Податкова система є одним із ключових механізмів забезпечення фінансової стійкості держави. В умовах повномасштабної війни питання добровільної сплати податків набуло особливого значення, оскільки податкові надходження залишаються одним із основних джерел фінансування обороноздатності країни, соціального захисту населення та відновлення критичної інфраструктури. Водночас на рівень податкової дисципліни впливають не лише економічні та соціальні чинники, а й психологічні аспекти поведінки платників податків.
Сучасні дослідження у сфері поведінкової економіки свідчать, що рішення щодо сплати податків значною мірою залежать від рівня довіри до державних інституцій, сприйняття справедливості податкової системи, соціальних норм та особистої відповідальності громадян [1; 2].
Психологічний фактор податкової поведінки розглядається як сукупність внутрішніх переконань, мотивацій та емоційних установок, які визначають готовність особи виконувати податкові зобов’язання.
Особливістю українських реалій 2022–2025 років стало формування нової моделі суспільної відповідальності. За даними Державної податкової служби України, незважаючи на складні умови воєнного стану, податкові надходження до зведеного бюджету демонструють позитивну динаміку. (рис.1.)
Рис. 1 Податкові надходження до зведеного бюджету
Якщо у 2022 році надходження становили близько 1,34 трлн грн, то у 2023 році – понад 1,66 трлн грн, у 2024 році – понад 2 трлн грн, а за підсумками 2025 року перевищили 2,4 трлн грн [2]. Така тенденція свідчить не лише про економічну адаптацію бізнесу, а й про посилення громадянської мотивації, щодо виконання податкових обов’язків.
Водночас результати соціологічних досліджень демонструють прямий зв’язок між рівнем довіри до органів державної влади та податковою дисципліною населення [3]. У період воєнного стану значна частина платників податків почала сприймати сплату податків як особистий внесок у підтримку Збройних Сил України та забезпечення національної безпеки. Таким чином, психологічний механізм «податкового патріотизму» став одним із факторів зростання добровільної податкової поведінки.
Разом із позитивними тенденціями залишаються чинники, що негативно впливають на податкову дисципліну. Серед них – економічна невизначеність, інфляційні процеси, недостатній рівень фінансової грамотності населення, а також недовіра до окремих державних інституцій.
Досвід країн Європейського Союзу свідчить, що ефективне управління сплатою податків потребує поєднання фіскального контролю з інструментами поведінкового впливу, спрямованими на підвищення податкової культури населення [3].
Важливим напрямом удосконалення податкової політики в Україні має стати впровадження сучасних психологічних механізмів стимулювання добровільного виконання податкових зобов’язань. До таких механізмів належать підвищення прозорості використання бюджетних коштів, розвиток електронних сервісів, формування позитивного іміджу сумлінного платника податків, а також систематичне інформування громадян про результати використання податкових надходжень для потреб оборони та відновлення держави.
Отже, результати дослідження свідчать, що психологічні фактори відіграють важливу роль у формуванні податкової поведінки населення. В умовах воєнного стану особливого значення набувають довіра до держави, податкова культура, соціальна відповідальність та громадянська свідомість. Подальше вдосконалення системи управління сплатою податків має здійснюватися з урахуванням поведінкових аспектів прийняття рішень платниками податків, що сприятиме підвищенню ефективності податкової політики та зміцненню фінансової безпеки України.
Список літератури:
1.Torgler B. Tax Compliance and Tax Morale: A Theoretical and Empirical Analysis. Cheltenham : Edward Elgar Publishing, 2007. 324 p.
2. Державна податкова служба України. Показники надходжень до бюджетів. URL: https://tax.gov.ua (дата звернення: 12.06.2026).
3. Київський міжнародний інститут соціології. Довіра до державних інституцій в умовах воєнного стану: результати соціологічних досліджень. URL: https://kiis.com.ua (дата звернення: 12.06.2026).
|