Актуальність. Лептоспіроз за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) є одним з найпоширеніших зоонозів у світі. В Україні ензоотичні території з лептоспірозу виявлені майже в усіх областях [ 1, с.123; 2, с.91; 3, с.45]. За останні 20 років відмічено помітне зростання захворюваності населення на лептоспіроз. Резервуаром патогенних лептоспір у природі є дрібні дикі ссавці – лептоспіроносії (польові миші, сірі пацюки та щури та ін.), хижі звірі, які постійно мешкають на певній території і формують природні осередки інфекції [ 4, с.61- 62].
Економічні збитки, яких завдає лептоспіроз, досить значні, вони зумовленні витратами, пов’язаними із зниженням продуктивності та загибелі тварин, витратами на проведення профілактичних і оздоровчих заходів тощо. В зв’язку з цим необхідно проводити систематичні моніторингові дослідження щодо епізоотичної ситуації та етіологічної структури лептоспірозу в усіх регіонах України.
Мета: вивчити етіологічну структуру лептоспірозу сільськогосподарських тварин в Хмельницькій області за 2019 - 2023 роки.
Матеріали і методи дослідження. Матеріалом досліджень були річні звіти Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини за 2019 - 2023 рр. За даний період досліджено в РМА 580 зразків сироватки крові коней, 9204 зразки сироваток крові великої рогатої худоби, 5059 зразків сироватки крові свиней.
Сироватки крові тварин досліджувались в РМА за загальноприйнятою методикою з 8-ма серологічними групами лептоспір: Icterohaemorrhagiae, Canicola, Grippotyphosa, Kabura Pomona, Tarassovi, Polonica, Bratislava.
Результати досліджень. Результати вивчення етіологічної структури лептоспірозу великої рогатої худоби в Хмельницькій області в 2019-2023 р.р. за результатами РМА наведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Етіологічна структура лептоспірозу великої рогатої худоби в Хмельницькій області в 2019-2023 рр. за результатами РМА
Примітка: (-) – специфічних антитіл не виявлено
Із наведених в табл. 1 даних видно, що із 9204 досліджених зразків сироваток крові великої рогатої худоби специфічні антитіла в діагностичних титрах були виявлені в 312-ти тварин, що склало 3,39%. Щодо етіологічної структури специфічні антитіла виявлені до лептоспір серотипів: Icterohаemorrhagiaе (7,05%); Grippotyphosa (5,44%), Pomona (6,73%), Kabura (13,14%), Polonica (0,32%), Bratislava (38,78%). Антитіла до лептоспір серотипу Caniсola та Tarassovi не були виявлені. У 28,52% досліджених тварин виявлені специфічні антитіла до декількох серотипів.
Результати вивчення етіологічної структури лептоспірозу свиней в Хмельницькій області в 2019-2023 р.р. за результатами РМА наведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Етіологічна структура лептоспірозу свиней в Хмельницькій області в 2019-2023 рр. за результатами РМА
Примітка: (-) – специфічних антитіл не виявлено
Із наведених в табл. 2 даних видно, що із 5059 досліджених зразків сироваток крові свиней специфічні антитіла в діагностичних титрах були виявлені лище в 3-х тварин, що склало 0,05%. Щодо етіологічної структури специфічні антитіла виявлені лище до лептоспір серотипу Bratislava. Антитіл до інших серотипів виявлено не було.
Результати вивчення етіологічної структури лептоспірозу коней в Хмельницькій області в 2019-2023 рр. за результатами РМА наведені в таблиці 3.
Таблиця 3.
Етіологічна структура лептоспірозу коней в Хмельницькій області в 2019-2023 рр. за результатами РМА
Примітка: (-) – специфічних антитіл не виявлено
Із наведених в табл. 3 даних видно, що із 580 досліджених зразків сироваток крові коней специфічні антитіла в діагностичних титрах були виявлені в 15-ти тварин, що склало 2,58%. Щодо етіологічної структури специфічні антитіла у коней в діагностичних титрах виявлені до лептоспір серотипів: Icterohаemorrhagiaе (6,66%); Grippotyphosa (20%), Bratislava (26,66%). Антитіла до лептоспір інших серотипів не були виявлені. У 46,66% досліджених коней виявлені специфічні антитіла до декількох серотипів.
Щодо результатів вивчення етіологічної структури лептоспірозу дрібної рогатої худоби в Хмельницькій області в 2019-2023 р.р. специфічні антитіла в діагностичних титрах були виявлені лише в 2020 році у 3-х із 756 досліджених в цьому році тварин до лептоспір серотипу Bratislava.
Таким чином, проведені дослідження дозволили з’ясувати загальну картину спектру збудників та встановити основні серогрупи лептоспір, що спричиняють хворобу у різних видів тварин. Це, в свою чергу,дасть можливість значно ефективніше спланувати заходи специфічної профілактики щодо лептоспірозу сільськогосподарських тварин в Хмельницькій області.
Список літератури:
1. Полтавченко Т. В. Епізоотологічний моніторинг лептоспірозу тварин у Рівненській області та його практичне значення. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2016. Том 18. No 1 (65). Ч. 1. С. 120-124.
2. Мельник О. А., Голубятников М. І., Доан С. І., та ін. Епізоотична ситуація з лептоспірозу та спільні етіологічні риси у людини і тварин у сучасний період. Вісник морської медицини. 2019. No 4 (85). С.89-99.
3. Ярчук Б.М., Білик С.А., Тирсін Р.В. та ін. Епізоотологічні особливості лептоспірозу великої рогатої худоби у Вінницькій області України. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2019. No 1. С. 41-48.
4. Огороднійчук І.В., Сорока Н.М., Овчарук Р.М. та ін. Епідеміологічні особливості лептоспірозу серед населення України та у військових колективах// Український журнал військової медицини. 2023 Т.4. Ч.1. С.61-68.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter