Методи прогнозування - це сукупність операцій і прийомів, які на основі ретроспективних даних, екзогенних (зовнішніх) та ендогенних (внутрішніх) зв'язків об'єкта прогнозування, а також їхніх змін дають можливість передбачати майбутній його розвиток [1,c. 73 ].
Прогнози розробляються із застосуванням певних методів і методик, вивченням яких займається наука – економічна прогностика (прикладна наука про способи і методи розробки економічних прогнозів).
У науковій літературі [1-5] методи прогнозування класифікують за різними ознаками. (рис.1)
Рис.1. Класифікація методів прогнозування
Методи експертної оцінки (інтуїтивні) передбачають розробку прогнозу на основі індивідуального чи колективного опитування спеціалістів (експертів). Основою індивідуальних інтуїтивних методів є збір інформації від окремих спеціалістів. До таких методів відносяться: анкетний, метод "інтерв'ю, аналітичний метод, метод побудови сценарію, метод побудови «Дерева цілей».
Інтуїтивні методи прогнозування використовуються в тих випадках, коли неможливо врахувати вплив багатьох факторів через значну складність об’єкта прогнозування [2, с. 138 ]
Методи колективної експертної оцінки представляють собою процес розробки прогнозу на основі колективного обговорення проблеми, подальшу обробку матеріалів опитування експертів. Після отримання даних проводиться узгодження і узагальнення суджень експертів щодо майбутнього розвитку об'єкта. До методів колективної експертної оцінки відносять: метод "комісій", метод «мозкової атаки», матричний метод та метод Делфі.
Суть методу колективної експертної комісії полягає у тому, що група укладачів прогнозу (робоча група) уточнює головні напрями розвитку об'єкта, будує матрицю, у якій відображена генеральна мета, підцілі та засоби їх досягнення, і розробляє перелік питань для експертів. Експертів опитують з метою отримати відповідь на поставлені питання у вигляді оцінок ймовірного варіанта розвитку подій (найпоширенішою є таблична форма) [1, c.74]
Процес складання прогнозу на основі використання математичних формул та економіко-математичних моделей для визначення кількісних параметрів у науковій літературі відносять до формалізованих методів прогнозування. Серед них виділяють дві окремі групи: методи прогнозної екстраполяції та методи економіко - математичного моделювання.
Найбільш поширеними і розробленими у процесі прогнозування економічних явищ є методи екстраполяції.
Метод екстраполяції передбачає дослідження закономірностей і тенденцій економічних явищ на основі статистичних даних. Цей метод ґрунтується на припущенні, що незмінні фактори при розвитку даного явища у минулому будуть діяти й у майбутньому [2,c.138].
Методи прогнозної екстраполяції представляються собою процес аналізу попереднього і сучасного стану розвитку об’єкта. Після чого відбувається перенесення закономірностей розвитку на майбутнє. Серед основних методів прогнозної екстраполяції фахівці виділяють наступні: метод найменших квадратів, метод екстраполяції на основі плинних середніх, дисперсійний аналіз, регресійний аналіз, кореляційний аналіз та інші статистичні методи прогнозування.
Економіко-математичне моделювання - спосіб прогнозування, що передбачає конструювання моделі (зразка) реального процесу чи явища, які мають відбутися у майбутньому [1,с.74].
Серед методів економіко-математичного моделювання виділяють: факторні моделі, структурні моделі, комбіновані, сітьові та імітаційні моделі.
При виборі методу прогнозування необхідно чітко визначити мету і завдання прогнозу, врахувати специфіку об’єкту прогнозування, повноту і достовірність вхідної інформації. Вибір оптимального методу прогнозування значно покращує якість прогнозу, оскільки забезпечує його функціональну повноту, достовірність і точність, що дозволяє зменшити витрати на проведення прогнозування.
Список використаних джерел:
1. Михасюк І.Р.Державне регулювання економіки: підруч./ І.Р.Михасюк, Л.А. Швайка. – Л. - «Магнолія плюс», 2006. - 220с.
2. Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб./ А.М.Стельмащук. –ТАНГ,2000. -315с.
3. Пашута М.Т. Прогнозування та макроекономічне планування: Навч. посіб./ М.Т. Пашута, А.В. Калина. – МАУП, 1998. – 1998. – 192 с.
4. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: Навч. посіб./ Л.І. Дідківська, Л.С. Головко— 5-те вид., стер. — К.: Знання, 2006. — 213 с.
5. Національна економіка: Навч. посіб. / [А.Ф. Мельник, А.Ю. Васіна, Т.Л. Желюк, Т.М. Попович ]; під ред. А.Ф. Мельник. - К. : Знання, 2011. — 463 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter