|
Author: Бокотько Роман Романович, кандидат ветеринарних наук, ст. викладач, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Савчук Тарас Любомирович, кандидат ветеринарних наук, ст. викладач, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Кладницька Лариса Володимирівна, доктор ветеринарних наук, професор, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Білошицький Роман Вікторович, кандидат ветеринарних наук, ст. викладач, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ; Мельник Олексій Олегович, кандидат ветеринарних наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
|
Актуальність проблеми. Стовбурові клітини, також відомі як штамові клітини – це первинні клітини, що зустрічаються в усіх багатоклітинних організмах. Ці клітини можуть самовідновлюватися шляхом поділу клітини, а також можуть диференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин. Стовбурові клітини – це особлива група недиференційованих клітин, що мають дві фундаментальні властивості: здатність до самовідновлення і до диференціювання в спеціалізовані тканини. Відомим джерелом стовбурових клітин є кістковий мозок тварини, з якого починається історія успішного застосування стовбурових клітин у ветеринарній медицині. Стовбурові клітини з кісткового мозку та периферичної крові найчастіше використовують, як у ветеринарній так і гуманній медицині.
Мета роботи: дослідити та встановити можливість використання післязабійного п’ятидобового кісткового мозку коня, як джерело стовбурових клітин; визначити придатність отриманого біоматеріалу для виділення стовбурових клітин, шляхом аналізу індексу проліферації та тривалості життя культивованих клітин.
Результати дослідження. Кістковий мозок отримували зі стегнової кістки коня, віком 8 років, який був підданий забою в умовах забійного пункту м’ясопереробного підприємства. Кістковий мозок відбирали за допомогою стерильного пінцета у стерильну пробірку, заповнену 0,25 % розчином трипсину (співвідношення об’єму кісткового мозку до розчину трипсину – 10:1), та ставили на 24 год у холодильник (t +4 ºС) з метою здійснення ферментативної дезагрегації. Після дезагрегації кісткового мозку культивування клітин здійснювали в CO2-інкубаторі у чашках Петрі (d=30мм) за стандартною методикою шляхом багаторазового пасажування після формування моношару.
Під час культивування суспензії клітин, отриманих із післязабійного кісткового мозку коня, встановлено, що колонії клітин почали з’являтися на 4 добу після висівання. Пасажування клітин з використанням 0,25 % розчину трипсину-версену та висівання їх у нові матраци сприяло нарощуванню біомаси клітин. Встановлено, що стовбурові клітини, виділені із післязабійного кісткового мозку коня, володіють високою здатністю до розмноження, що підтверджують показники індексу проліферації трьох послідовних пасажів. Таким чином, післязабійний кістковий мозок коня може бути використаний, як джерело стовбурових клітин. Отриманий біоматеріал може бути використаний для отримання стовбурових клітин навіть через 100 годин після забою тварини, що є вкрай важливим, як для транспортування алогенних мезенхімальних стовбурових клітин після забою на 5 добу коня, так і для зберігання в рідкому азоті – 196 для подальшого використання за різної етіології у тварин.
Висновки:
1. Післязабійний кістковий мозок коня може бути використаний для напрацювання біологічного матеріалу з метою подальшого його застосування за різних патологічних станів та синдромів у тварин.
2. За допомогою даного способу вдається технічно спростити техніку отримання кісткового мозку у коней, яка не потребує проведення розрізу тканин, мінімізує травматизацію тканин та період реабілітації тварини після хірургічного втручання для отримання кісткового мозку, а також зменшує час виконання маніпуляції та її вартість
Список використаних джерел:
1. Бокотько Р. Р., Мазуркевич А. Й., Кладницька Л. В. Харкевич Ю. О., Савчук Т. Л., Пасніченко О. С., Данілов В. Б. Патент України на корисну модель № 147375 МПК G01N 1/00 (2021.01). Спосіб отримання мезенхімальних стовбурових клітин з переродженого кісткового мозку великої рогатої худоби; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. № u 2020 06508; заявлено 08.10.2020; опубліковано 05.05.2021. Бюл. № 18.
2. Клітинні технології у ветеринарній медицині: навчальний посібник / А. Й. Мазуркевич, В. В. Ковпак., Ю. О. Харкевич, М. О. Малюк, Р. Р. Бокотько. – Київ, НУБіП України – 2020. – 136 c.
3. Мазуркевич А. Й., Малюк М. О., Ковпак В. В., Кладницька Л. В., Харкевич Ю. О., Бокотько Р. Р., Савчук Т. Л. Протокол отримання мезенхімальних стовбурових клітин у дрібних домашніх тварин (кріль, собака, кіт) [нормативний документ]. 2020. – 24 с.
4. Мазуркевич А. Й., Харкевич Ю. О., Бокотько Р. Р., Пасніченко О. С., Савчук Т. Л., Данілов В. Б. Патент України на корисну модель № 142606 МПК A61D 99/00 (2020.01). Спосіб отримання мезенхімальних стовбурових клітин з кісткового мозку п'ятидобової стегнової кістки ВРХ після забою із високою проліферативною активністю; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. № u 2019 07540; заявлено 05.07.2019; опубліковано 25.06.2020. Бюл. № 12.
5. Харкевич Ю. О. Післязабійний кістковий мозок великої рогатої худоби – перспективне джерело стовбурових клітин / Ю. О. Харкевич, Р. Р. Бокотько, А. Й. Мазуркевич, В. В. Ковпак, М. О. Малюк, А. В. Грищук / Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. – 2020. – Вип. 5. – С. 206 – 210.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter