Постановка питання: Багаторічні й однорічні кормові культури займають найбільший ареал у рослинному світі, мають у ньому важливу нішу, забезпечують ґрунтоутворювальний процес, є основою кормової бази величезного тваринного світу, які живуть на суші, в океані, ґрунті та повітрі. Природні кормові угіддя, луки й пасовища, на яких вирощують основну частину зелених, грубих і соковитих кормів для диких і одомашнених тварин, займають 25,7% суші, а серед сільськогосподарських угідь їх частка становить 69,9%. На їх частку припадає більша площа, ніж на будь-який інший тип рослинності.
Багаторічні злакові трави включають систему організаційних заходів і технологічних прийомів, направлених на підвищення продуктивності природних кормових угідь, створення сіяних сіножатей і пасовищ та їх раціональне використання. У створенні міцної кормової бази для тваринництва важлива роль належить лучному кормовиробництву, зокрема культурним пасовищам [1], які є одним з інтенсивних і ефективних способів використання земельних угідь, фактором зниження собівартості продукції тваринництва та значної економії енергоресурсів і матеріально-технічних засобів. При пасовищному використанні сукупні витрати енергії зменшуються в 1,5-2 рази, порівняно із стійловим утриманням корів [2].
Постановка завдання: Внесення азотних добрив на травостоях багаторічних трав сприяє збільшенню урожаю та якості корму порівняно з фосфорно-калійним фоном. Дослідженнями Н. Є. Василенко [3, 4], О. В. Аверчевим [3, 5], К. П. Ковтун [6] встановлено, що кормова продуктивність злакових трав знаходилася в прямій залежності від внесення доз азотних добрив. Ефективність дії азотних добрив значною мірою залежить від наявності в ґрунті фосфору і калію. Регулярне внесення високих доз азотних добрив не підвищувало врожайність, коли одночасно не вносили фосфор і калій [7]. У формуванні травостоїв багаторічних трав важливу роль відіграє забезпечення ґрунту фосфором. Але внесення його без азотних та калійних добрив недоцільне, оскільки ефективність фосфору, особливо внесеного у підвищених дозах, буде значно нижчою. Встановлено, що при застосуванні повного мінерального добрива продуктивність багаторічних трав була значно вищою, ніж при внесенні лише фосфорно-калійних.
На оглеєних ґрунтах з достатнім вмістом Р2О5 застосування фосфорнокалійних добрив стало причиною досить низьких приростів сухої речовини в урожаї зеленої маси [5]. У разі внесення фосфорно-калійних добрив із розрахунку Р30К30 на ґрунтах із високим вмістом фосфору і калію приріст урожаю становив 3-18%. За дослідженнями С. В. Дудника та О. М. Дзвоника [8], внесення такої кількості добрив забезпечувало вихід 3,76 т/га сухої речовини, а при додаванні азотних добрив він підвищився до 5,57 т/га, проти контролю 3,36 т/га.
Для повнішої реалізації генетичного потенціалу, особливо, багаторічних злакових трав при їх вирощуванні в різних грунтово-кліматичних умовах використовують внесення різних доз азотних, фосфорних і калійних добрив. Дослідженнями, проведеними в наукових установах доведено, що застосування повного мінерального добрива відповідно до обґрунтованих норм і співвідношень при оптимальному зволоженні ґрунту забезпечує підвищення урожайності листостеблової маси злакових трав у два-три рази і більше [7]. Поряд із цим добрива сприяють також поліпшенню ботанічного складу і подовженню тривалості використання сіяних травостоїв. Одержання високих і сталих врожаїв багаторічних трав неможливе без застосування системи удобрення. Мінеральні добрива суттєво впливають на ріст і розвиток компонентів травостоїв, що позитивно позначається на їх продуктивності.
Застосування на луках мінеральних добрив не тільки підвищує продуктивність лукопасовищних угідь і істотно покращує поживність та якість кормів, оскільки під дією добрив у травах підвищується вміст протеїну, незамінимих амінокислот, макро- і мікроелементів, а й являє собою надійний і швидкодіючий засіб управління надходженням в рослини елементів мінерального живлення, що має винятково важливе значення для раціонального ведення лукопасовищного господарства в умовах радіоактивного забруднення територій.
