|
|
|
РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УКРАЇНІ
| |
| 02.12.2011 22:49 |
|
Author: Федун Юлія Валеріївна, студентка Вінницького торговельно-економічного інституту
|
|
[2. Management. Marketing;] |
Починаючи з кінця ХХ століття технологічний розвиток національних ринків майже усіх країн світу ґрунтувався на широкому використанні всесвітньої мережі Інтернет. Інновація знайшла своє відображення і у торгівлі. Як наслідок з’явилося таке поняття як «електронний бізнес». Саме впровадження електронного бізнесу і його складової – електронної комерції дало змогу бізнес структурам здійснювати свою комерційну діяльність у всесвітній мережі Інтернет. Всього за кілька років комерційна торгівля в мережі Інтернет зайняла своє ключове місце в сегменті національних ринків багатьох індустріальних країн, країн з перехідною економікою та країн що розвиваються.
Ця глобалізація, інформатизація у комерційній торгівлі торкнулася і України, але вона ще не досягла такого широкого розмаху як у індустріально-розвинених країнах. Проте, з кожним роком відбувається перспективне зростання комерції в Інтернет – економіці, яке проявляється у: активному створенні інтернет-сайтів; збільшенні чисельності Інтернет – користувачів; проведення маркетингових досліджень шляхом використання інформації, представленої в Інтернет; налагодження контактів із потенційними партнерами та споживачами он-лайн; наймання на роботу персоналу; продаж продукції; налагодження зворотного зв’язку із споживачами; реклама, e-marketing тощо.
Актуальність даної теми полягає в тому, що незважаючи на те, що темпи розвитку інформаційних технологій в Україні через соціально-економічні проблеми ще відстають від інших країн світу, наша держава сміливо входить у світовий інформаційний простір. Тому актуальність цієї теми викликає значне зацікавлення як вчених, так і практиків [1].
Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій і їх запровадження в економічне життя суспільства в Україні досліджувалися у працях М.Макарової, Н.Меджибовської, Затонацької Т.Г., В.Плескач, О.Чубукової, І.Успенського та інших[2,3].
Метою даної статті є стан сучасних тенденцій розвитку електронної комерції в Україні та перспективи участі країни у глобальних електронних торгівельних процесах.
Американські вчені А. Саммер та Гр. Дункан у своїй праці «Електронна комерція» визначають поняття електронна комерція як будь-яку форму бізнес-процесу в якому взаємодія між суб’єктами відбувається електронним шляхом з використанням Інтернет-технологій.
Розвиток електронної комерції в Україні розпочався у кінці 90-х років ХХ століття в період переходу України до ринкової економіки. Головним ядром розвитку електронної торгівлі є Інтернет, тому в першу чергу потрібно популяризувати всесвітню мережу Інтернет для більшого завоювання споживачів в сфері електронної комерції. В першій декаді ХХІ ст. Інтернет вже не є екзотикою для українців. В 2005 р. аудиторія українського Інтернету перевищила 5 мільйонів користувачів. Це й стало початком динамічного росту онлайн-торгівлі. В 2005 році кількість Інтернет-магазинів зросла в п’ять разів порівняно із 2000 роком і склала 500. В 2008 році нараховувалось уже майже 3000 сервісів онлайн-торгівлі, в 2009 р. – 5500, а в 2010 р. ця цифра перетнула межу в 6000 електронних магазинів[3].
В Україні сфера електронної комерції розвивається не так швидко, як інші сегменти вітчизняного Інтернет-ринку, це спричинено малою кількістю платіжних засобів для здійснення он-лайн-розрахунків і має більш скромні інвестиції. Так, за даними дослідження, відсоток онлайн покупців серед користувачів Інтернету знизився. У 2001 року він становив 22%, а в 2003 р. – тільки 6 %[2]. Відсутність довіри, невпевненість щодо якості продукції значно зросли серед потенційних покупців он-лайн. Декого з них відштовхнув перший невдалий досвід роботи з он-лайн-магазинами. Інтернет-магазини ще не отримали масового визнання українських покупців. Проте за останні 10 років кількість Інтернет-магазинів зросла у понад 60 разів, а обіг онлайн-торгівлі перевищив 1 мільярд доларів[2].
Основні фактори, які гальмують розвиток українського ринку електронної комерції: відсутність законодавчої бази, яка б регулювала процес купівлі/продажу онлайн, здійснення електронних платежів за оплачені товари/послуги та яка б встановлювала прозорі правила гри на ринку (як для продавців, так і для покупців); слабо розвинена національна система електронних платежів; низька ефективність більшості існуючих українських торгівельних майданчиків; низький рівень проникнення Інтернету (особливо в регіонах).
До основних мотивів, що спонукають все більшу кількість українських покупців віддавати перевагу покупкам онлайн, слід віднести такі: економія часу на пошук, вибір та замовлення вподобаного товару; економія грошей, адже електронні торговці на відміну від реальних не утримують власного торгівельного майданчика, а тому мають реальну можливість продавати товари дешевше за конкурентів; можливість купувати оригінальні та рідкісні для України товари у зарубіжних магазинах та на аукціонах, резервувати місця в готелях різних країн та отримувати інші послуги іноземних компаній.
У процесах міжнародної електронної комерції сьогодні Україна виступає більше в ролі покупця, аніж продавця, проте з розвитком Інтернету та поширенням реклами про інтернет-магазини онлайн-торгівля набуває все більшого поширення.
Список використаної літератури:
1. Антохонова І., Полухіна О. Про використання інформаційних технологій і їх вплив на розвиток економіки/І. Антохонова, О. Полухіна// Питання статистики. - 2010. - №5. - С. 61-67.
2. Меджибовська Н. Перспективи розвитку електронного бізнесу в Україні / Н. Меджибовська // Економіка України. – 2003. – №6. – С. 36-41.
3. Раціоналізація застосування електронної комерції в Україні // Міжнародна електронна комерція (International E-Commerce). 11.09.2010. Режим доступу: http://e-commerce2000.blogspot.com/2010/09/blog-post_2539.html
Е-mail: vishca1912@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter