:: ECONOMY :: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ :: ECONOMY :: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
:: ECONOMY :: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 30

Термін подання матеріалів

28 квітня 2021

До початку конференції залишилось днів 9



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

 
03.10.2016 12:53
Автор: Матвєєв Павло Сергійович, аспірант кафедри економіки та БА, Сумський державний університет; Карінцева Олександра Іванівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та БА, Сумський державний університет
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;]

В останні роки інновації у всьому світі ставляться на чільне місце і внаслідок цього рівень соціально-економічного розвитку регіону став визначатися в тому числі і через рівень інноваційного розвитку, а точніше інноваційний потенціал. 

В економічній літературі широко висвітлюється питання оцінки інноваційного розвитку країни (регіону). В якості найбільш часто використовуваних методик можна виділити наступні. 

–Індекс науково-технічного потенціалу («technology index», Всесвітній економічний форум), як складова інтегрального показника оцінки рівня конкурентоспроможності країни в глобальній економіці. Згідно цієї методики сталий економічний розвиток у середньостроковій та довгостроковій перспективі в рівній мірі залежить від трьох категорій змінних: макроекономічного середовища, державних інститутів і технології. 

–Система показників оцінки інноваційної діяльності Європейської Комісії [1], яка використовується для порівняльного аналізу оцінки розвитку інноваційної діяльності в країнах ЄС. Запропонована Директоратом з підприємництва ЄК система інноваційних показників включає в себе 16 індикаторів, розділених на чотири групи: 

1) людські ресурси; 

2) генерація нових знань; 

3) трансфер і використання знань; 

4) фінансування інновацій, результати інноваційної діяльності. 

Дана методика дозволяє оцінити рівень інноваційного розвитку різних країн і виявити області, які потребують додаткової уваги. Однак запропоновані параметри оцінки не включають в себе макроекономічні показники, а тому не можуть дати об'єктивної картини стану інноваційної діяльності в країні. 

–Показники, які щорічно публікуються Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що характеризують рівень і динаміку розвитку інноваційної економіки розвинених і окремих країн, що розвиваються [2]. 

В системі індикаторів ОЕСР представлені наступні показники: 

 питома вага високотехнологічного сектору економіки в продукції обробної промисловості і послугах; 

 інноваційна активність; 

 обсяг інвестицій в сектор знань (суспільний і приватний), включаючи видатки на вищу освіту, НДДКР, а також в розробку програмного забезпечення; 

 розробка та випуск інформаційного та комунікаційного обладнання, програмного продукту і послуг; 

 чисельність зайнятих у сфері науки і високих технологій.

Всі описані вище системи показників характеризують інноваційний потенціал розвинених країн. А тому вони не включають в себе ряд факторів, який характерний для ринків, що розвиваються (наприклад, рівень розвиненості інноваційного законодавства, пріоритети державної влади з питань інноваційного розвитку та ін.) У цьому випадку, крім традиційних показників, доцільно розраховувати ряд індикаторів, що оцінюють результативність інноваційних процесів, що впливають на соціально-економічний розвиток країни (окремих регіонів). Наприклад, такі, як частка інноваційної діяльності в економіці регіону, показник соціально-економічної корисності інновацій, частка інновацій в бюджеті регіону (країни) . Проте розрахунок і аналіз таких показників у вітчизняній практиці обмежений як браком відповідної інформації (особливо в регіональному розрізі), так і відсутністю власне методики їх розрахунку в розрізі основних складових інноваційного потенціалу. Відсутнє також наукове обґрунтування необхідного і достатнього числа і складу показників, що оцінюють інноваційний потенціал. Для сталого розвитку інноваційного потенціалу країни необхідна оцінка інноваційної діяльності її регіонів з урахуванням специфіки їх соціально-економічного розвитку (наявності ресурсів, кадрів, інфраструктури).

Таким чином, розмаїття методологічних підходів, що існують в науковій літературі щодо проблеми оцінювання та вимірювання інноваційного потенціалу як країни загалом, так і окремих регіонів обумовили необхідність пошуку шляхів вдосконалення цих методик для підвищення ефективності управління інноваційним розвитком регіонів.




Список використаних джерел:

1. Regional Innovation Scoreboard 2012 // European Commission. – 2012. 

2. OECD Science, Technology and Industry Outlook. – OECD, 2004.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
20.09.2016 15:49




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.281 сек. / Mysql: 763 (0.245 сек.)