|
Автор: Сирова Ганна Олегівна, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри медичної та біоорганічної хімії, Харківський національний медичний університет; Чаленко Наталія Миколаївна, кандидат фармацевтичних наук, старший викладач кафедри медичної та біоорганічної хімії, Харківський національний медичний університет; Присяжний Олександр Васильович, кандидат технічних наук, асистент кафедри медичної та біоорганічної хімії, Харківський національний медичний університет
|
Вплив негативних факторів, яким являється набряк, спричинений введенням формаліну, на мнестичну функцію головного мозку щурів проявився тенденцією до зменшення латентного періоду рефлексу, значним скороченням тривалості прояву рефлексу відносно контролю, а також тенденцією до зниження вироблення короткострокової пам’яті (КСП) – 50% замість 83% (контрольна група) та активним послабленням збереження КСП – 33% замість 67% у контрольних щурів. Субплантарне введення флогогену сприяло також активації процесів ексудації і болю.
Внутрішньошлункове введення нами досліджених коксибів: 3-феніл-4-(4-(метилсульфоніл)феніл))-2(5H)-фуранон (рофекоксиб − 1,5 мг/кг) та 4-[5-(4-метилфеніл)-3-(трифторметил)-піразол-1-іл]бензолсульфон-амід (целекоксиб − 5 мг/кг) в таких умовах досліду впливало на центральну нервову систему (ЦНС) лабораторних щурів, про що свідчать 1) їх анальгетична активність центрального генезу (АнА), яку ми вивчали за допомогою сучасного цифрового алгезиметру: АнА рофекоксибу 51,3% > АнА целекоксибу 42,2%, яка, нажаль, не досягла АнА референс-препарату натрію 2-[(2,6-дихлорфеніл)аміно]феніл]ацетат (диклофенаку натрію 8 мг/кг) – 59,6%, а також 2) досліджені нами показники мнестичної діяльності (МД): рофекоксиб збільшував кількість тварин, що навчили до 67% відносно контрольної патології (50%), 50% з них зберегли умовну реакцію пасивного уникнення (УРПУ) через 1 годину – що також позитивно відрізнялося від контрольної патології (33%); целекоксиб ще ефективніше впливав на МД щурів в аналогічних умовах: відсоток тварин, що навчилися, досяг 100%, а тих, які зберегли КСП − 83%, що перевищувало вплив диклофенаку натрію на показники МД щурів (кількість тварин, що навчали складала 83%, а тих, у яких сформувалась КСП – 67%).
Отже, обидва досліджені нами коксиби в умовах формалінового набряку впливають на ЦНС, але в різному ступені ефективності: за АнА центрального генезу активніше працює рофекоксиб: АнА целекоксиб < АнА рофекоксиб< АнА диклофенаку натрію, а за впливом на УРПУ щурів целекоксиб: МД рофекоксиб<МД диклофенак натрію<МД целекоксиб.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter