|
|
|
ВПЛИВ ГОРМОНАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ МІСЦЕВОЇ ДІЇ НА БАКТЕРИЦИДНІ ВЛАСТИВОСТІ ШКІРИ
| |
| 22.11.2023 00:23 |
|
Author: Боса Інна Василівна, магістр, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк
|
|
[23. Biological sciences;] |
У роботі досліджували вплив гормональних препаратів місцевої дії на бактерицидні властивості шкіри людини. Дослідження проводили у кілька етапів. Перший етап дослідження включав нанесення культури (непатогенного штаму E.coli) на здорову шкіру передпліччя, яка була розділена на 4 квадрати однакової площі. Культуру вносили у ІІ-IV квадрати, І квадрат був контрольним. Після цього здійснювали посів зі шкіри на чашку Петрі з середовищем Ендо: з І та ІІ квадратів через 5 хв після нанесення культури, з ІІІ – через 15 хв, з IV – через 45 хв. Чашку залишали у термостаті на 24 години за температури 37 ℃ (рис. 1). Після цього ІІ–IV квадрати шкіри протягом трьох діб обробляли двічі на добу гормональною маззю Синафлан згідно з інструкцією та повторювали аналогічні дії з нанесенням культури, як і на першому етапі дослідження. Аналізували чисельність колоній кишкової палички на кожному етапі дослідження.
Рис 3.1. Приклад посіву з шкіри після нанесення культури кишкової палички та без попередньої обробки гормональним препаратом. На діаграмі показано середні значення кількості колоній у контролі, через 5, 15, 45 хв після нанесення культури.
На першому етапі дослідження отримали наступні результати. У контролі (ділянка шкіри без нанесення культури) виявлено в середньому 10 ± 0,87 МО. Це були поодинокі колонії випуклої форми, круглі, з металевим блиском, що характерно для E.coli. У наступному секторі чашки (5 хв) у всіх досліджуваних зразках спостерігали значне зростання чисельності колоній, що в середньому становило 400,5 ± 68 МО. Колонії мали характерний, як описувалось вище, вигляд, дещо відрізнялись за розмірами. У цьому секторі спостерігали значну кількість більших за розміром (до 2 мм) колоній. У зразках, взятих через 15 та 45 хвилин після нанесення культури, спостерігали значне зниження чисельності колоній. Так у зразку взятому через 15 хв було виявлено в середньому 209 ± 23 МО. В останньому секторі чашки спостерігали подальше зменшення чисельності колоній ¬¬– 56,5 ± 4,3 МО. Така динаміка може свідчити про досить ефективний захист шкіри по відношенню до E.coli.
На другому етапі дослідження, через одну добу застосування гормонального препарату спостерігали зміни бактерицидних властивостей шкіри. У контролі (ділянка шкіри без нанесення культури) E.colі не виявлено. У наступному секторі чашки (5 хв) у всіх досліджуваних зразках спостерігали значне зростання чисельності колоній, порівняно з попереднім етапом, що в середньому становило 651 ± 74 МО. Колонії мали характерний вигляд, лише дещо відрізнялись за розмірами. У цьому секторі спостерігали значну кількість менших за розміром (до 1 мм) колоній. У зразках, взятих через 15 та 45 хвилин після нанесення культури, спостерігали зниження чисельності колоній. Так у секторі з міткою 15 хв було виявлено в середньому 492 ± 48 МО. В останньому зразку, який було взято через 45 хв після посіву, спостерігали незначне зменшення чисельності колоній ¬(404 ± 41 МО) (рис. 2).
Рис 2. Приклад посіву з шкіри після нанесення культури кишкової палички з попередньою обробкою гормональним препаратом (одна доба).
Дослідження після двох діб застосування препарату виявило незначне підвищення бактерицидних властивостей шкіри. Про це свідчить зменшення чисельності колоній на всіх квадратах, порівняно з попереднім днем дослідження (349 ± 37 МО (5 хв); 81 ± 6,8 МО (15 хв); 23 ± 2,1 МО (45 хв).
За результатами дослідження, яке ми провели після трьох днів гормональної терапії вдалось встановити, що, на відміну від попередніх двох діб, найбільший ріст колоній відбувся у посіві з ІІІ квадрата через 15 хв після нанесення культури. При цьому чисельність колоній була невеликою (118 ± 12 МО (5 хв), 246 ± 32 МО (15 хв), 127 ± 12 МО (45 хв).
Таким чином, можна зробити висновок, що застосування гормональних препаратів місцевої дії чинить короткочасний негативний вплив на бактерицидні можливості шкіри людини.
Список літератури
1.Кременчуцький Г. М. Крушинська Т. Ю., Степанський Д. О., Юргель Л. Г. та ін. Практичні заняття з медичної мікробіології, вірусології та імунології (Модулі 1, 2). Дніпропетровськ : ДДМА, 2010. 288 с.
_________________________________________________________________
Науковий керівник: Поручинська Тетяна Федорівна, кандидат біологічних наук, доцент, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter