Пробіотики вважаються дієвим засобом профілактики та лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Особливо вразливою категорією населення є діти першого року народження, що мають ще досить слабку імунну систему та потребують підтримки у формуванні нормальної мікрофлори кишечнику. Найбільш дослідженим пробіотичним мікроорганізмом в напрямку клінічної безпечності є штам родини лактобацил є Lactocaseibacillus rhamnosus GG, виділений Горбахом та Голдіном у 1986 році.
Відомо, що кожен рід, вид, і навіть штам лактобактерій вимагає підбору оптимальних умов для культивування, що дозволяють максимально ефективно отримати достатній вихід біомаси. Типова технологія виробництва пробіотику "Лактобактерину" передбачає використання казеїново-дріжджового середовища для виробничого культивування, проте L. rhamnosus GG не здатен засвоювати лактозу в його складі. До того ж, високий вміст дріжджового автолізату погіршує якість готового продукту.
Поширеною сировиною для вирощування лактобактерій є молоко та підсирна сироватка. Однак, молоко, як і сироватка, потребує додаткової очистки від коагулюваних білків. Сировина тваринного походження, така як пептон, м’ясний, печінковий екстракти, широко використовується як джерело білків та мікроелементів. Проте, тваринна сировина часто є небажаною через необхідність використання високоякісних та дорогих компонентів, адже існує висока ймовірність захворюваності тварин та використання при їх вирощуванні антибіотиків [1].
Перспективним є використання рослинної сировини для розробки та вдосконалення поживних середовищ. Увагу привертають середовища на основі соку капусти, моркви чи буряку, томатів, пивної браги, гідролізатів сої та зернових культур. При виборі сировини для основи поживного середовища важливо враховувати її доступність в умовах України та збалансованість за хімічним складом, що задовольняє харчові потреби продуценту. Перспективною сировиною може бути пшеничне борошно, що містить у своєму складі білки (до 10% по масі) та крохмаль (56-70% залежно від сорту), які при обробці відповідними ферментами - амілолітичними та протеолітичними - є чудовим джерелом амінокислот та простих вуглеводів. Показано, що вирощування лактобацил на поживному середовищі на основі ферментолізату пшеничного борошна дозволяє отримати до 8.71 log КУО/см3 без контролю рН, а при збалансуванні складу та підтримці рН - не менше 109 КУО/см3 [2].
Таким чином, поживне середовище на основі ферментолізату пшеничного борошна може бути перспективним субстратом для культивування L. rhamnosus GG.
Список використаних джерел:
1. Тимченко, Л. Д., Пенькова, Н. И., Катунина, Л. С. Сравнительный анализ традиционных питательных сред и новая капустная среда для культивирования лактобактерий. Географическая среда и живые системы. 2010. Т. 2. С. 51-55.
2. Способ получения питательных сред для культивирования бифидо- и лактобактерий : пат. RU2713273C1 : C12N 1/20; C12N 9/14; C12N 9/26. № 2018143793 ; заявл. 11.12.2018 ; опубл. 04.02.2020, Бюл. № 4. 10 с.
____________________
Науковий керівник: Богдан Тетяна Зіновіївна, кандидат біологічних наук, доцент, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter