Цілеспрямований вплив на розвиток мотивації студентів здійснюється через зміст та технології формування вимови у дітей з порушеннями слуху, які чітко окреслені за кінцевим результатом теоретичного дослідження. Методика формування вимови у дітей з порушеннями слуху, як навчальна дисципліна навчального плану, дає можливість на предметному матеріалі визначити зміст підготовки сурдопедагога, його структурувати, відповідно до встановлених у дослідженні вимог, що виступають системою зовнішнього впливу як засобу ефективного формування у студентів-сурдопедагогів мотиваційної готовності до професійної діяльності. Даний зміст статті описує складну систему постановки, автоматизації і диференціації звуків, в якій досить чітко визначається алгоритм сурдопедагогічного впливу, простежуються помилки сурдопедагога та вади звуковимови у дітей з порушенням слуху, з якими здійснюється корекційна сурдопедагогічна робота з формування звуків української мови.
Формування мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності ґрунтувалося на використанні активних методів навчання (АМН), що пов’язане з реалізацією існуючих теоретичних підходів, відповідно яким детермінуючою мотивацією виступає ситуація в цілому, а у навчальній діяльності – структуризація змісту, зокрема. Тобто, прогнозувалось, що зовнішніми детермінантами виступить відмінна від типової організація залучення студентів до опанування змісту формування звуковимови. Окрім того, відповідно до концепції В.І. Бондаря [2] про доцільність залучення до власне фахової теоретичної та практичної підготовки студентів-дефектологів, починаючи з першого курсу, формувальним експериментом охоплені не лише студенти третього курсу (на якому викладається згідно навчального плану дисципліна «Спецметодика формування вимови»), а й студенти всіх інших курсів. Так, на перших двох курсах здійснювався початковий етап навчання, а на четвертому бакалаврата та на першому і другому курсах магістратури у навчання була включена практична реалізація студентами методики формування звуковимови у дітей у вигляді стажування студентів-сурдопедагогів на робочому місці.
Використання активних методів навчання пов’язано зі специфікою фахової підготовки студентів, яка орієнтована на їх активність і включає:
а) систематизацію змісту представленого в імітаційній моделі сурдопедагогічної діяльності;
б) відтворення структури і функцій професійної діяльності сурдопедагога в ігровій моделі;
в) наближення ситуації навчального процесу до реальних умов, у зв’язку з чим, через практичне застосування знаньзабезпечується перехід студента-сурдопедагога від пізнавальної мотивації до професійної.
Формою подання завдань в експерименті набували змістової наповненості характеристики активних методів,через імітацію оволодіння професійними компетенціями із звуковимови, що включають:
– вибір об’єкта імітаційної гри;
– дослідження закономірностей моделі;
– попередню розробку процедури імітаційної гри;
– розробку системи стимулювання;
– розробку документообігу і числового масиву;
– детальну розробку процесу імітаційної гри;
– експериментальні висновки і коригування.
Результат сутності виділених завдань через форму активних методів навчання контролювався відповідно визначеним психологічним підходам:
1.імітаційного моделювання умов і динаміки сурдопедагогічної діяльності;
2.спільної діяльності учасників за різними завданнями при збереженні єдиної мети;
3.вимушеності діалогічного спілкування студентів для координації дій;
4.творчо спрямованого процесу розгортання професійного сурдопедагогічного змісту;
5.збереження двоплановості діяльності студента-сурдопедагога через імітаційно-ігрову та професійну діяльність.
У формувальному експерименті враховано зміст теорії поетапного формування розумових дій і понять в якій проаналізовано процес і умови переходу зовнішніх, предметних дій у внутрішній інтелектуальний план [5].
При цьому фактичний зміст з формування вимови у дитини з вадами слуху розглядався з точки зору набуття студентами теоретичних знань як основи їх навчальної діяльності, які на думку Ж.П. Вірної, є потребою такої діяльності, а мотиви навчальних дій спонукають до засвоєння способів відтворення теоретичних знань[3].
У дослідженні виходили з позиції О.М.Леонтьєва, відповідно якій мотив та потреба тісно пов’язані між собою: «потреба набуває своєї предметності, а предмет, який сприймається (уявлюваний, мисленнєвий), – свою спонукальну функцію, що спрямовує діяльність, тобто, стає мотивом [8]».
У цьому зв’язку, за теорією О.М.Леонтьєва, «потреба першочергово виступає лише як умова, як передумова діяльності, але, як тільки суб’єкт починає діяти, відразу відбувається її трансформація, і потреба перестає бути тим, чим вона була «віртуально», «в собі». Чим далі відбувається розвиток діяльності, тим більше ця її передумова перетворюється в результат [5,7].
Виходячи з постановки завдань, цілей і мотивів ми базувались на позиції відповідно якій «генетично вихідним для людської діяльності є неспівпадіння мотивів і цілей. Їх співпадіння є вторинним явищем: або результатом набуття самостійної спонукальної сили, або результатом усвідомлення мотивів, яке перетворює їх у мотиви – цілі [4]».
Оскільки вищою формою у професійному зростанні виявився показник «особистісне привласнення значимих умінь», у формувальному експерименті в цілому і при розробці методики експерименту зокрема, виходили з того, що «…одні мотиви, спонукаючи діяльність, разом з тим надають їй особистісний смисл (ми будемо називати їх смислоутворюючими мотивами). Інші, співіснуючі з ними, виконуючи роль спонукальних факторів (позитивних або негативних) – іноді гостро емоційних, афективних – позбавлені смислоутворюючої функції; ми будемо умовно називати такі мотиви мотивами – стимулами [5]».
Формування мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів як особистісної якості базувалося на врахуванні підходів, відповідно яким «розподіл функцій смислоутворення і спонукання між мотивами однієї і тієї ж діяльності, дозволяють зрозуміти головні зв’язки, що характеризують мотиваційну сферу особистості: відношення ієрархії мотивів. Ієрархія ця ні в якому разі не будується за шкалою їх близькості до вітальних (біологічних) потреб. Ці відношення визначаються зв’язками, що складаються у діяльності суб’єкта [3,6,7,8]».
Відповідно до зазначених теоретичних позицій методика формувального експерименту базувалось на виявлених у констатувальному експерименті 15 «модифікованих ознаках критеріїв», які, як це було показано у аналізі результатів експерименту, виявились по-різному вираженими і сформованими (поглиблені знання про психічні особливості дитини з слуху; самостійність у вивченні дитини, з наступним порівнянням висновків з об'єктивними характеристиками; оволодіння знаннями, які впливають на професійне та педагогічне зростання; наполегливість в навчанні з високими академічними показниками успішності; ставлення до здобутих знань, як до умови успішності майбутньої професійної діяльності; творчий пошук інноваційних корекційних форм впливу на розвиток дитини; вміння та навички надбання, розширення та переробка інформації; постійність у постановці перспектив, цілей, розвиток нових ідей; позитивна динаміка професійного зростання, яка проявляється в діях; активне звертання до зовнішніх джерел; критичне ставлення до власних помилок; активність у бажанні допомогти дитині з вадами слуху; самостійність при вирішенні складних ситуацій; вільність переходу від теоретичних до практичних знань у навчанні; особисті практичні професійні досягнення, здатність творити).
Аналіз даних експерименту показав, що «модифіковані ознаки критеріїв» між собою за сукупністю є нерівноцінними, а, навпаки, мають логічно-структурну залежність, за якою, саме у формувальному експерименті, був розроблений алгоритм за яким, можливо було реалізувати системну єдність цілеспрямованого впливу з метою удосконалення мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності.
Виходячи із ранжування даних «модифікованих ознак критеріїв» алгоритм формування становив наступне:
1) формування знань про психічні особливості дитини з вадами слуху;
2) формування вмінь та навичок надбання, розширення та переробки інформації;
3) формування самостійності у вивченні дитини, з наступним порівнянням висновків з об’єктивними характеристиками;
4) формування критичного ставлення до власних помилок;
5) формування навичок творчого пошуку інноваційних корекційних форм впливу на розвиток дитини;
6) формування вмінь оволодівати знаннями, які впливають на педагогічне зростання;
7) формування постійності в постановці перспектив, цілей, розвиток нових ідей;
8) формування активності в бажанні допомогти дитині з вадами слуху;
9) формування наполегливості в навчанні з високими академічними показниками успішності;
10) формування позитивної динаміки професійного зростання, яка проявляється в діях;
11) формування самостійності при вирішенні складних ситуацій;
12) формування вільного переходу від теоретичних до практичних знань у навчанні;
13) формування особистісних практичних професійних досягнень, здатність творити;
14) формування відповідального ставлення до здобутих знань, як до умови успішності майбутньої професійної діяльності;
15) формування активного звертання до зовнішніх джерел.
Вказаний вище алгоритм формування мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності був забезпечений блоками конкретних завдань на матеріалі звуковимови.
Слід зауважити, що зміст та технології професійної діяльності сурдопедагога спрямовані на всебічний особистісний розвиток дитини з вадами слуху. На сучасному етапі удосконалення всієї системи освіти в Україні особливої ваги набуває компенсаторно-корекційна діяльність педагога, яка в першу чергу, пов’язана з процесом соціалізації даної категорії дітей. Тому, одне з головних завдань сурдопедагогічної галузі – підготувати професіонала, який володіє теоретико-методологічною базою науки та практичною спрямованістю методик у даній сфері; тобто сурдопедагога, який мотиваційно готовий до професійної діяльності і вбачає пріоритетність підходів, спрямованих на розвиток слухового сприймання та формування вимови й розвитку мовлення у дітей з вадами слуху різних вікових груп як основної умови їх інтеграції в суспільство.
Методика експерименту мала 150 типових завдань, які надавалися у більш об’ємному спектрі студентам першого курсів бакалаврату та другого курсу магістрів стаціонарної та заочної форм навчання під час проведення формувального експерименту.
Наведемо групи завдань з формування знань про психічні особливості дитини з вадами слуху: відвідати спеціальний дошкільний навчальний заклад для дітей з вадами слуху з метою ознайомлення з контингентом дітей даної установи та рівнем володіння ними мовленням; встановити емоційний контакт з дитиною з вадами слуху; ознайомитися з роботою М.Ю. Хватцева та С.М. Шабаліна «Особливості психології глухої дитини» з метою порівняння розвитку мовлення дітей з порушеннями слуху та дітей з нормальним слухом. Розкриємо групу завдань з формування вмінь та навичок надбання, розширення та переробки інформації: відвідати кабінет сурдопедагога в спеціальному дошкільному навчальному закладі; ознайомитися з наочним матеріалом для формування вимови в кабінеті сурдопедагога. Наведемо групу завдань з формування самостійності у вивченні дитини, з наступним порівнянням висновків з об’єктивними характеристиками: скласти анамнез розвитку дитини зі слів батьків; отримати дані динаміки засвоєння знань, умінь та навичок за узагальненими даними; провести діагностичне обстеження дітей з вадами слуху. Група завдань з формування критичного ставлення до власних помилок складала: перед дзеркалом вимовляти голосні звуки, намагаючись відтворити їх за існуючою класифікацією творення звуків. Наведемо групу завдань з формування навичок творчого пошуку інноваційних корекційних форм впливу на розвиток дитини: порівняти методику формування фонем«А», «Я» української мови. Наведемо групу завдань з формування вмінь оволодівати знаннями, які впливають на педагогічне зростання: співвіднести дактилеми, відтворені дитиною, з вимовлянням нею фонем; підібрати малюнки для обстеження вимови приголосних «С», «З», «Ц»; намалювати профіль звука «А»; намалювати профіль звука «О». Наведемо групу завдань з формування