Інформатизація як явище охопила всі сфери суспільного життя. Інформація та знання є головним товаром на світовому економічному, соціальному, гуманітарному ринках.
Інтерактивність цифрових мереж відкриває користувачам нові горизонти для реалізації: тепер вони не пасивні споживачі інформації, оскільки постійно її класифікують та розподіляють за ієрархією. Комунікаційні технології взаємодіють з процесом розробки і створення знань замість того, аби передувати їм.
Інтернет, як і будь-який інший архів, є пристроєм зовнішньої пам’яті, який може зберігати будь-які види текстової, графічної, аудіовізуальної та іншої інформації. У цьому архіві можна знайти електронні публікації, мультимедійні продукти, інтернет-сайти, наукові та культурні бази даних. Розміщена у мережі інформація є доступною з будь-якої точки світу, що надає інтернету властивостей глобального світового архіву.
В інтернеті побутує власна культура, він сприяє самовираженню користувачів: персональні сторінки є прикладом оригінального явища, в якому спостерігається задоволення соціальної та культурної функцій, не передбачуваних розробниками мережі.
Інтернет орієнтований не на обчислення, а на комунікацію, найбільш ефективними методами спілкування напряму є комунікація через електронну пошту, веб-конференція через «Zoom», «Skype», відеодіалоги через веб-камеру та ін. Серед знакових каналів непрямої комунікації окрему групу становлять соціальні мережі, блогосфера, твіттери, популярними місцями обміну інформацією є чати й форуми. Нові цифрові технології впливають на швидкість передачі інформації та на опрацювання і сприйняття знань. Вони сприяють удосконаленню старих форм кодифікації знань, а також перетворенню даних у мову з колективною суттю як інструменту комунікації. Причиною успіху нових технологій є їхня ергономічність: комфорт та простота використання мають вирішальне значення при розробці програм, що використовують інформаційні технології.
Індустрія знань – це складна система, що об’єднує в собі різні соціальні освітні, наукові, дослідні інститути та медіа й комунікації, а освіта – найбільша галузь сучасної індустрії, що об’єднує не тільки освітні інститути, але придбані людиною знання.
Нові технології сприяють розвитку викладацької системи з використанням електронних засобів навчання. Електронна освіта передбачає широкий спектр використання таких технологій, починаючи з роботи на комп’ютерах у класі й аж до повністю дистанційного навчання, яке стало реальним елементом розвитку освіти. Дистанційне навчання надзвичайно актуалізувало відео-ролики від провідних спеціалістів-практиків, онлайн-курси, тренінги, читання книг в он-лайні, он-лайн ресурси бібліотеки. Студенти використовують навчальні посібники з дисципліни, тести, завдання та питання для самоконтролю. Корисними стали отриманні необхідної інформації в режимі реального часу мобільні додатки, які пропонують такі інтерактивні послуги, як віртуальний секретар, навігатор, і голосовий перекладач.
Віртуальна освіта передбачає індивідуальну роботу у поєднанні з гнучким процесом навчання і більшою самостійністю у процесі споживання знань. Надаючи можливість інституційних форм навчання, інтернет поступово стає важливим засобом самоосвіти, що містить різноманітні інструменти для неформального пізнання і дає змогу створювати віртуальні класи.
Традиційна освіта, особливо класичні європейські університети, на думку експертів, досягла своїх природних меж як навчальний заклад, створений у визначеному географічному місці, як двигун науки й поширення кодифікованих знань серед еліти, сформованої на основі як інтелектуальних, так і соціально-політичних та економічних критеріїв. Виникнення нових знань, а також їх розподіл у спеціальних дисциплінах, їх об’єднання у складні комплекси і зменшення ієрархічності структури знань ставить під сумнів життєздатність «університетів».
Про трансформацію освіти та зміну її значення в новому типі суспільства говорять українські дослідники: «Зміни, які відбуваються в соціумі і які пов’язані з переходом до ІС, не тільки трансформують наявну систему освіти, але й наповнюють її новим змістом. Тому ВНЗ як стійке соціальне утворення покликаний задовольняти певні суспільні потреби, для чого важливо специфічним чином організувати діяльність. При цьому основним завданням ВНЗ в умовах активізації інформаційних потоків, поряд з його прямим призначенням, виступає формування суспільної свідомості, адекватної ІС» [1, с. 3].
Таким чином, результатами інформатизації освіти мають бути: розвиток інформаційної культури людини, її комп'ютерної освіченості; розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів; скорочення терміну навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів та підвищення якості такого навчання і тренування; інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності; удосконалення управління освітою; кадрове забезпечення усіх напрямів інформатизації України шляхом спеціалізації та інтенсифікації підготовки відповідних фахівців.
Під час освітнього процесу, цікавою реалізацією може бути функція «розширеної реальності», коли при наведенні телефону iPhone чи новітніх планшетів, відображається довідкова інформація, що завантажується з електронного підручника чи з мережі інтернет.
Застосування ІКТ в освітніх цілях, зокрема при підготовці інтерактивних освітніх курсів як у середніх школах, так і в вузах, створює умови для підвищення продуктивності навчальної діяльності студентів на заняттях. Автоматизація навчального процесу спрощує систему оцінювання, повністю нівелюючи суб’єктивну складову, присутню при міжособистісному контактові. Інформатизація та комп’ютеризація навчання покращує сприйняття отриманого матеріалу, оскільки при його засвоєнні додатково активується візуалізація даних. Інтерактивність як форма діалогу між студентом та віртуальним викладачем підвищується рівень засвоєння навчального матеріалу, дає можливість самостійно опрацювати теоретичний матеріал, здійснювати пошук допоміжної інформації в рекомендованих джерелах та ін. При цьому традиційна роль викладача жодним чином не може вважатися вичерпною і непотрібною. Навпаки, уміле поєднання уставлених форм викладу у поєднанні з новими технологіями формують уявлення про освіту майбутнього.
Нові мережеві суспільства, нова наука, освіта через глобалізацію інформаційних мереж змінює свої сутнісні показники, перетворюючись у все більш орієнтовані на дистанційний діалог структури. Інформаційно-комп’ютерні технології, як засіб втілення інноваційних технологічних змін стимулює втрату «особистісного» спілкування, при якому відбувається не тільки інформаційний обмін знаннями чи даними, але передача смислового контексту за допомогою візуально-чуттєвого людського сприйняття.
Список використаних джерел:
1. Калашнікова Л. Інтернет-сайти вищих навчальних закладів як інноваційні канали комунікації в умовах формування інформаційного суспільства в Україні : Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.04 / Л.В. Калашнікова; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 20 с.
2. Закон України «Про Національну програму інформатизації» // ВВР. – 1998. (iз змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 13 квітня 2020 року N 554-IX) – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80#Text
3. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні 2007-2015 рр.» // ВВР. – 2007. – № 12. – с. 102.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter