:: ECONOMY :: МІСЦЕ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ :: ECONOMY :: МІСЦЕ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ
:: ECONOMY :: МІСЦЕ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 23

Термін подання матеріалів

28 травня 2020

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

МІСЦЕ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ

 
15.02.2012 23:28
Автор: Горбенко Надія Олексіївна, студентка Чорноморського Державного Університету імені Петра Могили; Іозе Юлія Олександрівна, студентки Чорноморського Державного Університету імені Петра Могили
[Секція 8. Світова економіка та міжнародні відносини;]
В статі проаналізовано місце України в міжнародному поділі праці, її зовнішньоекономічна діяльність та економічний потенціал країни. Розглянуто розвиток та подальша інтеграція України в світове господарство. 
Актуальність проблеми. За економічним потенціалом Україна входить до першої шістки країн Європи (окрім неї – Росія, Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія) [1].
Об’єктивно це мало б визначити істотну роль нашої країни у міжнародному поділі праці. Проте частка України у світовій торгівлі досі непропорційно низька.
За даними World Trade report, Україна посідає 50- те місце за експортом [6].
Відтак, недостатньо використовуються можливості для міжнародної кооперації, зовнішніх інвестицій тощо. Україна, маючи високу щільність населення, висококваліфіковані трудові ресурси, значний промисловий потенціал, помітно відстає в економічному розвитку, особливо за трудомісткими та високотехнологічними видами виробництва – автомобілебудуванням, інструментальним машинобудуванням, комп’ютерним обладнанням та програмним забезпеченням до нього, текстильної промисловості тощо.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичну основу міжнародного економічного співробітництва заклали роботи А.Сміта і Д.Рікардо, доповнені та посилені у подальшому працями В.Леонтьєва, Б.Оліна, М.Портера, та інших вчених. Проблеми зовнішньої торгівлі України, її порівняльних та конкурентних переваг, чинники розвитку експорту та шляхи нарощування конкурентоспроможного експортного потенціалу досліджуються у працях вітчизняних науковців В. Андрійчука, О. Білоруса, та ін.
Метою статті є дослідження особливостей зовнішньоекономічної діяльності України в контексті конкурентоспроможності.
Виклад основного матеріалу.  Україна в рейтингу конкурентоспроможності 2011/2012 посіла 82-е місце серед 142 держав світу, включених у дослідження. Порівняно з попереднім рейтингом 2010/2011 року українська економіка піднялася на 7 позицій, набравши 4 бали (лідер цього року Швейцарія отримала 5,7 балу). Україна опинилася між Тринідад і Тобаго (81-е місце) і Намібією (83-е місце), які також набрали по 4 бали. Серед безпосередніх сусідів України також підвищили конкурентоспроможність своїх економік Угорщина і Молдова, які посіли 48-е (+4) і 93-е місця (+1). Білорусь не було включено до дослідження. Менш привабливим для інвесторів став також найбільший безпосередній західний сусід України – Польща, яка опинилася на 41-му місці (-2). Найбільший безпосередній східний сусід українців Російська Федерація посіла 66-е місце, що на 3 позиції нижче за попередній результат [2].
Отже, з'явилися реальні перспективи створення дійсно відкритої економіки в нашій країні, її ефективної інтеграції у світове господарство.
Але, Україна поки що не готова зі своїм невдосконаленим господарським механізмом на паритетних принципах взаємодіяти з лідерами світової економіки. Перед нею нині не тільки відкриваються широкі можливості, а й виникають нові проблеми й труднощі. Для прискорення процесу входження України у світові господарські структури необхідно брати до уваги закономірності розвитку ССГ, а саме:
1. Основними орієнтирами українських виробників мають бути технологічний фактор, світові норми та ємність ринку.
2. Характерною рисою сучасного ефективного виробництва є його вибірковість.
3. Важливою закономірністю інтернаціоналізації сучасних світових продуктивних сил є те, що економічна доцільність створення в окремих країнах багатогалузевої економіки, включаючи підприємства з повним технологічним циклом, поступово відпадає, бо прагнення кожної країни до самозабезпечення всіма товарами вимагає великих затрат. По-четверте, пошук власного місця у світовій господарській структурі вимагає знання специфіки сучасного світового ринку, який також зазнає суттєвих змін: не тільки розширюються його межі, а й зростають потреби, змінюється їхня структура, а також склад тих виробників, які задовольняють основну частку світового попиту на продукцію. По-п'яте, наукова-технічна революція додала до традиційних факторів всесвітнього поділу праці нові об'єктивні стимули, що набувають поступово визначального характеру [5].
Подальша інтеграція економіки України у світове господарство, її ефективність великою мірою залежать від наявних ресурсів країни, які є основним елементом економічного потенціалу.
Україна має великі запаси корисних копалин і надзвичайно вигідне територіальне поєднання сировинних родовищ. Але, функціонування народногосподарського комплексу України, як бачимо, значною мірою залежить від поставок з інших країн різних видів мінеральних, паливно-енергетичних, лісових та інших видів сировини. Передусім, це стосується нафти й газу. Україна забезпечена власними ресурсами газу на 22%, нафти – на 8%. Як зазначалося на колегії Державного комітету з нафти і газу, Видобуток нафти в Україні в 2010 році скоротився на 11,4% (на 330,9 тис. тонн) порівняно з 2009 роком – до 2 млн 568,9 тис.тонн.,  газу на 6%, порівняно з аналогічним періодом 2009 року, – до 11,2 млрд куб м. [1].
Видобуток нафти в Українi в 2011 роцi скоротився на 6,3% (на 160,6 тис тонн) порiвняно з 2010 роком - до 2,408 млн тонн [3].
Тим часом тільки при теперешніх витратах палива країні потрібно кожного року мати   57-60 млн. т нафти та 115-120 млрд. м3 газу, що змушує нас імпортувати велику кількість вуглеводів, котрі постійно дорожчають на ринках збуту [1].
За таких умов енергетична програма країни має бути зорієнтована передусім на підвищення ефективності власного енергетичного комплексу, розвиток енергозберігаючих технологій, на структурну перебудову економіки. Іншого шляху немає. Тут можна послатися на досвід Японії: значно зменшивши і постійно витримуючи за останні 15 років річне нафто споживання на рівні близько 50 млн. т, країна збільшила при цьому промислове виробництво майже вдвічі.
Зовнішньоторговельні  операції  товарами  Україна  здійснювала  з    партнерами із 174 країн світу. Інформацію щодо зовнішньої торгівлі товарами з найбільшими торговими партнерами наведено у «табл. 1.».



Сучасні зовнішньоекономічні відносини між Україною та Японією базуються на великому негативному сальдо торгівлі, оскільки Японія на експорт виставляє товари високих технологій, а експорт низько передільного металу та сільськогосподарської продукції з України її практично не цікавить.
Росія продовжує залишатися головним імпортером в Україні. За даними Держкомстату, в січні 2011 року імпорт товарів з РФ склав 51,3% від загального обсягу імпорту - найбільший показник по країнах СНД, які, у свою чергу, склали 55,7% від загального обсягу імпорту. При цьому, у порівнянні з січнем 2010 р. імпорт з РФ виріс на 74,9% і досяг $ 2583 млн [1].
 Експорт українських товарів до РФ в січні склав 25,7% від загального обсягу експорту, всього по країнах СНД - 33,7%. При цьому в порівнянні з січнем 2010 р. експорт до Росії збільшився на 82,3% і досяг майже $ 1,187 млрд. [4].
Таким чином, проведений аналіз стверджує, що Україна має достатні трудові й природні ресурси, сировинну базу та виробничі потужності, необхідні для її розвитку як незалежної, суверенної держави, інтеграції у світову співдружність.
Висновки. За роки  незалежності наша держава перенесла тяжкі соціально-економічні кризи, через які  значно відстала по  економічним показникам у порівнянні з розвинутими державами.
В сучасних умовах господарство України досі переживає тривалу економічну кризу, що негативно впливає і на стан зовнішньої торгівлі.
Неоднозначне положення України у міжнародному поділі праці пояснюється впливом низки передумов, насамперед природних, демографічних, історико-економічних, геополітичних.
У міжнародному поділі праці Україна виділяється сировинними, капітало- та матеріаломісткими галузями (добувна промисловість, сільське господарство та галузі, що розвиваються на їх базі).
Стан ресурсного самозабезпечення України і розвиток її експортного потенціалу, подальша інтеграція економіки України у світове господарство, її ефективність великою мірою залежать від наявних ресурсів країни, які є основним елементом економічного потенціалу.

Перелік використаних джерел:
1.Аналітичні матеріали: Доповідь на колегії Державного комітету з нафти і газу [Електронний ресурс]/ Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Аналітичні матеріали: Україна піднялася у рейтингу конкурентоспроможності на 7 позицій [Електронний ресурс]/ Інформаційне агентство Уніан. – Режим доступу: http://www.unian.net/.
3. Аналітичні матеріали:  Видобуток нафти в Українi в 2011 роцi скоротився на 6,3% [Електронний ресурс]/ Українська правда. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/.
4. Аналітичні матеріали: Росія залишається головним “постачальником” України[Електронний ресурс]/ Новини економіки та фінансів. – Режим доступу: http://fincompass.org.ua.
5. Аналітичні матеріали : World Trade Report[Електронний ресурс]/World Trade Organization. – Режим доступу: http://www.wto.org.
6. Семенов Г. А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану реалії і проблеми : Навчальний посібник/ Г. А. Семенов М. О. Панкова А. Г. Семенов Мін-во освіти і нау-ки України Гуманітарний ун-т Запорізький ін-т державного та муніципального управління . – 2-ге вид. перероб. і доп.. - К.: Центр навчальної літератури 2006. – 231 с.

E-mail:  ulyasha5@inbox.ru
E-mail: apelsinka7591@mail.ru

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЕТАПИ СТРАТЕГІЧНОГО ПРОСУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ НА РИНКИ КРАЇН ПІВДЕННОЇ АЗІЇ
16.02.2012 23:50
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ТНК НА НАФТОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
16.02.2012 23:21




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.394 сек. / Mysql: 684 (0.332 сек.)