постійності в постановці перспектив, цілей, розвиток нових ідей: підібрати мовленнєвий матеріал для диференціації звуків «С – Ц»; підібрати мовленнєвий матеріал для диференціації звуків «Ж – Ч»; схематично зобразити звуки І та ІІ концентрів. Наведемо групу завдань з формування активності в бажанні допомогти дитині з порушеннями слуху: підібрати різні музичні інструменти для проведення індивідуального заняття з розвитку слухового сприймання та формування вимови; підібрати предметні малюнки для постановки різних звуків. Наведемо групу завдань з формування наполегливості в навчанні з високими академічними показниками успішності: провести з дитиною з порушеннями слуху вправи для розвитку дихання; провести заняття з дітьми з порушеннями слуху дошкільного віку з елементами фонетичної ритміки. Наведемо групу завдань з формування позитивної динаміки професійного зростання, яка проявляється в діях: ознайомитися з програмою для розвитку слухового сприймання та мовлення «Видима мова»; підібрати наочний матеріал для диференціації звуків «С – С'». Наведемо групу завдань з формування самостійності при вирішенні складних ситуацій: провести з дітьми з поорушеннями слуху дошкільного віку артикуляційні вправи для рухливості нижньої щелепи; провести з дітьми з порушеннями слуху дошкільного віку артикуляційні вправи для рухливості язика; проаналізувати заняття з розвитку слухового сприймання і формування вимови. Наведемо групу завдань з формування вільного переходу від теоретичних до практичних знань у навчанні: із запропонованих профілів перед дзеркалом вибрати профілів звуків«З», «С»; із запропонованих профілів вибрати профілів звуків«Д», «Т». Наведемо групу завдань з формування особистісних практичних професійних досягнень, здатності творити: ознайомитися з етапами роботи сурдопедагога з формування звука «К»; виготовити наочний матеріал для постановки звука «К»; провести дискусію на тему «Кохлеарна імплантація: за і проти». Наведемо групу завдань з формування відповідального ставлення до здобутих знань, як умови успішності майбутньої професійної діяльності: підготувати інформаційний стенд для батьків «Дотримання мовленнєвого режиму»; виступити з доповіддю на тему «Особливості розвитку мовлення дітей з порушеннями слуху після кохлеарної імплантації». Наведемо групу завдань з формування активного звертання до зовнішніх джерел: взяти участь у роботі метод об'єднання сурдопедагогів дошкільних навчальних закладів для дітей з вадами слуху; вивчити передовий досвід роботи центрів слухомовленнєвої реабілітації «ВАБОС», «Аврора».
Отже, відповідно до розробленого психологічного підходу, методика формувального експерименту ґрунтувалась на трьох домінантних мотивах, а саме: пізнавальному мотиві, мотиві досягнення успіху, мотиві запобігання неуспіху; симптомокомплексах, які є взаємозалежними та видозмінюються: інтерес до дитини, активність власного впливу, професійне зростання, трансформація професійних умінь; особистісне привласнення значимих умінь; 2) «модифікованих ознаках критеріїв».
Тобто, формування мотиваційної готовності студентів-сурдопедагогів до професійної діяльності має у структурі такі три групи проявів, що формуються на чотирьох рівнях:
1)мотиваційна готовність до пізнання;
2)мотиваційна готовність до досягнення успіху;
3)мотиваційна готовність до подолання запобігань неуспіху.
Список використаних джерел
1.Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. – К.: Вища школа, 2010. – 129 с.
2.Бондар В.І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці. – К. : Наш час, 2009. – 176 с.
3.Моргун В.Ф. Психологічний супровід професійної орієнтації // Психолого-педагогічний супровід профілізації освіти: теорія і практика. – Полтава, 2008. – С. 29-31.
4.Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: монографія. – Луцьк : РВВ Вета, 2019. – 320 с.
5.Фомічова Л.І. Розвиток інтелекту та проектування навчання: чуючі, глухі, слабочуючі дошкільники . – К. : Міжнародна фінансова агенція, 1997. – 234 с.
6.AtkinsonJ.W., FeatherN.T. (eds.) Atheoryofachievementmotivation. – N.Y.: WiLey, 2016. – 192 р.
7.Essentialsof Psyhology. Exploration and application, 9thed /Dennis Coon, 2020. – 196 р.
8.Cattell J.M. Psychometrische Untersuchungen, Zweite Abtheilung. Philosophische Studien 3. – Р. 452 – 492.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter