Нерівність між розвиненими і країнами, що розвиваються розширює економічну прірву та породжує розрив науки і техніки, що в свою чергу, є не тільки відображенням існуючої соціально-економічної нерівності, а й посилює і навіть породжує його. Сьогодні соціально-економічна цінність доступу до інформації та знань набагато вище, ніж 20 років тому.
Нерівність в плані доступу до знань, інформаційних мереж і можливостям брати участь в роботі цих мереж в довгостроковому плані призведе до ще більшої маргіналізації бідних країн і бідних соціальних груп. Оскільки інформаційна технологія та інтенсивний розвиток науки чинять серйозний вплив на економічне зростання і конкурентоспроможність, немає сумнівів в тому, що це нові фактори в політиці в галузі розвитку. Ось чому в останні роки все більше уваги приділяється аналізу причин і наслідків цифрового розриву. Наприклад, в доповіді Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй про розвиток людини основна увага була сконцентрована саме на цих проблемах; вони також перебували в центрі уваги учасників Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства, що проходила в 2014 році в Женеві.
Загалом, рівень безробіття залежить від стану економіки країни. Зростання цього явища створює визначний комплекс проблем: скорочується купівельна спроможність населення, бюджет втрачає платників податків, підприємство – персонал. Будь-яка країна світу докладає багато зусиль для подолання безробіття, та жодній ще не вдалося ліквідувати його повністю [1, с. 41].
В умовах ринкової економіки та кризових явищ, які спіткали нашу країну за останні роки, ця проблема, безпосередньо, стала однією з найважливіших проблем вітчизняної економіки. Міжнародна організація праці (МОП) провела дослідження, яке показало, що рівень безробітних в Україні значно вище офіційно визнаного. Безробіття є макроекономічною проблемою, яку формують такі чинники, як структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньогалузеві, регіональні) в економіці (наприклад, впровадження нових технологій, згортання виробництва в традиційних галузях, закриття технічно відсталих підприємств), зниження темпів економічного розвитку, сезонні коливання виробництва, недостатній сукупний попит, інфляція, недосконале трудове законодавство, низький рівень професійної підготовки та перепідготовки, недостатній рівень програм зайнятості та демографічні процеси [4, с. 7].
Т. Мальтус стверджував, що безробіття властиве всім епохам. У своїй праці "Досвід про закон народонаселення" він доводить, що людство на планеті розмножується в геометричній, а виробництво засобів існування зростає в арифметичній прогресії.
Безробіття є макроекономічною проблемою, яку формують такі чинники:
1) структурні зрушення в економіці, що призводять до масштабних змін у структурі й кількості попиту на робочу силу, мають особливо тяжкі наслідки в періоди стагнації або зниження ділової активності;
2) зниження темпів економічного розвитку спричинює зменшення кількості робочих місць, порушення збалансованості кількості працівників і кількості робочих місць,
3) недостатній сукупний попит,
4) інфляція викликає скорочення капітальних вкладень, зниження реальних доходів населення, що викликає збільшення пропозиції зі зменшенням попиту на робочу силу,
5) співвідношення цін на фактори виробництва, яке веде до переважання працеощадних технологій,
6) сезонні коливання виробництва, що викликають зміни у попиті на робочу силу,
7) науково-технічний прогрес, що збільшує диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили [3, с. 321].
Безробіття є макроекономічною проблемою, яку формують такі чинники, як структурні зрушення в економіці, зниження темпів економічного розвитку, науково-технічний прогрес, співвідношення цін на фактори виробництва, сезонні коливання виробництва, недостатній сукупний попит, інфляція, недосконале трудове законодавство, низький рівень професійної підготовки та перепідготовки, недостатній рівень програм зайнятості та демографічні процеси [2, с. 85].
В Україні безробіття склалося під дією цілого комплексу чинників: скорочення реальних обсягів виробництва, зменшення платоспроможного попиту населення, структурної перебудови економіки, банкрутства ряду підприємств, зниження інвестиційної активності, трансформації відносин, не конкурентоспроможність багатьох професій за нових умов, не зорієнтованість вищої школи на потреби ринку праці, зменшення продуктивності праці робочої сили та ін.
