:: ECONOMY :: ДО ПИТАННЯ ПРАГМАТИКИ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ :: ECONOMY :: ДО ПИТАННЯ ПРАГМАТИКИ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ
:: ECONOMY :: ДО ПИТАННЯ ПРАГМАТИКИ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ
 
UA  RU  EN
         

Мир научных исследований. Выпуск 30

Срок представления материалов

24 мая 2024

До начала конференции осталось дней 5



  Главная
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календарь конференций
Архив
  Научные конференции
 
 Ссылки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Счетчики
Українська рейтингова система

ДО ПИТАННЯ ПРАГМАТИКИ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ

 
09.06.2023 16:22
Автор: Яценко Марина Олексіївна, кандидат філологічних наук, доцент, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди; Горич Тетяна Сергіївна, магістр факультету іноземної філології, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
[9. Филологические науки;]

ORCID: 0000-0001-5837-9103 Марина Олексіївна

Художній дискурс з точки зору мовного втілення може бути яким завгодно – віршованим і прозовим, класичним і авангардним, естетично привабливим і знаходяться поза можливістю естетичної оцінки. Це, з одного боку, забезпечує доступ до нього самих різних виробників і споживачів, а з іншого – саме цією своєю рисою специфікує те знання, яке він представляє . Знання у художньому дискурсі визначають виходячи з поняття вимислу: у прозі представлена вигадка, оскільки «фраза, взята з роману, – хоча вона й описує певну подію – не є ні істинною, ні помилковою», по відношенню до поезії знімається саме протиставлення «реальне-вигадане» коли поезія ні про що не розповідає, не вказує ні на яку подію, обмежуючись частіше за все тим, що відтворює роздум або враження». Таким чином, у художньому дискурсі представлено знання, яке не може мати будь-якого практичного застосування[1].

Саме «безкорисливість», «незацікавленість» лежать в основі естетичних суджень смаку, а в лінгвістиці та семіотиці елімінація «референтивної» функції дозволила виділити поетичну або естетичну функцію мови. Фактично ж прагматичне використання художнього дискурсу може бути нескінченно різноманітним: ритуал, державне замовлення, педагогічне навіювання, естетична насолода, розвага та інше. Інакше кажучи, між мовною концептуалізацією й прагматикою є певна відповідність: і там і тут – область свободи. Беззаперечним є фактор наявності особливого культурного статусу художнього дискурсу. У самому широкому сенсі слова культура – це те, що визначає саме людину, як homo sapiens. Але ніщо в культурі не претендує на вторинне створення світу. Подібну прерогативу має в своєму розпорядженні тільки художній дискурс, причому з допомогою саме того засобу, яким у його повноцінному вигляді володіє тільки людина [2]. 

Художній дискурс – це творча лабораторія мови. У художній мові розкриваються можливості та закономірності мовної системи. У загальнохудожній та індивідуально-авторській мові втілюються час і культура, особистість і світогляд, створюються когнітивно насичені художні світи [3]. 

Ми розуміємо дискурс, як послідовний передбачувано-непередбачуваний процес взаємодії тексту і реального (а не мислимого автором) читача, що враховує або порушує «вказівки» автора, який привносить в текст інформацію, яка була відома і/або не відома письменникові. Таким чином, текст без читача неповний. Реально він існує тільки в процесі його сприйняття, при реконструкції тієї частини його змісту, яка безпосередньо в тексті не виражена, а передбачається  читачем і привноситься їм у процесі створення художнього дискурсу. 

Список використаних джерел:

1.G. Brown and G. Yule, Discourse analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1983.

2.Stubbs M. Discourse analysis: The Sociolinguistic Analysis of Natural Language. Oxford: Blackwell, 1983. - 272 p.

3.Widdowson, H.G. 2004. Text, Context, Pretext: Critical Issues in Discourse Analysis. Oxford: Blackwell.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
«ДОРОГА З ПЕКЛА І НАЗАД» В. КУЗНЄЦОВА Й Н. ТАРАСЕНКО: МАЛЬОПИС ВІЙНИ
20.06.2023 21:39
ЛЮДИНA В СOЦІOКУЛЬТУРНOМУ ІНФOРМAЦІЙНOМУ ПРOСТOРІ: ДРУЖБA, ЛЮБOВ ТA ДOБРO У МІЖOСOБИСТІСНИХ СТOСУНКAХ
20.06.2023 21:15
НАЗВИ ДНІВ ТИЖНЯ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ)
20.06.2023 09:34
PECULIARITIES OF TRANSLATION OF AVIATION TERMS
20.06.2023 09:18
ХРОМАТИЗМИ В ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ В. ВИХОДЦЕВА
19.06.2023 17:18
PECULIARITIES OF TRANSLATING ENGLISH PHRASEOLOGICAL UNITS INTO UKRAINIAN IN MOVIES
16.06.2023 19:00
ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЖОВТОГО ТА СИНЬОГО КОЛЬОРІВ У РИМСЬКІЙ ПОЕЗІЇ
15.06.2023 12:20
ВХОДЖЕННЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ ДО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНОСИСТЕМ
14.06.2023 14:36
ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
09.06.2023 16:31
УВІЧЛИВІСТЬ ЯК КОМУНІКАТИВНА КАТЕГОРІЯ
09.06.2023 16:09




© 2010-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.economy-confer.com.ua обязательна!
Час: 0.207 сек. / Mysql: 1425 (0.156 сек.)