Сучасне суспільство стикається з рядом викликів у сфері виховання дітей та підлітків. Одним із гострих питань, яке вимагає негайних заходів та уваги, є кібербулінг. Ця соціально-педагогічна проблема в обличчі технологічного розвитку набула нових розмірів та вимагає комплексного підходу для запобігання та подолання. Вільний доступ до інтернету та соціальних мереж сприяє укоріненню старих та появі нових проблем, серед яких особливе місце займає кібербулінг[5]. Діти можуть бути жорстокими одне до одного в онлайн-середовищі, створюючи ситуації, які можуть залишити серйозні наслідки на психіку та емоційний стан постраждалих. Булінг, зокрема у віртуальному просторі, стає дедалі більшою загрозою, вимагаючи уваги та негайних заходів для запобігання його поширенню і впливу на дітей та підлітків.
Підлітковий вік відомий своїми стрімкими змінами у психофізичному стані, що можуть призводити до агресивної поведінки як у реальному, так і в віртуальному просторі. За кожний рік число молодих користувачів інтернету збільшується на 30%. У наш час інтернет став невід'ємною частиною життя сучасних дітей, їхнього найближчого оточення та важливим джерелом знань про світ. [1] Інтернет та соціальні мережі відкривають безмежні можливості спілкування, але, на жаль, стають майданчиком для поширення кібербулінгу. Зменшення фізичних бар'єрів сприяє наскрізному поширенню агресивних виразів та погроз. [2] Кібербулінг може суттєво підірвати психічне здоров'я дітей та підлітків. Постійний стрес, відчуття страху та безпеки може мати серйозні наслідки на їхнє емоційне становище, впливаючи на навчання та загальний розвиток. [2] Згідно з опитуванням Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) з участю більше ніж 170 тисяч людей у віці від 13 до 24 років із 30 країн світу, приблизно третина українських підлітків стала жертвами онлайн-цькування. Українське опитування залучило 6791 респондент через SMS та месенджери. Що стосується України, 29% опитаних підлітків були жертвами цькування в інтернеті, а 16% зазнали такого тиску, що вони були змушені пропускати шкільні заняття, як повідомляється в звіті ЮНІСЕФ. Більшість учасників опитування вказали, що кібербулінг найбільш поширений у соціальних мережах, таких як Facebook, Instagram, Snapchat і Twitter. [3]
Тобто як показує статистика, проблема вже існує, її масштаби збільшуються з кожним наступним роком. Щоб ефективно протидіяти кібер-булінгу, на мою думку, не потрібно придумувати велосипед. Можна застосувати досвід іноземних держав, та пристосувати його до наших реалій.
Один з прикладів боротьби з кібербулінгом представлений в програмі "Think Before You Type" в Сполучених Штатах. Ця програма включає в себе освіту учнів, батьків і педагогічних працівників про безпеку та етичне використання Інтернету. Вона також надає інструменти для виявлення, усунення та запобігання кібербулінгу в шкільному середовищі. [7]
У Новій Зеландії було запроваджено програму "Netsafe", яка є однією з провідних ініціатив з попередження кібербулінгу та забезпечення безпеки в Інтернеті.
"Netsafe" є неприбутковою організацією, створеною урядом Нової Зеландії у 2004 році з метою:
- надання консультацій та підтримки користувачам, які стали жертвами кібербулінгу, кібершахрайства, небезпечного контенту тощо;
- проведення освітніх заходів для дітей, молоді, батьків щодо безпечного використання Інтернету;
- співпраця з правоохоронними органами при розслідуванні злочинів, пов'язаних з Інтернетом;
- лобіювання законодавчих ініціатив з питань кібербезпеки та захисту особистих даних.
"Netsafe" підтримує офіційний веб-сайт та гарячу лінію, де користувачі можуть отримати консультації фахівців та подати скарги про інциденти в Інтернеті. Ця програма відіграє ключову роль у забезпеченні безпечного цифрового середовища в Новій Зеландії.
У Великій Британії було створено програму "Youthworks", яка проводить тренінги для молоді з теми кібербезпеки та етики в Інтернеті. Ця програма також включає в себе роботу з учителями та батьками для створення безпечного онлайн-середовища для учнів.
Ці програми демонструють різні підходи до боротьби з кібербулінгом та надання підтримки молоді, батькам та педагогічним працівникам для забезпечення безпеки та етичного використання Інтернету.