Причини виникнення безробіття в України можна поділити: на міжнародному рівні: низька конкурентоспроможність економіки, її надмірна відкритість і слабкий державний захист внутрішнього ринку; відсутність національних пріоритетів розвитку; неефективна участь у процесах регіональної економічної інтеграції; дезорієнтація курсу зовнішньоекономічної політики; на макрорівні: системна криза; структурні зрушення; деіндустріалізація; інституційні деформації; тінізація економіки; на мікрорівні: криза праці та системи менеджменту; поглиблення відчуження найманих працівників від праці і власності; на особистісному рівні: зниження рівня освіти та кваліфікації; несформованість нових ціннісних орієнтирів та ринкової мотивації .
До негативних наслідків безробіття можна віднести наступне: соціальні наслідки: посилення соціальної напруги; загострення кримінальної ситуації; зростання кількості психічних захворювань; посилення соціальної диференціації; падіння трудової активізації; послаблення мотивації до праці; зниження продуктивності праці; відтік найбільш кваліфікованих працівників за кордон; економічні наслідки: скорочення податкових надходжень; зменшення ВВП країни; падіння життєвого рівня, втрата кваліфікації безробітних; зростання витрат на допомогу безробітним; скорочення виробництва; нівелювання цінності результатів навчання.
Так, до позитивних наслідків безробіття слід віднести: соціальні: підвищення соціальної цінності робочого місця; збільшення особистого вільного часу та свободи вибору місця роботи; зростання соціальної значущості та цінності праці; економічні: створення резерву робочої сили для структурної перебудови економіки; зростання конкуренції між працівниками; стимулювання підвищення інтенсивності та продуктивності праці; можливість для безробітного використати перерву в зайнятості для власної перепідготовки, перекваліфікації або підвищення рівня освіти. В результаті позитивних наслідків модна простежити таку тенденцію: зростання виробництва; поява нових підприємств; підвищення ефективності праці зайнятих .
Ступінь реалізації людиною власного потенціалу знаходиться в прямій залежності від можливостей функціонування ринку праці: підвищення ефективності функціонування ринку праці сприятиме як реалізації людиною свого потенціалу, так і зростанню на цій основі економіки країни. До того ж в світі є певна нерівність у зарплатах за країнами світу, що також формує певну нерівність у доходах, 10% робітників у найбідніших країнах заробляють 374 дол. США на рік, в той час як 10% у найбагатших країнах 98 383 дол. США.
Рис. 2.1 – Стратифікація трудових доходів населення світу
Ми не можемо казати, що Україну обійшло це явище. На рисунку 2.2 представлено середньомісячний заробіток робітників за деякими країнами світу у 2019 році.
Рис. 2.2 - Середньомісячний заробіток робітників за деякими країнами світу у 2019 р., у дол. США у поточних цінах
В результаті ми бачимо нерівномірність оплати праці за країнами світу. Так зарплата в Україні у більше ніж 12 разів нижча за зарплату у Німеччині згідно до офіційних даних. Одним із способів збільшення конкуренції на вітчизняному ринку – працевлаштування робітників у закордонні компанії, в той же час лишаючи їх в Україні. Все це можливо завдяки дистанційній зайнятості.
Список літератури:
1.Безтелесна Л.І. Державне регулювання зайнятості : підручник / Л. І. Безтелесна, Г. М. Юрчик / – Рівне : Вид-во НУВГП, 2006. – 210 с, с. 59.
2.Ляшенко И. Ю. Последствия асимметрии информации на рынке труда [Электронный ресурс] – Режим доступа. – URL: http://cyberleninka.ru/article/n/posledstviya-asimmetrii-informatsii-na-... (дата обращения: 15.01.2017)
3.Онікієнко В.В. Ринок праці та соціальний захист населення України: ретроаналіз, проблеми, шляхи вирішення: науково-аналітична монографія / В.В. Онікієнко. — К.: Ін-т. демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 2013. — 456 с.
4.Пазюк О. Проблеми безробіття в Україні / О. Пазюк, О. Пономарьова // Україна : Аспекти праці. – 2004. – № 2. – С. 3–10.
|