:: ECONOMY :: КЛАСИФІКАЦІЯ КЛАСТЕРІВ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ :: ECONOMY :: КЛАСИФІКАЦІЯ КЛАСТЕРІВ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
:: ECONOMY :: КЛАСИФІКАЦІЯ КЛАСТЕРІВ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 52



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

КЛАСИФІКАЦІЯ КЛАСТЕРІВ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

 
07.04.2016 12:03
Автор: Оксенюк Сергій Григорович, аспірант Університету економіки та права «КРОК», м.Київ
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;]

Безпека національної економіки забезпечує сталий, активний та збалансований всіх сферах діяльності суспільства та держави, до того ж гарантує максимально ефективне використання наявних та безпечне залучення додаткових ресурсів. Вона передбачає формування умов для збільшення можливостей створення і комерціалізації інновацій, використання науково-технологічного потенціалу та є результатом цілеспрямованої діяльності щодо впровадження інноваційної моделі розвитку в усіх аспектах господарювання.

Водночас оцінка рівня загроз національній економіці обумовлює пошук оптимальних форм господарювання, серед яких особливої уваги заслуговує кластерна модель розвитку економіки. 

Утворення кластерів формує низку таких переваг: ефективну взаємодію органів влади та бізнес-структур, підвищує рівень ефективності малих підприємств, сприяє збільшенню податкової бази, забезпечує можливості для виходу на зовнішні ринки. 

Теорія економічних кластерів вже тривалий час є предметом ґрунтовних досліджень, однак єдиного підходу до визначення поняття економічного кластеру в науці досі не вироблено. В певній мірі це зумовлено і відсутністю законодавчого визначення кластеру. Основним критерієм, що характеризують сутність кластера більшість дослідників вважають географічну близькість розташування пов’язаних компаній чи фірм. [4, с.190-191]

На основі аналізу досліджень кластер можна визначити як організаційно-виробничу форму ведення господарства, що характеризується географічною близькістю суб’єктів, високим рівнем коопераційних зв’язків, максимально ефективним використанням науково-технічного потенціалу, вільним розподіленням наявним ресурсів, що створюється з метою підвищення конкурентоспроможності та зниження вразливості до загроз як окремих суб’єктів, регіону так і цілих галузей національної економіки. 

Саме наведені ознаки покладені в основу класифікації кластерів, оскільки при об’єднанні кластерів в однорідні групи найбільш поширеними параметрами є географічне розташування, особливості появи, способи формування, стратегія розвитку, стан конкурентоздатності, галузева належність, характер зв’язків між суб’єктами, тощо.

Відповідно до стратегії розвитку можна виділити наступні види кластерів: 

1. Інфраструктурно-інноваційний кластер формується навколо системи гарантованого споживання продукції і використовується вже існуюча інфраструктура, але із застосуванням принципово нових технологічних рішень.

2. Інноваційний кластер формується на основі принципово нової інфраструктури, що не існувала до цього. В даному кластері неможливо прорахувати гарантований попит продукції і формування даного кластеру можливо тільки під гарантії держави.

3. Ультраструктурний або метапромисловий кластер формується на підставі перетворення існуючої промисловості, причому створюється найбільш передова технологія навколо якої формується необхідна система підприємств.

4. Запозичений кластер формується на прикладі зарубіжного досвіду використання технологій і ґрунтується на технологіях заміни імпорту. [6,          С. 321]

За характером появи вирізняють кластери, що стихійно формуються (або спонтанно створені кластери підприємств), та штучно створені (чи свідомо) кластери. 

За технологічними характеристиками кластери поділяють на:

- кустарні;

- індустріальні (що виробляють «традиційні товари»);

- інтелектуальні (інноваційні), до яких відносять транспортно-логістичні кластери, ІТ-кластери.

Також в залежності від розміру кластеру (кількості суб’єктів, що він об’єднує) кластери поділяються на малі, середні, великі.

За географічною ознакою вирізняють локальні, регіональні, національні, міжнародні.[7, c.32] 

Прикладом локального кластеру може вважати кластер «Силіконова долина по-українські». Зазначений кластер зеленого туризму та ремесл створено в селі Сунки Смілянского району Черкаської області. 

Регіональним кластером є транспортно-туристичний кластер «Південні ворота України», що функціонує в формі асоціації підприємств, розташований в Херсонській області.

За способом формування розділяють: 

- кластери з вертикальними зв'язками в виробничій сфері, утворені навколо головних фірм або мережі основних підприємств, які регулюють процеси виробництва, постачання і збуту продукції; 

- кластери з регіональної формою економічної діяльності (регіонально обмежені об'єднання всередині споріднених секторів навколо наукового або промислового центру); 

- галузеві кластери (підприємства та компанії, що працюють в різних сферах промисловості; 

- промислові кластери.

Регіональний кластер - це сукупність фірм, університетів та інших організацій, пов'язаних в певній виробничій сфері в певному регіоні, де синергія досягається за допомогою конкуренції і кооперації між учасниками. Характеристикою регіональних кластерів виступає відкритість, що поширюється за межі внутрішньорегіональних мереж і має на меті використання зовнішніх ресурсів. 

Регіональні кластери в залежності від рівня розвитку поділяються на: сильні кластери, що характеризуються високим ступенем внутрішньої конкуренції; стійкі кластери, що демонструють позитивну динаміку всіх елементів кластера і внутрішньокластерної взаємодії, однак, поки що не досягли необхідного рівня розвитку для отримання певної вигоди від об'єднання; потенційні кластери, в яких за певних умов є перспективи подальшого розвитку; латентні кластери, що об'єднують цілий ряд досить успішно функціонуючих організацій і компаній, але в цілому досить далекі від повноцінної кластерної структури. 

Щодо галузевих кластерів, вони являють собою неформальне співтовариство галузевих і суміжних компаній на основі коопераційних і конкурентних зв’язків, і відрізняються здатністю взаємного посилення конкурентних переваг за рахунок синергетичного ефекту. [8] Об’єднуючим фактором для кластеру є сама галузь виробництва. Для такого кластеру характерна наявність чітко вираженого центру, високий рівень коопераційних зв’язків та майже відсутність внутрішньоструктурної конкуренції. 

В Україні прикладом такого галузевого кластеру є кластер деревообробки та меблевого виробництва (ДОМВ). Даний кластер – це об’єднання підприємств, які працюють з деревиною у Західній Україні, – деревообробних, меблевих тощо. Кластер є господарською асоціацією.

Ще одним класичним прикладом галузевого кластера вважається суднобудівний кластер в Норвегії (Норвезька морська група). Промисловий кластер фокусується на конкуренції всередині сектора. Він складається зі всіляких дійових осіб, ресурсів і видів діяльності, які об'єднуються разом для розвитку, виробництва та продажу різноманітних типів товарів і послуг.

Промисловий кластер, як правило, просторово не прив'язаний до якої-небудь області. Критична маса в ланцюжку нарахування вартості робить фірми більш конкурентними, оскільки вони отримують вигоди з загального ринку праці та інших факторних умов. Це значно різниться з вітчизняними уявленнями про територіально-галузевих комплексах, які, як правило, монолітні і не інтегрують обслуговуючі виробництва. Прикладом такого кластера є лісопромисловий кластер Фінляндії, який включає в себе лісозаготівельну, деревообробну і целюлозно-паперову галузі. Лісозаготівельні й лісопереробні підприємства розосереджені по всій території Фінляндії. Найбільш значущим відмінністю кластерів від вертикально-інтегрованих структур є інноваційний характер і гнучкість спеціалізації. 

Відповідно до галузевої специфіки кластери в свою чергу поділяються на: 

- дискретні кластери – включають підприємства, що виробляють продукти (і пов'язані послуги), що складаються з дискретних компонентів, включаючи підприємства автомобілебудування, авіаційної промисловості, суднобудування, двигунобудування, інших галузей машинобудівного комплексу, а також організації будівельної галузі і виробництва будівельних матеріалів; 

- процесні кластери утворюються підприємствами, що належать до так званим процесним галузям, таким як хімічна, целюлозно-паперова, металургійна галузь, а також сільське господарство, харчова промисловість та інші; 

- інноваційні та «творчі» кластери розвиваються в так званих «нових секторах», таких як інформаційні технології, біотехнології, нові матеріали, а також в секторах послуг, пов'язаних із здійсненням творчої діяльності (наприклад, кінематографії – яскравим прикладом такого кластеру є центр американської кіноіндустрії – Голівуд);

- туристичні кластери формуються на базі туристичних активів в регіоні і складаються з підприємств різних секторів, пов'язаних з обслуговуванням туристів, наприклад, туристичних операторів, готелів, сектора громадського харчування, виробників сувенірної продукції, транспортних підприємств та інших; 

- транспортно-логістичні кластери включають в себе комплекс інфраструктури і компаній, що спеціалізуються на зберіганні, супроводженні та доставці вантажів і пасажирів. Кластер може включати також організації, що обслуговують об'єкти портової інфраструктури, компанії, що спеціалізуються на морських, річкових, наземних, повітряних перевезеннях, логістичні комплекси та інші. Транспортно-логістичні кластери розвиваються в регіонах, що мають істотний транзитний потенціал.[9]

Процеси створення кластерів набувають широкого визнання у світі як основний інструмент розвитку конкурентоспроможності, стимулювання інновацій, залучення інвестицій, створення нових технологій. Зважена державна кластерна політика є запорукою економічної безпеки, оскільки подібні утворення є достатньо стійкими формаціями відносно можливих ризиків та загроз глобалізації. Тобто, у разі захоплення іноземними компаніями та корпораціями як внутрішнього так і міжнародного ринків за рахунок високих технологій, жорстких умов конкуренції, саме кластери за підтримки держави мають бути осередками стабільності, супротиву, та основи подальшого розвитку. 

Таким чином, на етапі розвитку економіки України 2010-2020 рр., кластери можуть бути ефективним інструментом інтенсифікації розвитку вітчизняного підприємництва і підсилення ринкових позицій суб’єктів економічної діяльності. 




Спиок використаних джерел:

1. Папіж Ю.С. Визначення територіально-виробничих кластерів для гірничодобувних регіонів // Економічний простір. – 2014. – №90. – С. 187-195. 

2. Маркушина Е. В. Кластери и кластерные стратегии в развитии экономики региона // Проблемы современной экономики. – 2010. – №2. – С. 321-323.

3. Евтодиева Т.Е. Классификация логистических кластеров // Вестник Самарского государственного экономического университета. – 2011. – №6 (80). – С.31-35.

4. Семёнова Н. Кластеризация – новое явление в мировой экономике и политике [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nanonewsnet.ru/ blog/nikst/klasterizatsiya-novoe-yavlenie-rol-v-mirovoi-ekonomike-politike 

5. Самострокова Е. С. Классификация кластеров предприятий // Молодой ученый. — 2012. — №1. Т.1. — С. 141-143. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moluch.ru/archive/36/4094

________________________

Науковий керівник: Захаров Олександр Іванович, кандидат економічних наук, професор, Університет економіки та права «КРОК», м.Київ



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
СУЧАСНИЙ СТАН ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
07.04.2016 11:57




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.230 сек. / Mysql: 706 (0.195 сек.)