Наведено результати досліджень з вивчення продуктивних якостей ремонтних телиць різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. Встановлено, що телиці ліній Айвін Хоу та Віс Бек Айдіала мають найвищі середньодобові прирости живої маси.
Сьогодення вимагає розведення тварин з високим генетичним потенціалом, краще пристосованих до нових умов утримання і експлуатації, стійких до захворювань та впливу несприятливих факторів навколишнього середовища [2,с16;4,с41;5,с22]. Телиці чорно-рябої молочної породи за продуктивними якостями переважають ровесниць інших порід, яких розводять в Україні. У зв’язку з цим, чорно-ряба худоба, поголів’я якої з року в рік невпинно зростає, витісняє інші молочні та молочно-м’ясні породи [1,с143;3,с148;]. Виведення високопродуктивної української чорно-рябої молочної породи – цілком виправданий і необхідний захід, що сприяє прискоренню інтенсифікації галузі молочного скотарства в країні. Тому дослідження, направлені на виявлення кращих ліній в межах одного заводського типу української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби, проведені в конкретних природньо кліматичних та кормових умовах, мають важливе теоретичне і практичне значення для науковців та спеціалістів тваринництва.
Протягом останніх років в умовах агрофірми «Козацька долина» Хмельницької області з метою вивчення впливу різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної худоби на ріст і розвиток ремонтних телиць проведено науково-господарський дослід. Для цього після народження було відібрано 60 телиць по 15 лінії Рефлекшн Северинга, 15 – Айвін Хоу, 15 – Віс Бек Айдіала, 15 – Монтвік Чіфтейна. Тварин у групи підбирали методом аналогів [3,с148, 6,с348].
Утримання тварин у науково-господарському досліді було стійлово-пасовищним. До 2-місячного віку ремонтні телички утримувалися «холодовим» методом, пізніше – на прив’язі, а влітку – на прив’язі під легким навісом та пасовищі. Годівля тварин проводилася згідно існуючих норм і розрахована на максимальну їх продуктивність. Режим годівлі, система догляду і утримання встановлені єдині для всіх груп.
Після аналізу динаміки живої маси ремонтних телиць за період вирощування від народження до 18-місячного віку, слід відмітити, що при народженні тварини усіх піддослідних груп практично не відрізнялися за цим показником.
Молодняк контрольної групи мав живу масу на рівні 29,3 кг, другої дослідної – 29,9, третьої – 30,5, четвертої – 28,6 кг. Протягом усього періоду вирощування телички другої-третьої груп переважали аналогів контрольної за живою масою. Але, вірогідну з контролем різницю зафіксовано лише, починаючи з 12-місячного віку, коли тварини ліній Рефлекшн Северинга та Монтвік Чіфтейна мали живу масу на рівні 262 кг, а їх ровесниці ліній Айвін Хоу та Віс Бек Айдіала – на 1,8% більшу.
У п’ятнадцяти місячному віці тенденція збереглася: молодняк другої групи за живою масою переважав контроль на 3,9%, а третьої – на 3,8%.
Таким чином, у 18-місячному віці телиці лінії Рефлекшн Северинга мали живу масу 401,9 кг, їх ровесниці лінії Монтвік Чіфтейна – на 0,8%, Айвін Хоу – на 6,1%, а Віс Бек Айдіала – на 5,8% більшу. Такі відмінності у живій масі між тваринами піддослідних груп зумовлені різницею у середньодобових приростах.
Після народження тварини першої та четвертої груп масли середньодобові прирости живої маси на рівні 488-489 г, другої – на 3,3% були більшими, а третьої – на 1,3% меншими. Така ж тенденція зафіксована і в наступні місяці молочного періоду. Так, за перших три місяці життя молодняк ліній Рефлекшн Северинга та Віс Бек Айдіала дав по 511-513 г середньодобових приростів, а їх ровесниці ліній Айвін Хоу та Монтвік Чіфтейна – на 0,6% більші. За молочний період перевага молодняку другої групи над контролем складала 1,8%, третьої – 0,4, а четвертої – 1,6% при невірогідній різниці між групами.
За 9 місяців також суттєвої різниці не виявлено, проте перевага молодняку другої групи склала 1,2%, а третьої – 1,0% над контролем.
У 12-місячному віці середньодобові прирости живої маси молодняку першої групи були на рівні 772 г, тоді як у їх ровесниць другої – на 6,9%, третьої – на 8,2%, а четвертої – на 1,8% більші. У результаті подальшого збільшення міжгрупової різниці за 15 місяців середньодобові прирости тварин лінії Рефлекшн Северинга склали 664 г, Монтвік Чіфтейна – на 0,6%, Віс Бек Айдіала – на 3,8%, Айвін Хоу – на 4,1% більше. При цьому коефіцієнт варіації у тварин першої групи був на рівні 1,85%, другої – 2,38, третьої – 2,42 та четвертої – 1,86%. За весь період вирощування ремонтних телиць перевага за середньодобовими приростами у тварин другої групи склала 6,5%, третьої – 5,9%, а четвертої – 1,2% порівняно з аналогами контрольної групи.
Висновки. Аналіз продуктивності ремонтних телиць подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи показав, що найвищими середньодобовими приростами, а звідси і живою масою, характеризуються тварини ліній Айвін Хоу та Віс Бек Айдіала, що потрібно враховувати при формуванні дійного стада. У подальшому планується вивчити молочну продуктивність дійних корів досліджуваних ліній.
Список використаних джерел:
1. Федорович Є.І. Селекційно-генетичні та біологічні особливості чорно-рябої худоби західного регіону України. 2000. с. 143-144.
2. Ференц Л. Формування молочної продуктивності нащадків дочок різних бугаїв-плідників. 2006. №1. с. 15-16.
3. Єфіменко М.Я., Савчук О.В. Морфологічні і біохімічні показники крові бугайців молочних порід різного походження. 2002. с. 148-149.
4. Цвігун А.Т. Виробництво молока на фермі. 2008. с. 33 -49.
5. Щербатюк Н.В. Як зростає маса ремонтних телиць різних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. 2007. №7. с. 22-23.
6. Щербатюк Н.В. Динаміка приростів живої маси різних ліній ремонтних телиць подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. 2008. №42. с. 345 – 350.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter