:: ECONOMY :: МІКРОБІОТА ВОГНИЩА ЗАПАЛЕННЯ ПРИ ГОСТРОМУ АПЕНДИЦИТІ :: ECONOMY :: МІКРОБІОТА ВОГНИЩА ЗАПАЛЕННЯ ПРИ ГОСТРОМУ АПЕНДИЦИТІ
:: ECONOMY :: МІКРОБІОТА ВОГНИЩА ЗАПАЛЕННЯ ПРИ ГОСТРОМУ АПЕНДИЦИТІ
 
UA  RU  EN
         

Мир научных исследований. Выпуск 30

Срок представления материалов

24 мая 2024

До начала конференции осталось дней 6



  Главная
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календарь конференций
Архив
  Научные конференции
 
 Ссылки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Счетчики
Українська рейтингова система

МІКРОБІОТА ВОГНИЩА ЗАПАЛЕННЯ ПРИ ГОСТРОМУ АПЕНДИЦИТІ

 
23.01.2024 17:39
Автор: Гайдаш Ігор Славович, доктор медичних наук, Луганський державний медичний університет, м. Рівне; Ковешніков Олександр Володимирович, кандидат медичних наук, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Журба Олександр Анатолійович, асистент, Луганський державний медичний університет, м. Рівне; Коваленко Дмитро Юрійович, асистент, Луганський державний медичний університет, м. Рівне
[18. Медицинские науки;]

ORCID: 0000-0002-1502-4422 Ігор Гайдаш 

ORCID: 0000-0003-3256-8429 Олександр Ковешніков 

ORCID: 0009-0007-9338-6561 Олександр Журба

ORCID: 0009-0000-1801-0862 Дмитро Коваленко

Актуальність. Гострий апендицит (ГА) є найпоширенішою невідкладною патологією абдомінальної хірургії [1, 2, 3]. ГА зустрічається будь у якому віці, розгортується за лічені години, і в наслідок перфорування червоподібного відростка (ЧВ) може ускладнюватись перитонітом [2, 3]. ГА вважається поліетіологічною хворобою, в патогенезі якої важливу роль відіграє автохтонна мікробіота кишківника [4]. Знання мікробіологічного пейзажу у вогнищі запалення при ГА важливе не тільки з потреби уточнення видового складу збудників ГА, а і з точки зору оптимізації антимікробної терапії в післяопераційному періоді, оскільки в наслідок широкого використання антибіотиків і антимікробних хіміопрепаратів бактерії біотопів тіла людини  набувають поліантибіотикорезистентність [5].

Мета дослідження – визначення видового складу бактерій, що спричинили запалення в ЧВ, відповідно до клінічної форми ГА. 

Матеріали та методи. Матеріалом для бактеріологічного дослідження були слизові оболонки 35 ампутованих ЧВ, з яких 9 (25,7%) були відібрані від хворих на катаральний ГА, 14 (40,0 %) від хворих на флегмонозний ГА, 12 (34,3 %) від хворих на гангренозний ГА. Виділення чистих культур бактерій  відбувалось бактеріологічним методом за алгоритмами виділення аеробних, мікроаерофільних і анаеробних бактерій. Видову ідентифікацію бактеріальних ізолятів проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями. Для видової ідентифікації бактерій використовували діагностичні набори для бактеріологічних лабораторій «СТАФІтест-24», «СТРЕПТОтест-24», «ЕНТЕРОтест-24», «АНАЕРОтест-23» «НЕФЕРМтест-24» (виробництва фірм Мікро-ЛА-Тест, АТ «Лахема» і «Erba», Чехія). Встановлення виду бактерій проводили за отриманим кодом відповідно до таблиць і каталогів до вказаних тест-систем.

Результати. З досліджених матеріалів ізольовано 295 штамів бактерій. В усіх зразках виявлялись бактеріальні асоціації, які складались з п’яти-одинадцяти видів бактерій. Питомі ваги ідентифікованих бактерій були такими: Bacteroides fragilis – 7,8%, Bacteroides caccae – 5,4%, Bacteroides thetaiotamicron – 5,8%, Bacteroides  ovatus – 3,4%, Bifidobacterium bifidum – 8,8%, Bifidobacterium catenulatum – 6,4%,  Bifidobacterium longum – 6,1%, Bilophila wadsworthia – 3,7%, Enterococcus faecalis – 3,4%, Enterococcus faеcium – 2,0%, Enterococcus durans – 1,4%, Escherichia coli – 8,5%, Lactobacillus acidophilus – 8,1%, Lactobacillus casei – 7,4%, Lactobacillus fermentum – 6,8%, Peptostreptococcus anaerobius – 2,4%, Fusobacterium mortiferum – 2,7%, Fusobacterium nucleatum – 2,0%, Prevotella melaninogenica – 2,7%, Staphylococcus aureus – 1,0%, Staphylococcus epidermidis – 0,68%, Pseudomonas aeruginosa – 0,68%, Klebsiella pneumonii – 0,68%, Proteus vulgaris – 0,34%, Candida albicans – 0,68%. Загалом питома вага видів роду Bacteroides склала 22,4%, роду Bifidobacterium – 21,3%, роду Bilophila  - 3,7%, роду Enterococcus – 6,8%, роду Escherichia - 8,5%, роду Lactobacillus – 11,5%, роду Peptostreptococcus – 2,4%, роду Fusobacterium – 4,7%, роду Prevotella – 2,7%, роду Staphylococcus – 1,7%. Аналіз видового складу ідентифікованих патогенів щодо клінічного варіанту ГА дозволив відмітити, що частота виділення біфідобактерій і лактобактерій при ГКА була найбільшою, зменшувалася при ГФА і ставала найменшою при ГГА. Навпаки, питомі ваги бактероїдів, ентерококів, фузобактерій, превотел були найменші при ГКА, збільшувались при ГФА і були найбільшими при ГГА. Кишкова паличка була присутня в усіх досліджених клінічних зразках з частотою 88,9% при ГКА, 64,3% при ГГА і 66,7% при ГФА. Види, які є для біотопу кишківника транзиторними, а саме: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumonii, Proteus vulgaris, Candida albicans, висівалися переважно з матеріалу від хворих на ГФА і ГГА, питома вага цих патогенів, відносно інших видів, була незначною – 4,05%. Отримані нами результати дещо співпадають з аналогічними результатами інших дослідників [1-5].    

Висновки. Гострий апендицит є поліетіологічним гнійно-запальним захворюванням у виникненні якого приймають участь переважно автохтонні умовно-патогенні види бактерій кишківника з факультативно-аеробним, мікроаерофільним і анаеробним типами дихання, які утворюють кількісно різновидові асоціації з представниками родів Bacteroides spp., Bifidobacterium spp., Bilophila spp., Enterococcus spp., Escherichia spp., Lactobacillus spp., Peptostreptococcus spp., Fusobacterium spp., Prevotella spp., Staphylococcus spp., Pseudomonas spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Candida spp. Видовий склад асоціацій збудників гострого апендициту змінюється, в залежності від клінічного варіанту захворювання.      

Список літератури:

1. Borruel N.S., Ibáñez S.L., Sanz L.R., Depetris M.A., Martínez C.E. Update on acute appendicitis: Typical and untypical findings. Radiologia (Engl Ed). 2023. Vol. 65, №1. P. 81-91. doi: 10.1016/j.rxeng.2022.09.010.

2. Jiménez A., Sánchez A., Rey A., Fajardo C. Recovery of aerobic and anaerobic bacteria from patients with acute appendicitis using blood culture bottles. Biomedica. 2019.Vol. 39, №4. Р. 699-706. doi: 10.7705/biomedica.4774.

3. Reinisch A., Malkomes P., Habbe N., Bechstein W.O., Liese J. Bad bacteria in acute  appendicitis: rare but relevant. International Journal of Colorectal Diseases. 2017. Vol. 32, №9. Р. 1303-1311. doi: 10.1007/s00384-017-2862-0. Epub 2017 Jul 15.

4. Жученко О.П. Бактеріологічні аспекти гострого апендициту. Клінічна хірургія. 2016. №3ю С. 9-11.

5. Русак П.С., Толстанов О.К., Конторович О.М., Чорнопищук Н.П. Мікробіологія простого та деструктивного апендициту в дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 2022. №3(76). С. 41-51.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
HYPOTHYROIDISM AND DISORDERS OF THE RESPIRATORY SYSTEM
26.01.2024 15:00
ПОШИРЕНІСТЬ ТА ВЗАЄМОЗВЯЗОК ЗУБО-ЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПАРОДОНТА У ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ
26.01.2024 14:21
ПОРІВНЯННЯ СУЧАСНИХ ЕКСПРЕС-МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ ДО АНТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ
26.01.2024 11:16
ДОСВІД ЛІКУВАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ, В НАСЛІДОК МІННО-ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ
25.01.2024 12:29
ОЦІНКА РІВНЯ ОХОПЛЕННЯ ЩЕПЛЕННЯМИ БЦЖ СЕРЕД НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ В ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ ЗА 2022-2023 РОКИ: АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
24.01.2024 21:41
ПОШИРЕННІСТЬ МУКОВІСЦИДОЗУ У ДІТЕЙ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПРИРОДНИХ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗОН
23.01.2024 18:35
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЕПІДЕМІОЛОГІЇ: ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ
23.01.2024 14:13
ВАЖЛИВІСТЬ СТВОРЕННЯ МАРШРУТУ ПАЦІЄНТА, ЩО ВІДНОСИТЬСЯ ДО ГРУПИ РИЗИКУ ПО ВИНИКНЕННЮ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ
23.01.2024 13:29
ІНТЕГРАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ПІДХОДІВ У ВІТЧИЗНЯНУ СИСТЕМУ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ПЕСТИЦИДІВ
23.01.2024 13:15
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ МЕТАДОКСИНУ ПРИ ЙОГО ПРОФІЛАКТИЧНОМУ ВВЕДЕННІ НА ДИНАМІКУ ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЙ ТВАРИН НА ТЛІ ДІЇ ЧИННИКА ГОСТРОЇ АЛКОГОЛЬНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ
22.01.2024 18:16




© 2010-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.economy-confer.com.ua обязательна!
Час: 0.209 сек. / Mysql: 1425 (0.164 сек.)