Теоретико-методологічними основами управління та адміністрування ефективністю аграрного підприємства є морфогенетичний підхід до аналізу саморегуляції систем, що досліджує форму і конструкцію будь-якого об’єкта. Базовими для аналізу управління та адміністрування ефективністю аграрного підприємства слугують наступні методи: синергетичний, що використовується для аналізу управління та адміністрування як нелінійної системи; порівняльний, що дозволяє проаналізувати різні форми управління та адміністрування ефективністю аграрного підприємства.
Сьогодні управління та адміністрування ефективністю аграрних підприємств стає рефлексивним, націленим на самоаналіз, когнітивним (націленим на знання), інфраструктурним (націленим на культуру), в основі якого управління змінами та організаційним розвитком, уміння вирішувати проблеми. Головна мета – стати управлінцем- професіоналом, який вміє працювати в команді і вирішувати складні управлінські проблеми в умовах розвитку і динаміки ієрархічних (багатоступеневих) систем, а саме:
1. Аутсорсінг - вміння вести переговори і навички, вміння входити в новий бізнес.
2. Ассессмент-менеджмент - спеціальна процедура проведення, оцінки і розвитку персоналу.
4. Система електронного діловодства.
5. Введення інтегрованої системи менеджменту, в основі якого контроль виконання запланованих заходів.
6. Формування HR-бренду, який сприяє формуванню системи управління персоналом і дає можливість отримати гарні результати, підтримуючи імідж підприємства.
7. Створення умов для кар’єрного менеджменту, проведення кар’єрного коучингу, кар’єрного консультування, кар’єрного тьюторингу.
8. Введення методики відкритого рекрутингу, який дозволяє швидко і якісно здійснювати вибір саме тих кандидатів, які реально можуть працювати в команді згідно своїх професійних якостей.
9. Поступове впровадження в систему професійного навчання нових освітніх технологій «навчання дією» та коучингу.
8. Створення умов для рефлексивного управління, що являє собою механізм саморозвитку персоналу, самооцінки і самоорганізації, підвищення ефективності діяльності персоналу за рахунок самовизначення і професійного саморозвитку працівників.
9. Оволодіння технологіями та інструментами, які дозволяють розкрити потенціал економічного, особистісного та управлінського росту.
10. Підготувати керівників для ефективного вирішення задач, різноманітності управлінських стилів.
11. Вміння працювати в антикризових умовах.
Ще одним важливим аспектом управління та адміністрування ефективністю аграрного підприємства є більша орієнтованість діяльності організацій на клієнта, на задоволення його потреб і очікувань. Із зазначеного випливає і розуміння ефективності. Отже, підвищення ефективності має сенс лише з позицій нового управління та адміністрування. Крім того, моделі функціонування аграрних підприємств повинні містити в собі елементи, що відбивають “соціальні результати”, тобто вплив діяльності господарюючого суб’єкта на суспільство (громаду, соціальні групи тощо). Постійне і стале підвищення ефективності аграрного підприємства можна констатувати лише при перетворенні його на високоефективну організацію.
_____________________
Науковий керівник: Харченко Т.М., кандидат економічних наук, доцент, Сумський національний аграрний університет
|