Результати досліджень: Дослідне поле Херсонського державного аграрно-економічного університету – темно-каштанові середньосуглинкові середньосолонцюваті з вмістом гумусу в орному шарі на рівні 2,34-2,60%. Вміст рухомих форм елементів мінерального живлення: азоту – 17-20 мг/кг грунту; фосфору – 49-65; калію – 280-360 мг/кг ґрунту, рН – 6,9-7,2. Залягання ґрунтових вод на глибині 7,5-13 м. Регіони південного та сухого Степу за зволоженням належать до помірносухої та дуже сухої категорії. Вносили позакореневе підживлення органічним добривом Біо-гель. Воно сприяє підвищенню врожайності, збільшенню схожості, посиленню енергії росту насіння. За своїм складом «Біо-гель» містить N – 30 г/л, P – 3,1 г/л, K – 0,5 г/л, та Mg – 100 мг/л, Fe – 100 мг/л, Mn – 13,3 мг/л, Zn – 8,0 мг/л, Cu – 1,0 мг/л, Co – 0,7 мг/л, B – 0,5 мг/л, Mo – 0,2 мг/л. Визначено оптимальні параметри росту і розвитку рослин у ценозах під дією добрив.
Облік урожаю проводили із всіх повторень дослідів з наступною доочисткою насіння й перерахунком на стандартну вологість 15% [9]. Посівні якості насіння багаторічних трав (енергія проростання, схожість) визначали згідно ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Нашими дослідженнями встановлено, що на всіх типах лук з мінеральними грунтами і перевагою в травостої злаків і різнотрав'я найефективнішим є повне мінеральне добриво, за ним - азотно-калійні чи азотно-фосфорні, а потім - азотні. Самі ж фосфорно-калійні добрива на таких луках малоефективні.
Проте, в умовах фінансової кризи і значного підвищення цін на мінеральні добрива виникає потреба у використанні генетичного потенціалу трав, як фактора підвищення білковості і енергонасиченості кормів, зниження екологічного навантаження на довкілля.
За даними Інституту сільського господарства Полісся НААН [10], екологічно й економічно виправданою є норма добрив N60Р45К240 яка забезпечує вихід 11,7 т/га сухої речовини. Після внесення підвищених норм азотних добрив значного приросту сухої речовини неспостерігалося. На дослідницьких полях Інституту меліорації (Польща) за внесення різних доз мінеральних добрив на бобово-злакових травостоях при їх інтенсивному використанні вихід сухої речовини становив 6,90-12,76 т/га та сирого протеїну 0,91-2,89 т/га. Таким чином, при вирощуванні злакових травостоїв багаторічних трав для забезпечення оптимального співвідношення компонентів необхідно застосовувати азотні, фосфорні та калійні мінеральні добрива, що дасть можливість отримувати сталі урожаї надземної маси у грунтово-кліматичних умовах регіону. Отже, звідси, важливим елементом у технології вирощування травостоїв, від якого залежить врожайність, якість травостоїв, є добрива. В умовах Степу на орних землях при створенні сталих високопродуктивних злакових травостоїв оптимальні дози фосфорнокалійних та азотних добрив практично не встановлені і потребують визначення. Після весняного відновлення вегетації спостерігається найбільш раннє відростання травостоїв.
Різна тривалість вегетації у великому біологічному циклі, різниця в урожайності за сезонами і роками та взаємозаміна багаторічних трав на різних етапах розвитку дають можливість створити стабільні сіяні ценози, які найбільше пристосовані до несприятливих погодних та ґрунтових умов, а також до місця зростання [10].
На контрольному варіанті досліду, де позакореневе підживлення не проводили кількість генеративних пагонів склала 84 шт./м2. Проведення одного позакореневого підживлення у фазі вихід в трубку забезпечило кількість генеративних пагонів на рівні 95, 131, 175 шт./м2 залежно від норми внесення Біогель, що відповідно на 18, 52, 94 шт./м2 більше ніж на ділянках контрольного варіанту. Позакореневе підживлення у фазі колосіння збільшувало кількість генеративних пагонів залежно від норми внесення Біогель на 60, 59, 97 шт./м2, відносно до контролю. Зростання кількість генеративних пагонів на 70, 94, 158 шт./ м2 відмічено на варіантах досліду, де проводили два позакореневих підживлення у фази вихід в трубку та колосіння. Найбільша їх кількість (237шт.м2), була на варіанті досліду, де проводили два позакореневих підживлення органічним добривом Біогель у дозі по 1,3 л/га., приріст до контролю становив 161 шт./м2
Найбільший врожай в середньому було одержано в варіантах, з нормою внесення позакореневого підживлення органічним мікродобривом Біогель з практично однаковим рівнем врожайності 257 та 268 кг/га.