Проаналізувавши підходи наших колег, нами було створено план подолання проблеми кібербулінгу: [9]
1. Профілактика. Проведення роз'яснювальних бесід серед дітей та молоді щодо неприпустимості кібербулінгу, формування нетерпимого ставлення до цього явища.
2. Робота з батьками. Просвітницька робота серед батьків щодо особливостей кібербулінгу та способів його виявлення і попередження.
3. Моніторинг соціальних мереж. Стеження педагогічних працівників за поведінкою учнів в інтернеті, виявлення ознак кібербулінгу.
4. Робота зі шкільним колективом. Формування в колективі атмосфери поваги, толерантності, відповідальності за благополуччя однокласників.
5. Психологічна допомога. Надання психологічної допомоги жертвам кібербулінгу та булієрам, корекція їх поведінки.
6. Правові заходи. Застосування адміністративних та кримінальних санкцій до осіб, винних у кібербулінгу.
Отже, на сьогодні важливе питання - профілактика кібербулінгу, адже кібербулінг став невід'ємною частиною життя сучасної дитини та підлітка. У шкільному середовищі профілактика кібербулінгу серед підлітків включає підтримку сім'ї, створення довірливої атмосфери, де дитина зможе вільно ділитися труднощами, а також узгоджену діяльність школи та просвітницьких заходів з кібербезпеки. У наданні допомоги підліткам соціальним педагогам та психологам важливо керуватися принципами: системності, суб'єкт-суб'єктності, конфіденційності, комплексності, гуманності.
У сучасній профілактичній роботі використовуються два напрями. Перший пов'язаний із розвитком технічних засобів, які обмежують небажаний контент та передбачають кнопки "поскаржитися" у соціальних мережах та на веб-сайтах. Цей напрям також включає створення систем швидкого реагування провайдерів контенту і сервісів, правоохоронних структур, операторів зв'язку на протиправну діяльність в мережі Інтернет.
Другий напрям передбачає навчання користувачів мережі Інтернет основним правилам безпеки і коректної поведінки по відношенню до інших користувачів спільноти.
Вирішення цієї проблеми вимагає спільних зусиль усіх зацікавлених сторін: освітніх установ, батьків та суспільства в цілому. Запобігання кібербулінгу та його наслідків - це ключове завдання на сьогоднішній день.
Список використаних джерел і літератури:
1.Think Before You Type: An Exploratory Study of Cyberbullying and Prevention in a Midwestern Middle School" by Patchin, J. W., & Hinduja, S. (2018).https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/1554480X.2017.1363046](https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/1554480X.2017.136304
2.HorstKasper,IreneHeinzelmann-Arnold.Schülermobbing–tunwirwasdagegen!Smob-FragebogenmitAnleitungundAuswertungshilfe.Klasse5-13. // AOL-Verlag. – 2010
3.Бедан, Вікторія Борисівна. "ПРОБЛЕМА КІБЕРБУЛІНГУ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (10 травня 2022): 42–47. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.6.
4.Богдан, Вероніка Миколаївна. "Проблема шкільного булінгу серед підлітків". Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (12 грудня 2019): 212–19. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3742.
5.БОЙЧУК, П. М., М. А. КОЗІГОРА та А. М. РОМАНЮК. "БУЛІНГ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.2.
6.Дослідження ЮНІСЕФ про кібербулінг. pon.org.ua. URL: https://pon.org.ua/novyny/7317-dosldzhennya-yunsef-pro-kberbulng.html.
7.Корнієнко М.М. Міхеєва О.Ю. КІБЕРБУЛІНГ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА. «Young Scientist» • No 11. 2018. С. 247–250.
8.Кочарян А.Б., Гущина Н.І. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навч.-метод. посіб. Київ, 2011. 100 с
9.Стельмах, С. (2011). Кібер-Булінг у школі та його наслідки. Гуманізація навчально-виховного процесу.
10.ТокареваН.М.Сучаснийпідлітокусистеміпсихолого-педагогічногосупроводу:монографія/Н.М.Токарева,А.В.Шамне,Н.М.Макаренко.–КривийРіг,ТовВНП«Інтерсервіс»,2014–312 с
11.Федоришин, Олександр Петрович. "BULLYING OR CONFLICT? BULLY-PROOFING STRATEGIES FOR PREVENTION AND INTERVENTION IN CANADIAN SCHOOLS." Інноватика у вихованні, no. 9 (June 11, 2019): 280–92. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.137. 1.
_________________________________________________________________________________
Науковий керівник: Каламаж Руслана Володимирівна, доктор психологічних наук, професор, Національний університет «Острозька академія»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter