:: ECONOMY :: ОЦІНКА СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ВИТРАТ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ :: ECONOMY :: ОЦІНКА СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ВИТРАТ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
:: ECONOMY :: ОЦІНКА СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ВИТРАТ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 7



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ОЦІНКА СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ВИТРАТ НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

 
30.04.2014 10:16
Автор: Ліхтер Ганна Миколаївна, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
[Секція 4. Економічний аналіз. Економіко-математичне моделювання;]
Об’єктом дослідження є джерела витрат на розвиток людського потенціалу України. Методичний підхід до оцінки витрат на розвиток людського потенціалу базується на тому, що його формування потребує спільних витрат як домогосподарства, так і суспільства. До складових таких витрат віднесено витрати на охорону здоров’я, освіту, підготовку та перекваліфікацію працівників на виробництві, витрати на пошук інформації про працевлаштування і міграцію, на фізичний і духовний розвиток особи.
Суспільні витрати на розвиток людського потенціалу формуються через механізм видатків Зведеного бюджету України, витрат сектору загальнодержавного управління, організацій і підприємств, громадських благодійних організацій, що в основному охоплюють витрати на охорону здоров’я, освіту, духовний та фізичний розвиток. Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення також сприяють розвитку людського потенціалу, захищеності переважної більшості населення різних поколінь, але внаслідок досить розгалуженої системи соціальної допомоги, пільг і субсидій, специфіки організації фондів соціального страхування, неоднозначного доступу окремих верств населення до різних рівнів соціального забезпечення в Україні вважаємо, що вони є переважно поточними витратами, тому поки що безпосередньо такі витрати не включено нами у видатки на розвиток людського потенціалу. До формування видатків на розвиток людського потенціалу доцільно віднести витрати і ресурси домашніх господарств (ДГ) України, зокрема, грошові витрати на товари і послуги охорони здоров’я, освіти, відпочинку, культури і спорту та частково витрати населення на інформаційні послуги зв’язку, Інтернет тощо [1, c. 13-35, 112-197; 2. с. 125-137; 3, с. 71-75]. 
Вважаємо, що витрати на загальну та професійну освіту, підвищення кваліфікації і перекваліфікацію працівників при модернізації та організації управління виробництвом, здобуття професійного досвіду, а також видатки на попередження соціальних ризиків у зв’язку із структурним та поточним безробіттям, що формують здатність працівників до продуктивної праці, є важливою складовою розвитку людського потенціалу, оскільки такі витрати сприяють здатності працівника до сучасної трудової діяльності та організації праці, орієнтують працівника на пошук важливої інформації щодо зайнятості і кращих умов працевлаштування.
Інформацію про грошові витрати домогосподарств за визначеною структурою у 2000-2013 рр. наведено у табл. 1.




Дані табл. 1 показують, що загальні грошові витрати ДГ на людський розвиток поступово зростали і становили у 2013 р. 50,1 млрд грн, що майже у 9,5 разів більше, ніж у 2000 р. Витрати ДГ за цей період на охорону здоров’я зросли у 6 разів, на освіту – у 9,2 разів, а на відпочинок і культуру зросли майже у 20 разів. Однак, у структурі грошових витрат домогосподарств найменшу частку становили їхні витрати на освіту, незважаючи на те, що освіта є важливим елементом людського і трудового потенціалу.
Державні інвестиції у формування людського потенціалу наведено у табл. 2, за основу яких взято видатки Зведеного бюджету, що спрямовані на соціальний розвиток (охорону здоров’я, освіту і духовний розвиток). Видатки, що пов’язані з формуванням людського потенціалу із цього джерела за 2000-2013 р. зросли більше, ніж у 10 разів і становили у 2013 р. 135,2 млрд грн. Найбільше державних коштів витрачено на освіту (105,5 млрд. грн.), на охорону здоров’я - 61,6 млрд грн, а найменше витрачено на духовний і фізичний розвиток людини (всього 13,7 млрд грн.). Якщо порівняти грошові витрати ДГ у 2013 р. на відпочинок, культуру і спорт, що становили 15,8 млрд грн,  з державними витратами на духовний і фізичний розвиток, то останні є значно меншими порівняно з приватними грошовими витратами ДГ, причому така тенденція мала місце тривалий період.




Дані щодо участі підприємств на професійну підготовку та  підвищення кваліфікації своїх працівників та аналогічні витрати для безробітних із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є не досить репрезентативними, якщо враховувати кількість працівників, які пройшли перепідготовку та підвищили кваліфікацію за останні роки (їх кількість становила близько 1,2% економічно активного населення). Якщо врахувати наявність інформаційно-комунікаційних технологій, їх застосування у підвищенні кваліфікації в спеціальних учбових центрах, то ці витрати будуть значно вищими, ніж наведено у табл. 2. Однак таких видатків на підготовку кваліфікованих кадрів недостатньо, щоб модернізувати виробництво товарів і послуг відповідно до сучасних вимог і процесів глобалізації.
Загальну структуру інвестицій у розвиток людського потенціалу за трьома джерелами витрат (державних із Зведеного бюджету, приватних за рахунок грошових витрат домогосподарств і витрат підприємств) наведено у табл. 3. Найбільша частка інвестицій у розвиток людського потенціалу надходить із державних джерел, причому ця частка зросла з 69% у 2000 до 78% загальних витрат у 2013 р. Частка домогосподарств поступово зменшувалася у цей період, відповідно від 31 до 22%, а частка підприємств і організацій на підготовку та підвищення кваліфікації економічно активного населення залишалася мізерною.




Всі інвестиції у розвиток людського потенціалу в Україні в номінальному виразі у 2001-2005 р. в середньому становили 13% ВВП. У 2006-2010 рр. – 14,7%, а за останні три роки становили в середньому 15,1% ВВП, що менше, ніж інвестують у людський розвиток передові країни. Тому у 2012 р. Україна займала 76-е місце серед 182 країн за індексом розвитку людського потенціалу, 99-е місце серед 145 країн за рейтингом стану здоров’я, але 31-е місце серед 188 країн світу за індексом рівня освіти при значно нижчому місці у світі за рівнем валового внутрішнього продукту [6, с. 51-55].
Порівняльна характеристика реальних темпів інвестицій у людський потенціал України показала, що вони не мали цілеспрямованого характеру та сталої тенденції до зростання чи спаду. Так у 2009 р. порівняно з попереднім роком реальні темпи загальних витрат на розвиток людського потенціалу становили (-7,8%), у 2011 р. – 0,9%, у 2013 р. – 4,6% [7, с. 135-173].




Виконаний аналіз витрат на розвиток людського потенціалу у взаємозв’язку із загальними тенденціями розвитку економіки України показує, що Україна поки що  не досягла суттєвих успіхів як у людському, так і стійкому розвитку. Забезпечення розвитку людського потенціалу вимагає визначення нових пріоритетів у соціальній політиці, зокрема спрямованості на активну, високопродуктивну трудову і підприємницьку діяльність, яка сприяла б збереженню і розвитку людського, освітнього, духовного і соціального потенціалу. Новою і безпечною повинна стати економічна політика, що базувалася б на інноваціях, справедливому розподілі коштів на людський розвиток і гарантувала б високу продуктивність і оплату праці  в Україні.

Список використаної літератури:
1. Людський потенціал: механізми збереження та розвитку: / О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та ін.: монографія. – Донецьк: Ін-т економіки пром.-сті НАН України, 2008. - 468 с.
2. Антонюк В.П Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку: монографія  / В.Н. Антонюк [Текст]. – Донецьк: Ін-т економіки пром.-сті НАН України, 2007- 348 с.
3. Панькова О. Человеческий потенциал Украины в контексте устойчивого развития / Глобальна системна криза і стратегічні концепції безпеки розвитку транзитивних країн: Матер. міжвід. наук.-теор. конф. / Відп.ред. О.Г.Білорус. – К.: Інститут світової економіки міжнародних відносин НАН України, 2012. – 165 с.
4. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. – К.: Мінекономрозвитку України, 2014. – Випуск 2. – 89 с.
5. Цілі розвитку тисячоліття: Україна – 2013. - К.: Мінекономрозвитку України, ПРООН, 2013. – 178 с.
6. Панькова О. Человеческий потенциал Украины в зеркале международных рейтинговых сравнений / Транзитивна система України в умовах глобальної кризи: Матер. міжнар. наук.-теорет. конф. / Відп.ред. О.Г.Білорус. – К.: Інститут світової економіки міжнародних відносин НАН України, 2013. – 92 с.
7. Підвищення конкурентного потенціалу та економічної безпеки промислових підприємств за умов розвитку глобалізацій них процесів: монографія / за наук. ред. д-ра екон. наук. проф. В.М. Нижника. – Хмельницький : ХНУ, 2013. – 525 с. 

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.227 сек. / Mysql: 706 (0.191 сек.)