Таблиця 2
Урожайність насіння стоколосу безостого залежно від строку та норми внесення позакореневого підживлення органічним мікродобривом Біо-гель
Позакореневе підживлення у фазі колосіння збільшувало кількість генеративних пагонів залежно від норми внесення Біогель на 60, 54, 98 шт./м2, відносно до контролю. Зростання кількість генеративних пагонів на 71, 92, 158 шт./ м2 відмічено на варіантах досліду, де проводили два позакореневих підживлення у фази вихід в трубку та колосіння. Найбільша їх кількість (239шт.м2), була на варіанті досліду, де проводили два позакореневих підживлення органічним добривом Біогель у дозі по 1,3 л/га., приріст до контролю становив 161 шт./м2.
Висновки: Формування фітоценозів проходило залежно від зміни ботанічного складу травостоїв. Зміни відбувались за видовим складом ценозу, фоном живлення, укосами і роками використання. При внесені азотних добрив диференціація видів за конкурентною здатністю посилюється, що призводить до істотного послаблення їх біологічної сумісності.
Позакореневе підживлення у фазі колосіння збільшувало кількість генеративних пагонів залежно від норми внесення Біогель на 60, 54, 98 шт./м2, відносно до контролю. Зростання кількість генеративних пагонів на 71, 92, 158 шт./ м2 відмічено на варіантах досліду, де проводили два позакореневих підживлення у фази вихід в трубку та колосіння.
Список використаних джерел
1. Oleksandr AVERCHEV Nataliia VASYLENKO Infuence of agrotechnical factors and conditions of growin perennial fodder crops Development trends of the world agriculture in the XXIst century: the view of the modern scientific community: Scientific monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing” 2022 ISBN 978-9934-26-203-6 DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-203-6-1
2. Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні: Моногр. /за ред. П. Т. Саблука і В. І. Бойка. K.: ННЦІАБ. 2005. 340 с.
3. Nataliia VASYLENKO Oleksandr AVERCHEV Необхідність зміни агроландшафтів та використання земельних ресурсів у підвищенні родючості земель The need to change agricultural landscapes and use of land recources in increase of land fertility. New factors the development of natural sciences in Ukraine and EU countries: Scientific monograph.Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2023. 286 p с. 30-47 DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-288-3-2
4. Василенко Н. Є Особливості та умови вирощування костриці тонколистої Таврійський вісник, №124, Херсон, 2022р. С. 18-24. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.124.3
5. Averchev, O. V. Growth development and productivity of buckwheat depending on the terms and methods of sowing and seed rates.Collection of scientific papers of the Uman State Academy 53, 61-66, 2015.
6. Ковтун К.П. Наукове обґрунтування технологічних прийомів створення високопродуктивних травостоїв при конвеєрному виробництві кормів на орних землях Лісостепу. // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: Вінниця, 2006, 44 с.
7. Василенко Н. Є., Аверчев О. В. Вирощування пирію середнього залежно від норми внесення позакореневого підживлення органічним мікродобривом Біо-гель. Таврійський вісник, № 128, Кропивницький, 2022р., С. 41-47. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.128.5
8. Дудник С. В., Дзвоник О. М. Ефективність системи удобрення заплавних лук Лісостепу / Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН /за ред. В. Ф. Сайко K.: «Фітосоціоцентр». 2002. № 3 - 4. С. 57 - 61.
9. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві: навчальний посібник. Херсон: Айлант, 2008. 272 с.
10. Василенко Н. Є. Вплив добрив на насіннєву продуктивність і посівні якості насіння мітлиці тонкої. Матеріали міжвузівської студентської науковопрактичної конференції «ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ, Мелітополь, 2019 c. 80-87.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter