Сучасний стан ринкової економіки і світова економічна криза спричинили зміни в консалтинговому бізнесі та, зокрема, у вітчизняному аудиті. З самого початку економічної кризи сфера аудиту зазнала серйозного впливу. Це стосується багатьох факторів, починаючи від показників зниження доходів, сповільнення зростання обсягу портфеля клієнтів і зменшення гонорарів за послуги.
Дослідження питання стану вітчизняного аудиту та основних тенденцій його подальшого розвитку для ефективного функціонування економіки України є досить актуальним, тому йому присвячена велика кількість праць вітчизняних науковців. Значний внесок у дослідження зазначених питань зробили провідні вчені-економісти – М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, В.Г.Гетьман, В.П.Завгородній, Г.Г.Кірейцев, М.В.Крапивко, М.В.Кужельний, Б.Ф.Усач та інші.
Треба наголосити, що аудиторська діяльність в Україні здійснюється відповідно до Закону України “Про аудиторську діяльність”[1] та представлена широким спектром професійних послуг, основною з яких, безперечно, є аудит – перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Незважаючи на те, що для розвитку аудиту в Україні вже зроблено доволі багато, однак дотепер залишаються питання, від правильного і успішного вирішення яких залежать перспективи його подальшого розвитку.
Таким чином, першочергового роз’яснення, на нашу думку, потребує: удосконалення законодавчого регулювання аудиту в Україні; подальша розробка і впровадження національних нормативів аудиту; поліпшення методики та організації аудиторських перевірок, їх якості та розробка оптимальної методики визначення вартості аудиту і аудиторських послуг; питання аудиторської етики; підготовки і підвищення кваліфікації аудиторів та інші. Вирішення зазначених проблем спрямоване на укріплення позицій та авторитету аудиту, удосконалення аудиторської діяльності в Україні в цілому.
На сьогоднішній день аудит в Україні суттєво розширився та диференціювався за напрямами та інтересами замовників-клієнтів. Суттєво розширився спектр професійних послуг аудиторів, що певною мірою відкриває нові можливості як перед самими аудиторами й аудиторськими фірмами, так і перед замовниками їхніх послуг. Перспективи розвитку аудиторського ринку, на нашу думку, цілком залежать від перспектив розвитку підприємництва в Україні[2].
Розвиток системи аудиту в нашій державі на сучасному етапі залежить від розв’язання низки основних проблем, серед яких:
- недостатній досвід вітчизняного аудиту та часті зміни законодавства;
- зростання конкуренції з іноземними аудиторськими фірмами, що призводить до зменшення кількості національних аудиторських фірм;
- недостатня ефективність чинної системи сертифікації аудиторів (дані про сертифікацію свідчать або про підвищення якості знань кандидатів на сертифікацію, або про зниження вимог комісій, а як результат – низька якість проведених аудиторських робіт;
- відсутність відповідного попиту на професійні аудиторські послуги, оскільки більшість підприємств не обізнана з призначенням аудиту.
Зважаючи на вищесказане, основними напрямами розвитку аудиту в Україні можуть стати:
1. Розроблення дієвого механізму практичного застосування МСА в Україні, зокрема створення до них коментарів у повному обсязі.
2. Внесення необхідних змін і доповнень до Закону «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, які прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності та розширення переліку підприємств, для яких щорічна аудиторська перевірка є обов'язковою, а це, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг, а також введення додаткових положень, які б більш чітко і прозоро унормували взаємовідносини аудитора та клієнта.
3. Використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних і вітчизняних аудиторських фірм, розроблення Типових методик аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств у розрізі галузей їхньої діяльності (банківська, торгівельна, страхова, харчова, важка і легка промисловості тощо).
4. Поглиблення співпраці професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими провідними професійними організаціями.
5. Зосередження більшої уваги аудиторів на роботі з потенційними клієнтами для того, аби підприємці зрозуміли необхідність та доцільність аудиту.
6. Розроблення механізму ціноутворення аудиторських послуг на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання та інше.
Аудиторам також доцільно удосконалювати та розвивати спектр консультаційних послуг, що обумовлено зростанням попиту на них серед вітчизняних підприємств, а також, здійснюючи пошук нових джерел доходу, проводити політику співпраці з підприємствами різних сфер бізнесу, що, в свою чергу, забезпечить позитивну тенденцію стабільності діяльності в майбутньому.
Отже, в Україні аудит перебуває у процесі розвитку. Він буде зростати і вдосконалюватися в міру розвитку ринкового середовища та ринку аудиторських послуг не в залежності від їх обов’язковості, а в силу підвищення кваліфікації та набуття досвіду аудиторів та збільшення попиту з боку підприємств з метою зниження фінансових ризиків.
Список використаної літератури:
1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993р. №3125, із змінами, внесеними згідно з Законом №2388 від 01.07.2010.
2. Редько О. Якість аудиторських послуг: філософія та міфологія // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 1. – С.46-54.
e-mail: iryna3339@mail.ru |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter