:: ECONOMY :: НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН :: ECONOMY :: НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН
:: ECONOMY :: НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 54



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН

 
12.02.2016 16:40
Автор: Бусарєва Тетяна Геннадіївна, кандидат економічних наук, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
[Секція 8. Світова економіка та міжнародні відносини;]

Світова історія, починаючи з промислового перевороту у Великобританії, характеризується тим, що економічна потужність і добробут країн визначається не лише зростанням чисельності населення та залученістю людських і матеріальних ресурсів в процес економічної діяльності, але все більшою мірою - підвищенням ефективності виробництва. Це пов'язано з використаннями досягнень НТП, з формуванням виробничих фондів, в яких матеріалізується технічний прогрес, з навчанням робочої сили, а також з відповідними змінами в організації підприємств і в управлінні народним господарством.

Короткострокові коливання в діловій активності в масштабах року пов'язані з сезонними особливостями експлуатації природних ресурсів і сезонними змінами в поведінці споживачів під впливом змін в характеристиках довкілля. Оскільки висхідна хвиля великого циклу кон'юнктури світового господарства пов'язана з інтенсивним використанням техніки принципово нових напрямів, то процес оновлення основного капіталу не обмежується його активною частиною, але зачіпає і інфраструктуру. Багато в чому тривалість великих циклів диктується термінами окупності вкладень в інфраструктуру.

Основні досягнення в дослідженні закономірностей наукового прогресу отримані завдяки розробці сучасної концепції великих циклів економічної кон'юнктури. Обґрунтування гіпотези великих циклів в розвитку світового господарства пов'язане з ім'ям Миколи Дмитровича Кондратьєва (1892-1938), засновника в Москві в 1920 р. першого в Європі Інституту дослідження загальногосподарської кон'юнктури.

Потужний імпульс сприятливому розвитку економічної кон'юнктури в довгостроковій перспективі дає великий переворот в техніці. Кінець XVIII ст. ознаменувався переходом від мануфактурного (ручного) до фабричного (механізованому) виробництва, передусім, у провідній галузі того часу - текстильній промисловості. Застосування машин зажадало розвитку машинобудування і металургії і вдосконалення транспортної системи доставки сировини для виплавки металів[1, 23-25].

В середині XIX ст. прискоренню економічного розвитку в передових країнах послужив бурхливий розвиток залізничного, пароплавного транспорту і телеграфного зв'язку. На рубежі XIX та XX віків належало початку інтенсифікації зростання ефективності народних і домашніх господарств на основі електрифікації і моторизації (з використанням двигуна внутрішнього згорання), а також синтезу хімічних продуктів в промислових масштабах. Середина ХХ століття була ознаменована переворотом в науці і техніці за багатьма напрямками, що отримало найменування науково-технічної революції.

РозвитоксвітовоїекономікивXXIст.ознаменованоінтенсифікацієюміграційнихпроцесів. За даними Міжнародної організації з міграції (IOM) в 2014 р. загальне число зареєстрованих мігрантів в усьому світі склало 215,8 млн осіб, приблизно 100 млн – перебували в країнах імміграції нелегально.

Україна не залишилася осторонь від світових економічних тенденцій, поступаючись за показниками щорічно прибулих (480,7 тис. чол. за2005-2015рр.) 

Економічний словник визначає міграцію як«переміщення людей, працівників, пов'язане, переважним чином, зі зміною місця проживання і місця роботи».У 1960 р згідно IOM в світі налічувалося 3,2 млн трудових мігрантів, на початку 1995 року - понад 35 млн, у 2008 р.-93 млн (3% світових трудових ресурсів), а у 2015 році вже 129 млн. З огляду на те, що мігранти, як правило, переїжджають в інші країни з сім'ями, чисельність переселенців виявляється вдвічі, а то і втричі більше [2,34-36].

Проаналізувавши роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, можна зробити висновок, що трудова міграція має як позитивні, так і негативні сторони, крім того, «плюси» і«мінуси» будуть різними для країни-реципієнта та для країни-донора.

До числа позитивних наслідків трудової міграції для країни-імпортера трудових ресурсів належать такі аспекти:

1. Пом'якшення проблеми зайнятості завдяки ліквідації дефіциту робочої сили. Так, нестача трудових ресурсів помітно гальмує зростання української економіки останніми роками. Згідно з даними Держкомстату в 2015 році в промисловості не було заповнено кожне п'яте робоче місце. Число вакансій в промисловості України зросло в 3-5 разів впродовж 2010-2014 рр. За оцінками експертів вітчизняній економіці в найближчі 50 років знадобиться додатково від 35 до 70 млн іммігрантів[3, 73-79]. 

