Посилення глобалізації вимагає компанії шукати нові шляхи для отримання конкурентних переваг в асортименті, унікальності, певних технологіях, охоплення більшої частини ринку та отримання переваг за рахунок масштабу. Сучасні компанії застосовують не одну стратегії, фокусуючись на одному з компонентів, а набір складових, які для кожної компанії складають унікальну конкурентну стратегію. Основними такими складовими можна назвати інноваційну діяльність, оптимізацію витрат, маркетингову діяльність, соціальну, екологічну відповідальність та процеси злиттів та поглинання. Насправді, злиття та поглинання дають змогу забезпечити компанії досягнення одразу декількох складових, враховуючи те, що інтенсивна конкуренція змушує або позбавлятися конкурентів, або об’єднуватися з ними [1, с. 141]. Сучасна наукове співтовариство зазвичай виділяє три найбільш узагальнені теорії мотивації компанії до угод злиття та поглинання: теорія синергії, теорія гордині та теорія агентських витрат вільних потоків грошових коштів [2, c. 205].
Фармацевтична галузь є однією з основних секторів світової економіки, важливість якої продовжує зростати, особливо в умовах пандемії COVID-19. Світовий фармацевтичний ринок має ряд особливостей, зокрема державне регулювання у зв’язку з високою соціальною відповідальністю, тривалий та дорогий процес створення нового товару. Розробка нових препаратів вимагає від компанії значних витрат на матеріали та обладнання, висококваліфікованих кадрів, а також значних витрат часу, так як процес довготривалий та ризиковий, так як лише невелику частину проєктів вдається реалізувати та отримати необхідну сертифікацію. Процес від початку розробки до виходу препарату на ринок в середньому займає 12-13 років, при тому, що лише 1-2 препарати з 10000 можуть успішно пройти всі етапи розробки [3, c. 6]. Невеликим компаніям набагато складніше працювати на ринку та створювати нові препарати, тому ринок також характеризуються присутністю рядом великих міжнародних компаній, такі як Pfizer, Roche, AstraZeneca, Jonson&Jonson, Bayer, Novartis, Merck. Все це також створює значні бар’єри для виходу нових компаній на ринок.
На світовий фармацевтичний ринок мають вплив багато факторів, які і створюють нові можливості, і одночасно обмежують діяльність фармацевтичних компаній. Політико-правові фактори в більшій мірі перешкоджають розвитку фармацевтичного сектору через велику кількість вимог та суворий контроль за їх дотриманням. Економічні фактори також переважно перешкоджають через загальний економічний спад світової економіки, але споживання препаратів зростає, так як споживачі все одно потребують фармацевтичні препарати. Соціокультурні фактори у більшій мірі мають позитивний вплив, хоча підвищення уваги суспільства до здоров’я та використання народної медицини можуть зменшити попит на продукцію галузі. Технологічні фактори дозволяють підвищувати якість продукції та гнучкість виробництва за допомогою 3Д-друку, скорочувати витрати та час, як на виробництво, так і на дослідження і розробку, використовуючи штучний інтелект. Екологічні фактори переважно обмежують діяльність через встановлення «зеленого» податку та необхідності впровадження якісніших систем очищення, але орієнтація на захист навколишнього середовища – можливість покращити імідж та позиції компанії.
Серед існуючих способів підвищення ефективності діяльності фармацевтичних компанії найбільш часто використовуються процеси злиття та поглинання. Як і у випадку зі створенням альянсів, злиття та поглинання сприяють отриманню фармацевтичними компаніями додаткових конкурентних переваг. У цьому випадку фармацевтичні компанії можуть відкрити нові ринки, отримати нові технології, збільшити обсяги продажів, збільшити асортимент продукції, підвищити свою ринкову вартості, в деяких випадках позбутися конкурентів (шляхом їх придбання). Згідно з дослідженнями, основними мотивами до укладання угод зі злиття та поглинання для фармацевтичних компаній виступають прагнення знизити витрати на НДДКР (41% угод), поглинання готових препаратів (31%), географічна експансія (14%) та збільшення ринкової частки (6%) [4].
Таким чином, процеси злиттів та поглинань фармацевтичних компаній, які продовжуються вже декілька десятиріч, мають тенденцію до зростання як їх кількості, так і вартості.
Список використаних джерел:
1. Продіус О. І., Ніколаєва Є. В. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЇ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ. Матеріали ХІ Міжнародної науково–практичної конференції «Актуальні проблеми теорії та практики менеджменту» (Державний університет «Одеська політехніка», м. Одеса, 27 травня 2022). Одеса: Державний університет «Одеська політехніка», 2022 – С. 141-142.
2. Bradley M., Desai A., Kim E. H. The rationale behind interfirm tender offers: Information or synergy? //Journal of financial economics. – 1983. – Т. 11. – №. 1-4. – С. 183-206.
3. https://www.efpia.eu/media/637143/the-pharmaceutical-industry-in-figures-2022.pdf
4. A Decade of Biopharma M&A and Outlook for 2020 [Електронний ресурс] // PharmaInteligence. – 2021 https://pharmaintelligence.informa.com/resources/product-content/a-decade-of-biopharma-mergers-and-acquisitions-and-outlook-for-2020-whitepaper.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter