Першочерговою потребою сучасної системи освіти є впровадження нових форм та методів навчання й виховання, які забезпечують розвиток особистості кожного школяра. Розв’язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання, котрі допомагають залученню учнів до творення уроку та співпраці вчитель – учень, активізації пізнавальної діяльності. Інтерактивні технології навчання сприяють ефективному розвитку в кожної особи творчих здібностей, логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об’єднуватися з іншими членами колективу класу задля розв’язання спільної проблеми, формуванню навичок спілкуватися та співпрацювати з членами групи. Організація навчання із застосуванням інтерактивних технологій активізовує пізнавальну діяльність учнів. Велика кількість різноманітних і доступних школярам видів робіт, де використовуються інтерактивні технології, розвиває уяву, спостережливість, розширює кругозір та впливає на формування пізнавальної діяльності.
Результатом вивчення біології в сучасній школі є не тільки засвоєння знань, а й формування вмінь та навичок критично мислити, творчо розв’язувати проблему, з’ясовувати сенс вивченого та використовувати набуті знання та навички в життєвих ситуаціях. Саме тому, застосування інноваційних технологій в школі допомагають розширити можливості компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі, стимулювати пізнавальну діяльність учнів.
Проблема використання у навчальному процесі методів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів особливо актуальна на сучасному етапі становлення національної системи освіти і збагачення її новим змістом. Оволодіння навчальним матеріалом, розвиток і виховання особистості в процесі навчання відбувається лише за умови прояву її високої активності в навчально-пізнавальній діяльності. Організована діяльність, у якій людина бере участь без бажання, практично не розвиває її [2, с.7].
Важливим фактором є також особистість педагога, його ерудиція, майстерність ведення уроку. Вчитель, який процес навчання будує чітко, логічно, доступно; оперує цікавими деталями та фактами; вражає учнів великим кругозором, захоплює своєю освіченістю. Тут спрацьовує психологічний механізм наслідування. Зовнішні фактори (новизна матеріалу, нетрадиційні форми навчання, навчання з комп’ютерною підтримкою тощо) – це об’єктивні джерела стимулів активної навчально-пізнавальної діяльності учнів, або стимулятори. Стимул навчально-пізнавальної діяльності учнів виникає тоді, коли потреба зустрічається із ситуацією свого задоволення. Щоб включити учнів до активної пізнавальної діяльності, вчитель повинен організувати свою роботу так, щоб в учня виникало бажання діяти і вносити нове у свій учбовий досвід. Саме на це звертав увагу В.О.Сухомлинський, який вважав першочерговим завданням вчителя вміння вести дитину по сходинках пізнання. Головне, щоб у школяра виникла внутрішня потреба вчитись самому [1, с.36].
Проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів на сьогоднішній день набувають все більшої актуальності. Цій темі присвячено безліч досліджень у педагогіці і психології. І це закономірно, тому що навчання – це основний вид діяльності школярів, в процесі якого вирішуються головні завдання, поставлені перед школою: підготувати підростаюче покоління до життя, до активної участі в науково-технічному і соціальному процесі. Загальновідомо, що ефективне навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учнів у цьому процесі.
На думку філософів, основною характеристикою особистості як суб’єкта діяльності є активність. Тому більшість учених розглядають пізнавальну активність учня в якості системоутворюючої властивості особистості. Багато вчених вважають, що формування пізнавальної активності є головною умовою розвитку творчої особистості учнів (Л. Виготський, Н. Тализіна). Успішне оволодіння пізнавальною активністю безпосередньо залежить від сформованості пізнавальних інтересів в учнів. Питанням органiзацiї навчально-пiзнавальної дiяльностi учнiв, методiв та шляхiв розвитку пiзнавальної дiяльностi, займались на протязi багатьох рокiв такi педагоги: А. Алексюк, Н. Бiбiк, М. Данiлова, I. Лернер, В. Онищук, В. Сухомлинський, О. Савченко, Г. Щукiна та iн. Вивченням пізнавальної діяльності та активності учнів у процесі навчання займалися вчені-педагоги З. Абасов, Б. Коротяєв, І. Лернер, М. Махмутов, Л. Марʼяненко, В. Онищук, Н. Половникова, М. Скаткін, Н. Томін, Т. Шамова та інші, які розкрили сутність, зміст і структуру даного поняття. Науковці зауважують, що пізнавальна активність характеризує індивідуальні особливості школяра у процесі пізнавальної діяльності [5, с. 43].
Пізнавальну активність старшокласників можна визначити як неперервний процес отримання нових знань, самостійну цілеспрямовану навчальну діяльність із використанням різних форм і методів навчання. [4, с.25]. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці має бути використання таких методів навчання, які сприяли б активізації пізнавальної діяльності. Щоразу, обдумуючи заняття, вчитель має спочатку розв’язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу – повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо. Необхідно перетворити кожен урок на урок спілкування, мислення, де істина постає як суперечка про істину, як діалог. Це стає цілком можливим при раціональному поєднанні традиційних засобів представлення навчального матеріалу з інтерактивними методами навчання. Адже, саме лише пояснення й демонстрація ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Інтерактивне навчання (обговорення критичного явища, групові дискусії, навчальні та рольові ігри, форуми, імітації, моделювання, групові проекти) – це спеціальна форма організації пізнавальної організації учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [3, с.21]. Сутність інтерактивного навчання полягає у груповій формі організації освітнього процесу із реалізацією активних групових методів метою яких є вирішення психолого-дидактичних завдань для розвитку творчих здібностей. Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, підчас якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Таке навчання сприяє не тільки кращому запам’ятовуванню матеріалу, але і його ідентифікації, використанню в повсякденному житті. Впровадження інтерактивних методів навчання сприяє розвитку таких особистісних якостей, як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати власну точку зору, йти на компроміс і т.д.
Висновки. Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їхня перевага полягає в тому, що учні за¬своюють рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес у сприйманні знань. Значно підвищується особистісна роль учителя – він є лідером, організатором. Але необхідно зазначити, що проектування і проведенням уроків за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями.
Суспільству майбутнього потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою, високим адаптаційним потенціалом. Не менш важливими будуть такі їх якості, як висока моральність, особистісна відповідальність, внутрішня свобода, налаштованість на максимальну самореалізацію, здатність досягати високої мети раціональним шляхом і коректними засобами.
Список використаних джерел
1.Бартків О. Готовність педагога до інноваційної професійної діяльності / Проблеми підготовки сучасного вчителя. №1. 2010. С.68
2.Пометун О.,Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. Посібн. К.: АПН, 2002. 136 с.
3.Мар'яненко Л.В. Пізнавальна діяльність учнів різного шкільного віку у навчанні. К.: 2009. 126 с.
4.Мірошник С. Пошуково-дослідницькі завдання випереджувального характеру як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. К.: Дивослово. 2002. №2. 59 с.
5.Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2019. 208 с.
6.Юріна О.А. Активізація пізнавальної діяльності шляхом впровадження інтерактивних технологій Режим доступу: osvita.ua/school/method/technol/6618
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter