Вступ: У зв'язку з обставинами, що виникли в нашій країні, проблема ПТСР стала надзвичайно актуальною. З урахуванням кількості осіб, які постраждали в результаті військових дій, включаючи тих, хто опинився під обстрілами та тих, хто втратив свої домівки та все, над чим працював протягом багатьох років, ситуація є надзвичайно складною. Однак важливо відзначити, що сім'я відіграє ключову роль в житті людей і може бути вирішальним фактором у полегшенні переживання та адаптації при ПТСР[7].
Мета роботи: На основні теоретико-емпіричного аналізу визначити рівень розвитку ПТСР та вплив сімейних відносин як адаптивного регулюючого механізму.
Матеріали та методи: Основу дослідження становлять концептуальні положення таких вчених, як Еміль Крепелін, Д.І. Панченко, М. Дж. Горовіц, І.О. Котенев, А.Т.Бек, та інші[5]. Методиками дослідження є метод теоретичного аналізу літератури по актуальній темі кваліфікаційної роботи; методи обробки отриманих даних та різні психодіагностичні методики (Шкала оцінки впливу травматичної події, 5 опитувальник скринінгу посттравматичного стресового розладу, БОО “Адаптивність-200”, коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР).
Основна частина: Роль сім'ї стає критично важливою у контексті полегшення переживань та адаптації осіб із ПТСР. Сімейна підтримка може відігравати ключову роль у подоланні емоційних труднощів, пов'язаних із посттравматичним стресом, зокрема суїцидальними намірами та сприяти покращенню психічного стану постраждалих. З урахуванням розмірів кризової ситуації та необхідності подальших психологічних підходів, дослідження та впровадження ефективних методів психологічної допомоги стають актуальним завданням для влади та громадських організацій[3].
Висновки: Результати нашої роботи з подружніми парами свідчать про низьку мотивацію до життя серед учасників бойових дій, які мають ПТСР. Якщо не надавати подальшу психологічну підтримку, це може призвести до суїцидальних намірів[8]. Аналіз теоретичних джерел та практичних досліджень учасників війни та їх родин свідчить, що кожен військовий, який повертається із зони бойових дій та з'єднується з родиною, переживає особливий період. Коли демобілізований бійця повертається додому, часто виникає враження, що обидва партнери стають зовсім іншими людьми. Результати нашого дослідження подружніх пар учасників війни підтвердили, що середній рівень задоволеності подружніми стосунками домінує як у чоловіків, так і у жінок. Високий рівень задоволеності спостерігався в чоловіків частіше, ніж в жінок, а низький рівень задоволеності було виявлено у третини як чоловіків, так і жінок. Результати нашого дослідження щодо суїцидальної поведінки військових з ПТСР свідчать, що високий та середній рівень схильності до суїцидальних намірів були виявлені у тих осіб, які перебували саме у шлюборозлучній ситуації або проявляли низький рівень задоволеності шлюбом.
Список використаної літератури:
1. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців [Електронний ресурс] : матеріали наук. сайту. – Режим доступу : http://studopedia.org/4-152749.html.
2.Корольчук М. С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності : навч. пос. / М. С. Корольчук. – Київ : КВГІ, 1996. – 164 с.
3.Корольчук М. С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоровʼя / [М. С. Коррольчук та ін.]. – Київ : ІНКОС, 2002. – 272 с.
4.Панько Т. В. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих : клінічний посібник / [Т. В. Панько та ін.] (під ред. П. В. Волошина). – Харків : Арсіс, 2001. – 303 с.
5.Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти. Методичний посібник / Упор. : Д. Д. Романовська, О. В. Ілащук. – Чернівці : Технодрук, 2014. – 133 с.
6.Шестопалова Л. Ф. Профілактика посттравматичних стресових розладів у жертв надзвичайних подій: медико-психологічні аспекти / Л. Ф. Шестопалова // Гуманітарний часопис. – 2005. – № 1. – С. 103–108.
7.DSM-IV. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. – [4-th ed.]. – Washington, DC : АРА, 1994. – 399 p.
8.Horowitz M. J. Signs and symptoms of posttraumatic stress disorder / [M. J. Horowitz, N. Wilner, N. Kaltreider, Ets] // Archives of General Psychiatry. – New York, 1980. – Vol. 37. – Р. 85–92.
9.Kaplan. H. Synopsis of Psychiatry and Behavioral Sciences. Clinical Psychiatry 6th Edition / Н. Kaplan, B. Sadock. – Baltimore : Williams and Wilkins, 1991. – 230 p.
10.Кльоц Л. А. Соціальному педагогу про суїцид / Л. А. Кльоц, М. М. Заброцький // Соціальний працівник. – 2007. – Верес. (№ 17). – С. 15–31.
11.Коханенко Л. Проблеми самогубства: Погляди І. Сікорського та сучасні досліди / Л. Коханенко // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 4. – С. 49–51.
________________________________________________________________________
Науковий керівник: Матласевич Оксана Володимирівна, доцент, доктор психологічних наук, Національний університет “Острозька академія” м. Острог
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter