аналіз зарубіжного досвіду показує, що найбільш вдалою для України може бути змішана трирівнева система, де пенсійне страхування відіграє виключно важливу роль.

Висновки. Отже, в більшості європейських країн спостерігається тенденція до впровадження накопичувальних елементів і зростання ролі недержавних пенсій у забезпеченні доходів пенсіонерів. В більшості розвинутих країн світу функціонує трирівнева пенсійна система. Недержавні пенсійні фонди в усіх країнах світу визнані найважливішими соціальними інститутами щодо поліпшення матеріального становища непрацездатних членів суспільства і мають високий рівень довіри громадян до пенсійної накопичувальної системи. 




Література:

1. Гура  М. Пенсійна реформа : виклик для України / за ред. М. Свєнчіцкі, І.Чапко, А.Єрмошенко. – К.: АДЦ Блакитної стрічки ПРООН, 2008. – 68 с.

2. Дарієнко А.А. Напрямки удосконалення пенсійного страхування в Україні / А.А. Дарієнко // Теоретичні та прикладні питання державо-творення. – 2012. – №3. – С. 93–105.

3. Калита Н. В. Формування систем приватного пенсійного забезпечення : світовий досвід і Україна / Н.В. Калита // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 6. – С. 49–55.

4. Кіндратець О. Пенсійна політика в країнах Заходу / О. Кіндратець // Право України. – 2004. – № 3. – С. 132–135.

5. Кондрат І. Ю. Пенсійне забезпечення в Україні й світі / І. Ю. Кондрат // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 19. – С. 204–208.

6. Мак Таггарт Г. Пенсійні системи світу : порівняльний аспект / Г. Мак Таггарт // Людина і праця. – 2011. – № 7. – С. 10–12.

7. Малютина Н.Н. Развитие системы пенсионного страхования в зарубежных странах / Н. Н. Малютина // Труд за рубежом. – 1995. – № 3. – С. 100–119.

8. Морозова О. Міжнародні стандарти побудови пенсійної системи / О. Морозова // Вісник Пенсійного фонду України. – 2010. – № 1(31). – С. 16–17.

__________________________________

Науковий керівник: Рудик О.Р., доцент кафедри фінансів грошового обігу і кредиту, ЛНУ ім. Івана Франка



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2018 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.154 сек. / Mysql: 510 (0.122 сек.)