Сколіоз буває вродженим і набутим. Він розвивається внаслідок змін у хребті, що призводить до порушення функцій нервово-м’язового апарату і деформації усього тулуба. Розрізняють сколіоз простий ‒ коли дуга випуклості хребта повернута вправо або вліво, і складний ‒ коли вигин в обидві сторони. Сколіоз з двома вгнутостями називається комбінованим. Сколіозом найчастіше хворіють діти віком від 5-7 до 13-15 років. Дівчата хворіють на сколіоз у 4-5 разів частіше хлопчиків.
В залежності від захворювання виділяють чотири ступені сколіозів. Критеріями такого розподілу є форма дуги сколіозу, кут відхилення первинної дуги від вертикальної лінії, ступінь виражень торсійних вимірювань. Для діагностування сколіозу необхідно виявити торсію або реберне збільшення і реберний горб, що визначається за допомогою рентгенологічного дослідження. Також торсія хребта виявляється при нахилі тулуба дитини вперед з випростаними в суглобах ногами і опущеними вниз розслабленими руками. Ноги повинні стояти на одній горизонтальній лінії.
Асиметричне реберне випинання у грудному відділі є наслідком торсійної деформації хребта. В результаті торсії тулуб відхиляється в сторону випуклості викривлення. Для вимірювання ступеня торсії використовують торсіометр або визначають висоту випинання ребер і поперекового валика. Можливість прогнозування динаміки сколіозу забезпечує диференційований підхід до призначення індивідуального комплексу лікувальних засобів [1].
Першою складовою частиною профілактики сколіозу являється його раннє виявлення і прогнозування. Основним лікувально-профілактичним компонентом у хворих на сколіоз дітей є режим розвантаження хребта. В залежності від важкості сколіозу залежить час перебування дитини в положенні лежачи та сон в гіпсовому ліжку, та протягом короткого часу ходьби дитина носить корсет, або в помірному обмеженні вертикального навантаження з виключенням стрибків і бігу та сон на твердому ліжку. На фоні режиму навантаження хребта здійснюються міри по зміцненню м’язової системи.
Основою методики проведення занять фізичними вправами з дітьми є врахуванням особливостей їх розвитку. Відомо, що організм дитини, й особливо її опорно-руховий апарат, розвивається швидкими темпами. Хребет дитини внаслідок великої кількості хрящової тканини гнучкий та рухливий. Тому заняття з дітьми повинно бути спрямованим на загальне зміцнення м’язової системи [2].
На заняттях лікувальної гімнастики при сколіозі необхідними є нормалізація основних нервових процесів у дітей; покращання діяльності серцево-судинної, дихальної та травної системи, обмінних процесів; зміцнення ослаблених м’язів спини і тулуба, підвищення рівня силової та загальної витривалості; формування й вдосконалення рухових навичок та покращання загального фізичного розвитку; виправлення дефекту постави, виховання і закріплення навички правильної постави.
Список використаних джерел:
1. Андрійчук О. Я., Грейда Н. Б., Ульяницька Н. Я. Обстеження постави у практичній діяльності фізичного терапевта. Actual problems of science and practice: abstracts of XIV international scientific and practical conference. (Stockholm, Sweden, 27-28 april 2020 r.). Stockholm, 2020. Pp. 224-227.
2. Грейда Н. Б., Лавринюк В. Є., Кренделєва В. У. Ефективність коригуючої гімнастики при кіфо-лордотичній поставі. Фізична активність і якість життя людини: збірник тез доп. ІV міжнар. наук.-практ. конф. (Луцьк, 10 червня 2020 р.). Луцьк, 2020. С.87.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter