:: ECONOMY :: НЕДОЛІКИ ДУАЛІСТИЧНОСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ АНТИВУГЛЕЦЕВОЇ ПОЛІТИКИ :: ECONOMY :: НЕДОЛІКИ ДУАЛІСТИЧНОСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ АНТИВУГЛЕЦЕВОЇ ПОЛІТИКИ
:: ECONOMY :: НЕДОЛІКИ ДУАЛІСТИЧНОСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ АНТИВУГЛЕЦЕВОЇ ПОЛІТИКИ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 23

Термін подання матеріалів

28 травня 2020

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

НЕДОЛІКИ ДУАЛІСТИЧНОСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ АНТИВУГЛЕЦЕВОЇ ПОЛІТИКИ

 
27.01.2017 11:01
Автор: Гайдуцький Іван Павлович, кандидат економічних наук
[Секція 8. Світова економіка та міжнародні відносини;]

Ефективна низьковуглецева політика завжди супроводжується активною державної підтримкою. Але часто державна підтримка розповсюджеється як на вуглецевий так і на безвуглецевий розвиток. Дуалістична глобальна антивуглецева політик має ряд недоліків, які рано чи пізно мали проявити свої негативи. Ці недоліки проявились насамперед стосовно відновлювальної енергетики. З початком кризи 2009 р. в світі намітилась тенденція до зниження рівня і звуження стимулювання розвитку відновлювальної енергетики. Натомість, як не дивно, державна підтримка вуглецевої енергетики майже не погіршилась. Причин цього було декілька.
Перша. Зросла активність лобістів вуглецевої енергетики, які, з мовчазливого потурання урядів держав, посилили захист свого домінуючого становища в енергетичному секторі.
Друга. Провідні країни світу досі так і не досягли консенсусу в антивуглецевій політиці та в енергетичній стратегії на перспективу, і така невизначеність не найкращим чином позначається на екологічній політиці країн.
Третя. Великий різнобій у рівнях державного субсидування (по секторах, країнах і механізмах) призвів до дисгармонії систем мотивації розвитку відновлювальної енергетики, через що втратились критерії оцінки ефективності цих стимулів та їх реальна дія і вплив. Країни з високим рівнем державної підтримки зіткнулись з реальним фактом, що інвестиції перестали зростати (навіть почали знижуватись), тобто стимули перестали спрацьовувати.
Четверта. Продовження значної державної підтримки традиційної вуглецевої енергетики, в першу чергу нафтогазового лобі, що продовжує отримувати величезну державну фінансову підтримку. Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) в 2011 році підтримка традиційних видів енергетики в шість разів перевищила підтримку відновлювальних видів енергії. І тільки чіткі цілі і послідовна політика можуть зламати тенденцію і продовжувати правильний курс на розвиток відновлювальної енергетики [2].
В країнах ЄС активно переглядаються механізми стимулювання відновлювальної енергетики. Окремі держави, які насправді не хотіли розвивати дану галузь, але були змушені це робити через вимоги Євросоюзу, зараз намагаються відступити назад. У такій ситуації інвестори теж зайняли вичікувальну позицію. Інші країни змінюють свою нормативно-правову базу, щоб створити рівні умови для розвитку різних видів відновлюваної енергії. Окремі країни скоротили або скасували субсидії на розвиток сонячної та вітрової енергетики, і насамперед ті, де ці види енергетики займають велику частку в мережі електропостачання, - Данія, Німеччина, Іспанія, Португалія [1].
Таким чином, останні роки виявились нелегкими для відновлюваної енергетики, в т.ч. в ЄС. З одного боку, триває реалізація великої кількості проектів з будівництва потужностей «чистої» енергетики. Але Європа виявилася не готова до таких темпів розвитку. Надлишкова пропозиція, скорочення попиту на енергію через кризу і планове скорочення державної підтримки відновлювальної енергетики роблять розвинені ринки вже не настільки привабливими для інвестування. Великобританія, Франція, Німеччина, Польща, Чехія, Португалія, Італія, Іспанія та інші країни поступово відмовляються від надання пільг. Німеччина поетапно знижує тарифи на закупівлю сонячної електроенергії та преференції для виробників наземних великогабаритних сонячних установок.
Багато країн, заявляючи про антивуглецеву політику та підтримку відновлювальної енергетики, продовжують субсидувати вуглецеву енергетику. Зростання вуглецевих субсидій стимулює споживання вуглецевих енергоносіїв і стримує споживання відновлювальних джерел енергії. Найбільшим парадоксом є те, що значне субсидування як розвитку відновлювальної, так і вуглецевої енергетики характерно для багатьох розвинених країн, у т.ч. і ЄС. У більшості країн ЄС показники субсидування вуглецевої енергетики перевищують показники субсидування відновлювальної енергетики. В окремих країнах (Франція, Люксембург, Угорщина, Чехія) така різниця більше як у 10 разів [3].
Така дуалістична (двохстандартна) політика одночасної державної підтримки негативно проявилась насамперед стосовно відновлювальної енергетики. З початком економічної кризи та дефіциту фінансових ресурсів у світі намітилась тенденція до зниження субсидування розвитку відновлювальної енергетики. Натомість державна підтримка вуглецевої енергетики майже не погіршилась. Все це свідчить про серйозну суперечливість і дуалістичність антивуглецевої політики як на глобальному, так і на національному рівні. Підтримка конкуруючих секторів енергетики з яких один – прогресивний, антивуглецевий, а другий – навпаки регресивний, вуглецепродукуючий – це основна суперечність глобальної екологічної політики ХХІ століття.


Список використаних джерел:
1. World Energy Trilemma 2013: Time to get real – the case for sustainable energy investment / World Energy Council / [Electronic Resource] – Mode of access: http://www.worldenergy.org/publications/2013/world-energy-trilemma-2013
2. Перспективы энергетических технологий (ЕТР-2010). Сценарии и стратегии до 2050 г. Международное энергетическое агентство (МЭА). 2010. [Электронный ресурс]. –Режим доступа: http://www.iea.org/techno/etp/etp10/Russian_Executive_Summary.pdf
3. World Energy Outlook 2012 [Electronic Resource] // International Energy Agency. – Mode of access: http://www.worldenergyoutlook.org/

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.191 сек. / Mysql: 684 (0.16 сек.)