2. Стимулювання додаткової зайнятості, утворення додаткових робочих місць і розвиток інфраструктури, викликаний попитом іноземних робітників на товари і послуги.

3. Поліпшення рівня та якості життя населення і розвиток сфери послуг, будівництва і сільського господарства внаслідок невибагливості трудових мігрантів у виборі робіт, малопривабливих для місцевого населення.

4. Підвищення якості місцевої робочої сили, оскільки залучення малоосвічених, некваліфікованих працюючих мігрантів стимулює місцеве населення займатися більше інтелектуальною працею, тобто сприяє їх вертикальній мобільності.

5. Висококваліфіковані фахівці, що отримали освіту в інших країнах, приносять приймаючим суспільствам "чистий прибуток", дозволяючи без попередніх витрат отримати велику віддачу. Так, в США іноземне походження мають 60 авторів найбільш цитованих праць по фізиці і 30 по інших природних науках. 

Проте країна-реципієнт трудових ресурсів неминуче зіткнеться і з негативними наслідками трудової міграції, головними з яких є [4,39-44]:

1. Зниження виробничого потенціалу країни і погіршення якості кадрового забезпечення промисловості, будівництва, транспорту і інших галузей економіки внаслідок відтоку висококваліфікованих фахівців і зменшення чисельності економічно активного населення.

2. Збіднення інтелектуального середовища, ерозія і розпад інтелектуального співтовариства і дефіцит професійної робочої сили, що вимагають витрат на заповнення втраченого висококваліфікованого потенціалу.

3. Ускладнення етнополітичної ситуації в країні-донорові, виникнення і загострення міжетнічних, регіональних і кланових протиріч. Так, в результаті припливу корінного населення з південних областей Киргизії в північні відбувається дроблення населення на місцевих і приїжджих, що призводить до конфліктів на ґрунті розділення сфер впливу різних кланів. 

4. Втрата полікультурності і полі професійності, збіднення культурних міжетнічних взаємодій, порушення спадкоємності національних традицій

Що стосується України, то згідно з даними ИЦИС, з 1992 по 2014 рік в Україні зареєстрований 203 294 патенти. На один мільйон жителів доводиться більше 2 тисяч винаходів. З таким показником, за даними "Глобального рейтингу інновацій-2014", Україна, разом з Китаєм і Індією, опинилася в групі "новачків". Як відзначається в звіті, незважаючи на слабку економіку з низьким і середнім рівнем доходів громадян, в державі спостерігається зростання досягнень у сфері інновацій. Цьому сприяє вдосконалення інституціональної структури, наявність кваліфікованих фахівців і тісна інтеграція у світовий фінансовий ринок[5,4-7].

Резюмуючи вищезазначене необхідно визначити, що накопичення науково-технічного потенціалу забезпечується проведенням фундаментальних і прикладних наукових досліджень, розробками технологічного, конструкторського і генетичного характеру, здійсненням нововведень. Мета фундаментальних досліджень - вивчення властивостей навколишнього світу і відкриття 

закономірностей природних і соціальних процесів. Прикладні дослідження спрямовані на пошук нових технічних і організаційних рішень. Що мають світову новизну технічні рішення, що стосуються створення нових матеріалів, організмів, пристроїв і способів їх виробництва у разі їх патентування отримують статус винаходів. Плідність прикладних досліджень забезпечується завдяки новим відкриттям.




Список використаних джерел:

1.Aruoba S., Diebold F., Kose M., Terrones M. Globalization, the Business Cycle, and Macroeconomic Monitoring: IMF Working Paper.WP/11/25. 2014, р.23-25

2.Лауфер  М.  Глобализация  финансовых  рынков.//  «Финансы  и  Кредит» 2014.  №  6., стр. 34-36

3.Мизес Л. фон. 2013. Людська діяльність. Трактат по економічній теорії. - М., Економіка.,стр.73-79

4.Lucas R.E. Jr. 2014. Lectures on Economic Growth. – Chicago, Harvard University Press.p.39-44

5.Buiter W. H., Rahbari E. 2013. Global Economics View. - N.Y., Citigroup Global Markets, February 21, p.4-7



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
КІОТСЬКИЙ ДОСВІД УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО СТВОРЕНННЯ ПОВНОЦІННОЇ СИСТЕМИ ТОРГІВЛІ КВОТАМИ НА ВИКИДИ
08.02.2017 16:44
ПРОБЛЕМИ ВХОДЖЕННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ В ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З ЄВРОСОЮЗОМ
02.03.2016 13:53




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.324 сек. / Mysql: 706 (0.276 сек.)