:: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ БРЕНДИНГУ КРАЇНИ :: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ БРЕНДИНГУ КРАЇНИ
:: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ БРЕНДИНГУ КРАЇНИ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 30

Термін подання матеріалів

24 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 26



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ БРЕНДИНГУ КРАЇНИ

 
03.06.2015 18:09
Автор: Кольбенко Ірина Андріївна, студентка, Національний університет «Львівська політехніка»
[Секція 8. Світова економіка та міжнародні відносини;]

Територіальний брендинг у багатьох розвинених країнах трактується як один із ефективних інструментів розвитку своєї території (міста, регіону, країни). Завдяки інструментам брендингу вирішуються не тільки завдання залучення інвестицій та туристів, а й соціальні проблеми – культури, спорту, міграції, освіти та ін. У країнах СНД принципи територіального брендингу почали застосовувати відносно недавно, особливо в Центральній Азії, відтак, вони ще не набули свого розвитку.

Брендинг країни – це систематичний процес узгодження дій, поведінки, інвестицій, інновацій та комунікацій країни задля реалізації стратегії національної безпеки і конкурентної ідентичності. Напрацювання сучасного бренд-менеджменту дозволяють перетворити імідж країни на ресурс її розвитку. Про це говорять авторитетні міжнародні експерти. Це також підтверджується досвідом тих теоретиків і практиків, які досліджують проблеми брендингу [2, c.37].

Метою національного брендингу найчастіше стає формування і поширення працездатного позитивного іміджу країни, навколо якого консолідуватиметься сама держава-нація, а також відтворюватимуться перспективні вектори міжнародної політики [4, c.29].

Проблема формування національного брендингу полягає у тому, що основними його генераторами є державні діячі. Тим не менш, знаннями у сфері брендингу володіє  головним чином приватний сектор. Це виклик для бізнесу і держави – поєднати знання приватного і можливості державного секторів. Програма брендингу країни має об’єднати  політичні, управлінські та технічні знання представників різних галузей країни [3, c.53].

Відомим у сфері національного брендингу є Саймон Анхольт. Основна його ідея - побудова шестикутника Саймона Анхольта, яка полягає у виокремленні шести сил, які формують сприйняття будь-якої держави: 1) експорт країни – товари та послуги; 2) зовнішня та внутрішня політика; 3) інвестиції; 4) культура та спадщина; 5) туризм, бажання відвідати країну; 6) люди.

Проблема полягає у тому, що брендинг розглядається насамперед на рівні споживчих товарів і комерційних компаній. Проблема з брендингом країни полягає у тому, що кожна держава має свій величезний багаж – це її історія, якої позбутися неможливо. Позбутися того, що існувало, або ж вигадати щось, чого не було не можна. Оскільки ніяким чином не можна вплинути на минуле, у цьому й полягає складність роботи з брендом країни.

Країнам з перехідною економікою та ринками, що розвиваються досить складно створити власний бренд. Для приваблення інвесторів та створення позитивного іміджу країни перед ними стоять виклики, такі як: вони повинні боротися із стереотипами; щоб стати конкурентоспроможними, вони мають повідомляти про всі позитивні зміни, які відбуваються у країні; вони прагнуть виправити репутацію країни із несприятливим інвестиційним кліматом.

Країнам, які потребують інвестицій, треба формувати дієве пояснення того, чому у їхні ринки варто інвестувати. Для комунікації і залучення таких інвесторів існують спеціальні механізми та техніки. Свого часу Польща і Словаччина конкурували за інвестиції із Японії. Умови були однаковими, однак Словаччина виграла боротьбу, зігравши на тому факті, що територіально знаходиться лише ближче до культурної столиці – Відня. Цей фактор став визначальним для інвесторів. Завдяки вчасній і грамотній комунікації інвестори прийняли рішення на користь Словаччини, розмістивши свої виробництва на її території [3, c.54].

Сьогодні Україну у світі сприймають не так, як того хотілося б. Новини про події в українському парламенті облетіли увесь світ. На перших сторінках відомих світових газет з’явилися фотографії нецивілізованих методів боротьби українських парламентарів. Більше того, негативні відеосюжети про Україну транслювали найрейтинговіші телеканали, зокрема BBC [1, c.224].

Корупція, безлад у державі та безкарність – це ті асоціації, які ототожнюються із нашою державою, що суттєво послаблює позиції України на світовій арені. Звісно, є й позитивні речі, а саме це досягнення наших спортсменів та культурних діячів, артистів, але того замало [5, c.15].

Для створення позитивного іміджу та власного бренду, за схемою Анхольта, Україна має залучити кожне міністерство та відомство, а також увесь приватний сектор. Для розвитку цих ідей має бути сформована системна, довгострокова, скоординована кампанія. Можна зробити однозначний висновок про те, що є країни, у яких цьому можна повчитися. У багатьох країнах існують програми публічної дипломатії, які підтримують різні  проекти, програми з обміну тощо. 

Список використаних джерел:

1. Андрійчук О. Бренд «Україна» // Львівська газета. – № 673 (107). – від 16.06.05. – C.220-228.

2. Анхольт С. Создание бренда страны / С. Анхольт // Бренд-менеджмент. – 2007. – №1. – С.36-44. 

3. Мирошниченко В. Бренд страны как двигатель экономического развития / В. Мирошниченко // Компаньйон. –2006. – № 24. – С. 52-55. 

4. Тарнавский В. Страна как бренд / В. Тарнавский // Новый маркетинг. – 2002. – № 12. – С.28-32. 

5. Шульгина Л. Мейк–ап для бренда «Украина» / Л. Шульгина // Компаньон. – № 14. – 2006. – 5.04.06.– С.13-19.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
29.05.2015 12:26
СВІТОВА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ
29.05.2015 12:15
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
27.05.2015 22:55
РЕГІОНАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ – ШЛЯХОМ ДО БАГАТОПОЛЮСНОГО СВІТУ
03.06.2015 17:02
НОВІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ (МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА)
02.06.2015 22:43
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
02.06.2015 20:50
УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ: МІЖНАРОДНИЙ ВИМІР
02.06.2015 11:50




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.178 сек. / Mysql: 1396 (0.138 сек.)