Релігія суспільства, його філософія та ідеологія визначають архітектоніку життєвого простору і архітектурні стилі, а люди підбирають до них стилі одягу. В такому контексті між одягом і будинками немає майже ніякої різниці, оскільки вони організовують середовище навколо людини на сучасний манер. Це унаочнив процес урбанізації, коли у забезпечених людей з'явилося різноманітне середовище для пересувань, поза стінами фортець, палаців і житла.
Архітектура і мода є тісно взаємопов'язаними між собою. Соціологи, культурологи і мистецтвознавці фіксують єдиний підхід архітекторів і дизайнерів одягу в постановці їх творчих завдань і рішень. В основу творів будь-якого архітектурного мистецтва покладено «користь, міцність, красу», які перетворено на художній образ. Принципи формоутворення в моді та архітектури є подібними і функціонально визначеними людиною. Як і одяг, архітектурна споруда слугує засобом укриття людини від негоди. Відомими у зв’язку з цим є слова Тома Форда, згідно яким і одяг, і будівлі є оболонкою, в якій живе людина.
Отже, архітектура і мода в одязі не тільки використовують однакові ідеї, вони послуговуються часто одними і тими самими професійними термінами: ескіз, розмір, образ, орнамент. Основними виразними засобами, що застосовуються як в архітектурі, так і в створенні одягу, є пластика обсягів, ритм, пропорційність, а також фактура і колір.
Наприкінці XIX - початку XX століть в культурі зазнає остаточного утвердження стиль модерн, який, з одного боку, залишив нам чудові зразки архітектури, а з іншого - вплинув на зовнішній вигляд одягу людей тієї епохи. На початку XX століття стало очевидним, що індустріалізація і нові технології внесли в життя людей величезні зміни – це був чистий простів для ідей і конструкцій, які воліли до корисності і зручності. Першими, хто використовував одяг як чисте полотно, були О. Родченко і його група конструктивістів. Їх задум відрізнявся від інших абстрактних течій в мистецтві своєю соціальною корисністю і матеріалізмом. В цей же період в Голландії, під впливом художника Піта Мондріана, розвивається стиль під назвою «неопластицизм», основою композицій якого слугують геометричні фігури, а основою колірної гами стають картини Піта Мондріана [1].
З кінця першого десятиліття ХХ століття новації як архітектури, так і костюму, переходять на наступний етап свого розвитку. Все частіше в костюмах цього періоду з’являється відлуння неокласицизму. Зникає S-подібна лінія силуету, а з нею і корсет, і широкі нижні спідниці. Винахід рентгенівської лампи дозволив лікарям побачити наслідки моди на корсети для жіночого здоров’я. Стиль футболок коротшає і набуває строгого та стрункого силуету. Їх ліф робиться м'яким, з невеликим напуском і завищеною талією. Відмова від прямих і незграбних ліній в архітектурі на користь більш природних відповідає м’яким силуетам і підкресленій декоративності в одязі.
У моді ХХ ст. з’являється рукави в стилі кімоно, що є даниною захопленню мистецтвом Японії. Навмисне фантазійне оформлення зовнішнього і внутрішнього оздоблення стає одним з популярних архітектурних рішень. В одязі, як і в будівлях, стає популярною орнаментація на східний манер.
Спідниці жінок стають прямими і вузькими, часто прикрашаються туніками і драпуваннями, завершуються невеликим треном: гострокутним, овальним або роздвоєним. Однією з особливостей моди стають поєднання важких тканин - оксамиту, парчі, атласу з напівпрозорим повітряним газом, шифоном, тюлем. В архітектурі з’являється поєднання скла, бетону, залізної фурнітури і пластику.
Архітектори впроваджують нові стратегії, які застосовуються в будівництві (друк, гофрування, складання, драпірування і плетіння), в той час як модні дизайнери шукають способи побудови одягу, що представляють собою нові і провокаційні ідеї в обсягах і структурі. У багатьох випадках також використовуються інтелектуальні принципи, притаманні архітектурі.
Модний дизайн і архітектура вже давно висловлюють ідеї особистісної, соціальної та культурної ідентичності. Однак, в останні роки домінантні в обох дисциплінах ідеї вийшли за рамки статусу і приналежності, для того, щоб висловити більш складні і провокаційні питання, які стосуються поняття «ідентичності».
Підтвердження цьому ми знаходимо в колекції Олександра Маккуїна [2] і його «архітектурних спорудах» на подіумах, Хусеіна Чалайна [3] і його сукні-піраміді, Жана Нувеля [4] і його архітектурного проекту Інституту Арабського Світу з незвичайними фасадами, Даніеля Лібескінда [5] і його проекту Єврейського Музею в Берліні. Модельєри і архітектори розділяють методи конструювання.
Архітектори надихаються техніками шиття, такими як плісе і драпірування для досягнення більш плавних і складних форм з твердих матеріалів, в той час як модельєри використовують інженерні та архітектурні методи, такі як консолі і навіси, складні конструкції з використанням тканини.
Велика частина цієї трансмутації техніки, можливо, сталася безпосередньо в результаті змін в технологіях виробництва матеріалів і програмного забезпечення, які дозволили істотно просунутися в обох дисциплінах. Архітектори і дизайнери одягу використовували досягнення в технологіях виготовлення матеріалів і цифрової техніки для того, щоб винаходити різновиди поверхні будівель і спідниць, і продумувати різні їх варіації.
Таким чином, архітектура і мода весь час взаємодіють з тілом. Мода перебуває з тілом в безпосередньому контакті, архітектура поглинає людське тіло в просторах архітектурних конструкцій. В обох випадках вони визначають самовідчуття людини, настрій, розкріпачують або пригнічують її.
Список використаних джерел:
1. Mondrian: Great Modern Master/ Faerna José María, ed. New York: Harry N.Abrams, 1995.
2. Naughton, Philippe British fashion designer Alexander McQueen / The Times (London), 2010.
3. After 25 years, Hussein Chalayan is not afraid to speak his mind (Published 2019). The New York Times - Breaking News, US News, World News and Videos. https://www.nytimes.com/2019/02/16/fashion/hussein-chalayan-anniversary.html
4. Meisler, S. Architect at Ground Zero. Smithsonian Magazine. https://www.smithsonianmag.com/history/daniel-libeskind-architect-at-ground-zero-77003660/
5. Thorpe, H. (2022, October 10). Daniel Libeskind’s colourful sculptures protest climate change. wallpaper.com. https://www.wallpaper.com/art/daniel-libeskind-garden-of-earthly-worries-netherlands?utm_source=mutualart&utm_medium=referral
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter