Сьогодні фахівці багатьох сфер у своїй діяльності звертаються до використання інформаційних технологій. Діджиталізація дозволяє правникам отримати доступ до різного роду документів, до правових актів. У розпорядженні користувачів на даний момент є численна кількість корисних сайтів, на яких можна знайти необхідну інформацію, напр., конкретні відомості у реєстрі судових рішень, єдиному реєстрі боржників, реєстрі транспортних засобів, реєстрі юридичних осіб, державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстрі речових прав на нерухоме майно, державному реєстрі актів цивільного стану громадян, реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів, підсистемі «Електронний суд» тощо. Нині певним чином систематизовано довідкову інформацію правового характеру, що дозволяє заощаджувати час та оперативно давати відповіді на запитання. У процесі прийняття окремих рішень, які потребують звернення до правників, громадяни також мають можливість використовувати різноманітні онлайн-сервіси, що містять масиви необхідної правової інформації.
Актуальні правові відомості розміщуються:
- на офіційних сайтах органів державної влади (сайт Президента України, сайт Верховної Ради України, сайт Кабінету Міністрів України, сайт Міністерства юстиції України, сайт Міністерства закордонних справ України, сайти інших міністерств, сайти судів тощо);
- у правових, юридичних, судово-юридичних газетах, правничих вісниках, які надають правову аналітику, публікують матеріали з правозахисної тематики, висвітлюють роботу, функціонування судів, систему судоустрою;
- на сайтах професійних правників, які містять статті, присвячені важливим питанням, що турбують громадян;
- на сайтах юридичних фірм і компаній з матеріалами-відповідями юристів на актуальні питання громадян;
- у блогах юристів з добірками корисних матеріалів, що регулярно додаються, з думками, порадами експертів щодо головних питань, які хвилюють суспільство;
- у соцмедійних застосунках, на платформах, на яких є онлайн-трансляції та відеофайли, що створюються та поширюються професійними правниками-практиками.
Через активну «присутність» адвокатів в інтернеті дотриманню норм адвокатської етики під час використання мережі присвячено Розділ VIIІ Правил адвокатської етики. Так, за нормами частини першої, третьої статті 57 Правил визначено, що участь адвоката в соціальних мережах (напр., але не обмежуючись: Facebook, Twitter, Linkedln, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі «Інтернет» є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури загалом. Адвокат під час користування соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі «Інтернет» повинен дотримуватись своїх професійних обов’язків, передбачених чинним законодавством України, і принципів незалежності, професійності, відповідальності, чесності, стриманості та коректності, гідності, недопущення будь-яких проявів дискримінації, толерантності та терпимості, корпоративності та збереження довіри суспільства, конфіденційності [1].
Отже, завдяки впровадженню інформаційних технологій у правничій діяльності вдається оптимізувати роботу фахівців, уможливлювати автоматизацію вирішення стандартних питань. Подальше вдосконалення інформаційних технологій, безперечно, ще більше поглиблюватиме процес їх використання у діяльності правників, тим самим сприяючи прискоренню ухвалення рішень, розширенню простору для професійного розвитку, якісним змінам у діловій практиці.
Однак, не слід забувати, що поряд із безпрецедентними можливостями, які несуть інформаційні технології, зростає й кількість інформаційних загроз для безпеки особи та суспільства, через те, що «постійне оновлення ІТ детермінує трансформування національної і транснаціональної злочинності, зміну способів вчинення злочинів, докорінне оновлення арсеналу знарядь і засобів останніх, адже обстановка вчинення більшості злочинних посягань нині значно інформатизована» [2, с. 117]. Тому потрібно дуже серйозно підходити до аналізу всіх недоліків у забезпеченні інформаційної безпеки під час провадження правничої діяльності, належним чином дбати про безпеку всіх інформаційних ресурсів, запобігати неконтрольованому витоку інформації з обмеженим доступом, персональної інформації, розробляти додаткові механізми для вчасного реагування на порушення.
Список літератури:
1. Правила адвокатської етики. URL: https://www.hsa.org.ua/blog/povedinka-advokata-u-sotsialnyh-merezhah-okremi-vymogy-pov-yazani-iz-dotrymannyam-norm-advokatskoyi-etyky
2. Резнікова Г. І. Інформаційна безпека адвокатської діяльності: криміналістичний погляд. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. № 29. Том 2. Одеса, 2017. С. 117-122. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/485449.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter