Анотація: У кожній країні і на кожній території існують різні типи ландшафтів, що визначаються за кліматичними умовами, геологічною структурою, ґрунтами та іншими факторами. Селитебні ландшафти є одним з найбільш поширених типів ландшафтів і мають велику роль у формуванні територіальної структури населення. Їх дослідження та розвиток є невід'ємною частиною життя людей, як зараз, так і в майбутньому.
Ключові слова: вертикальна диференціація ландшафту, селитебний ландшафт, концепції "селитебного планування", урбаністика, компоненти ландшафту, природне середовище.
Вертикальна диференціація ландшафту є однією з найважливіших характеристик природного середовища. Вертикальна диференціація ландшафтів - це явище, яке виникає внаслідок зміни кліматичних умов, геологічних факторів, рельєфу, ґрунтів та рослинності в межах обмеженого простору, тобто змін властивостей компонентів та ландшафтних комплексів у вертикальному розрізі. Вона є складною та багатогранною, тому дослідження цього явища є важливою галуззю географії. Особливу увагу дослідників привертає вертикальна диференціація селитебних ландшафтів, тому що це території, де наявна діяльність людей, включаючи населені пункти, сільські населені пункти, та де природні компоненти ландшафту зазнали впливу людської діяльності пов’язаного з розселенням. Вивчення вертикальної диференціації селитебних ландшафтів передбачає аналіз взаємодії між компонентами ландшафту, а також визначення впливу людської діяльності на ці компоненти на різних рівнях висот у вертикальному розрізі. Дослідження вертикальної диференціації селитебних ландшафтів почалися у XX столітті, і хоч це поняття окремо не виділялось, але ці дослідження, можна пов’язати з розвитком географічної науки та ландшафтознавства.
Вивчення вертикальної диференціації селитебних ландшафтів має дуже важливе значення для розуміння та прогнозування взаємодії між природними та антропогенними факторами на різних рівнях територій. Зокрема, дослідження такого роду дозволяють:
oвивчити взаємодію між різними компонентами ландшафту (рівнями висот, геологічними формаціями, кліматичними умовами тощо) та оцінити їх взаємовплив на стан території в цілому;
oвизначити природні особливості та проблеми конкретних рівнів, зокрема з точки зору їх екологічного стану, здатності до розвитку їх потенціалу від аграрного виробництва, використання для туризму до створення комунікацій та інфраструктури тощо;
oвизначити пріоритетні напрямки та заходи для збереження та відновлення біорізноманіття та умовно природних екосистем на даних територіях;
oвстановити залежності між вертикальною диференціацією ландшафтів та різноманітними антропогенними факторами (виробництво, забудова, транспортна мережа тощо) та визначити шляхи мінімізації їх негативного впливу.
Загалом, дослідження селитебних ландшафтів є складним та міждисциплінарним процесом, який включає в себе вивчення різноманітних аспектів географії, екології, соціології, архітектури, культурної спадщини та інших галузей знань. Однак важливість дослідження висотної диференціації селитебних ландшафтів полягає в тому, що воно допомагає зрозуміти взаємодію між людиною та природою та забезпечити сталий розвиток територій.
У XXI столітті дослідження селитебних ландшафтів продовжують розвиватись в інтердисциплінарному напрямку, включаючи в себе географію, екологію, архітектуру, соціологію, урбаністику та розвиток технологій для забезпечення сталого розвитку селитебних територій.
Напрямки дослідження селитебних ландшафтів у XXI столітті також охоплюють такі аспекти:
oвивчення взаємодії рівнів вертикальної деференціації селитебних ландшафтів з міськими та промисловими зонами. Дослідження звертають увагу на вплив селитебних ландшафтів на забруднення повітря, води та грунтів.
oрозвиток концепції "селитебного планування", яка передбачає забезпечення інфраструктури, сервісів та комунікацій для забезпечення життєвого рівня та розвитку селитебних територій.
oвивчення впливу глобалізації та змін клімату на селитебні ландшафти та життя людей в них.
oвивчення та популяризація традиційних технологій будівництва та виробництва, які є характерними для селитебних територій.
oвивчення різноманітних аспектів культурної спадщини селитебних територій та їх впливу на розвиток туризму та збереження історичних та культурних цінностей.
Висновок: Усі ці дослідження виявляють те, що вертикальна диференціація селитебних ландшафтів є важливим фактором, який може впливати на життя людей, які проживають у різних регіонах. Також, вони допомагають зрозуміти, які фактори можуть впливати на здоров'я людей та які заходи можна вжити, щоб зберегти природу та забезпечити сталий розвиток територій. Залучення інтердисциплінарних підходів та використання новітніх методів досліджень дозволяє зрозуміти складні процеси, які відбуваються в природі та їх взаємозв'язок з людиною. Також це дає можливість розробити ефективні заходи для збереження природних ресурсів та забезпечення сталого розвитку. У майбутньому дослідження вертикальної диференціації селитебних ландшафтів матимуть ще більш важливе значення, оскільки людство стикається з проблемами перенаселення, зміни клімату, забрудненням довкілля та руйнування силитебних ландшафтів в цілом та їх рівнів внаслідок війни. Розуміння процесів, які відбуваються на різних вертикальних рівнях селитебного ландшафту та їх взаємозв'язок з іншими складовими екосистеми, допоможе розробити стратегії для зменшення негативного впливу людської діяльності на природу. Отже, вивчення вертикальної диференціації селитебних ландшафтів є важливим напрямком географічних досліджень, який дозволяє зрозуміти процеси, що відбуваються в природі та їх взаємозв'язок з людиною. Вони надають важливі дані для розробки стратегій збереження природних ресурсів та забезпечення сталого розвитку.
Список використаних джерел:
1.V. Udovychenko. (2016) THE ALTITUDINAL-LANDSCAPE DIFFERENTIATION OF THE LEFT BANK THE DNIPRO RIVER OF UKRAINE TERRITORY: REGIONAL ASPECT. Режим доступу: http://geography.tnpu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/12/10.pdf - назва з екрану;
2.Корнус А.Ю. Ландшафтне різноманіття та вертикальна диференціація рівнинних ландшафтів. Наукові записки. Серія: Географія. Вінниця: ВДПУ ім. Коцюбинського, 2003. Вип 6. С.98-103.
3.Денисик Г.І. Лісополе України. Вінниця: Вид-во Тезис, 2001. 284 с
4.Wu, J. (2013). Landscape ecology: pattern, process, scale, and hierarchy. Springer Science & Business Media.
5.Turner, M.G., & Gardner, R.H. (2015). Landscape ecology in theory and practice: pattern and process. Springer.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter