Вивчення процесів формування і використання фінансових ресурсів підприємств є актуальною проблемою економіки, дослідження якої у зв’язку з останніми подіями в Україні набуває особливого значення.
Фінансові ресурси на підприємстві виступають основою для здійснення виробничої та іншої діяльності, виконують важливу роль і входять до складу капіталу. Тому керівникам підприємств треба завжди планувати і управляти джерелами фінансових ресурсів, розрахувати їх необхідні обсяги для успішної і прибуткової діяльності. Нестача фінансових ресурсів може призвести до порушення відтворювального процесу на підприємстві що негативно впливає на конкурентну позицію підприємства і навіть може привести до втрати прибутку.
В умовах економічної нестабільності в країні, зниження можливостей суб'єктів господарювання повноцінно формувати власні та залучати позикові фінансові ресурси, нагальним завданням є пошук методів, способів та моделей фінансового забезпечення господарської діяльності.
Для вирішення цього завдання, суб’єкти бізнесу шукають нові підходи, схеми та механізми фінансової підтримки своїх проектів. За умов нестачі власних фінансових ресурсів, обмеженості державних коштів, які були б спрямовані на розвиток реального сектора економіки та практичної відсутності зовнішніх запозичень, виникає необхідність звернення до банківського кредитування [1].
У зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні, основна частина фінансових ресурсів, які були в розпорядженні держави і фінансових інституцій, була спрямована на забезпечення оборонних та соціальних потреб, тож особливо гостро постали проблеми незбалансованості розподілу коштів у різні галузі економіки. Для їх вирішення Уряд затвердив програми фінансової підтримки населення і бізнесу. Однією з таких програм став «кредит до 60 млн грн будь-якому українському підприємству під 0% на час воєнного стану за програмою «5-7-9%»», згідно з умовами якої, підприємства (як мікробізнесу, так і великого бізнесу) можуть звертатися за отриманням кредиту під 0% на період дії воєнного стану, згодом вона буде становити 5%.
Наступною фінансовою програмою на яку треба звернути увагу є «державні гарантії на портфельній основі». Сутність полягає у тому, що державні гарантії надаються для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб’єктам господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу [2].
Залучення кредитних коштів – особистий вибір кожного підприємця і ми не можемо стверджувати, що розвиток підприємства за рахунок власних оборотних коштів має кращу характеристику результатів господарської діяльності. Позичені ресурси дають змогу за певних умов підвищити рівень рентабельності власних коштів, але в цілому кожне підприємство формує індивідуальну фінансову політику щодо формування ресурсів.
Розширення можливостей залучення фінансових ресурсів сприятиме розвитку підприємств, що у сучасних ринкових умовах є одним із основних чинників, який впливає на зростання економіки та покращення рівня життя населення країни. Прийняття урядом України програм фінансової підтримки на період воєнного стану є вагомим напрямком забезпечення безперебійного функціонування підприємств у складний для господарської діяльності час.
Список використаних джерел
1. Гайбура Ю.А. Концептуальні засади формування фінансових ресурсів підприємств за сучасних умов. Агросвіт. 2020. № 6. С. 14–21.
2. Богушева Т.О. Фінансова підтримка державою господарської діяльності в умовах воєнного стану URL: https://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/bogusheva-t.-o._thesis.docx
_______________________
Науковий керівник: Нагаєва Галина Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, Державний біотехнологічний університет, м. Харків
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter