В умовах посилення вимог до корпоративної прозорості та сталого розвитку нефінансове звітування стало важливим інструментом комунікації між компаніями та зацікавленими сторонами. Інвестори, державні органи, споживачі та суспільство дедалі більше потребують інформації не лише про фінансові результати діяльності підприємств, а й про їхній вплив на довкілля, соціальну сферу та систему корпоративного управління (ESG). У зв’язку з цим на міжнародному та європейському рівнях сформувалися різні підходи до стандартизації нефінансової звітності. Найбільш поширеними є стандарти Global Reporting Initiative (GRI), Sustainability Accounting Standards Board (SASB), International Sustainability Standards Board (ISSB) та European Sustainability Reporting Standards (ESRS) [1–4].
Стандарти GRI є одними з найбільш поширених у світі та орієнтовані на широкий спектр зацікавлених сторін. Основною метою GRI є розкриття економічного, екологічного та соціального впливу організації на суспільство і довкілля. Концепція подвійної суттєвості (double materiality) є ключовим елементом цього підходу, оскільки враховує як вплив компанії на навколишнє середовище та суспільство, так і вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства [1].
На відміну від GRI, стандарти SASB були розроблені насамперед для потреб інвесторів. Вони зосереджуються на фінансово суттєвих ESG-факторах, які можуть впливати на вартість компанії та її фінансові результати. Особливістю SASB є галузевий підхід: для кожної сфери економіки визначаються специфічні показники, які підлягають розкриттю [2].
У 2021 році було створено International Sustainability Standards Board (ISSB), який функціонує під егідою Фонду міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRS Foundation). Основним завданням ISSB стало формування глобальної базової системи розкриття інформації про сталий розвиток. Першими стандартами стали IFRS S1 «General Requirements for Disclosure of Sustainability-related Financial Information» та IFRS S2 «Climate-related Disclosures». ISSB значною мірою інтегрував напрацювання SASB та орієнтується на потреби інвесторів і фінансових ринків [3].
Як зазначає Г.В. Уманців, впровадження міжнародних стандартів нефінансового звітування сприяє підвищенню інвестиційної привабливості підприємств та зміцненню їхньої репутації серед зацікавлених сторін [5, с. 9]. О.В. Олійник підкреслює, що сучасні тенденції розвитку корпоративної звітності передбачають поступову інтеграцію фінансових і нефінансових показників в єдину систему інформаційного забезпечення управління підприємством [6, с. 24].
Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS) були розроблені Європейською консультативною групою з фінансової звітності (EFRAG) у межах реалізації Директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD). Їхньою головною особливістю є комплексний підхід до розкриття ESG-інформації та обов’язкове застосування принципу подвійної суттєвості [4].
На відміну від ISSB, який концентрується на фінансових ризиках та можливостях для інвесторів, ESRS вимагають від компаній звітувати також про вплив їхньої діяльності на навколишнє середовище, працівників, громади та права людини [4]. Таким чином, європейська модель орієнтована не лише на інвесторів, але й на ширше коло стейкхолдерів.
Крім того, ESRS містять більш деталізовані вимоги щодо розкриття інформації за екологічними, соціальними та управлінськими аспектами. Стандарти охоплюють питання зміни клімату, біорізноманіття, циркулярної економіки, умов праці, гендерної рівності та корпоративної етики. На думку О.В. Олійник, саме комплексність розкриття інформації забезпечує вищий рівень довіри до звітності компаній та створює передумови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень [6, с. 27].
Порівняння стандартів дозволяє виявити суттєві відмінності у підходах до нефінансового звітування.
По-перше, GRI та ESRS базуються на концепції подвійної суттєвості, тоді як SASB та ISSB використовують підхід фінансової суттєвості. Це означає, що GRI та ESRS враховують як вплив компанії на суспільство та довкілля, так і вплив ESG-факторів на саму компанію.
По-друге, відрізняється цільова аудиторія стандартів. GRI та ESRS орієнтовані на широке коло зацікавлених сторін, включаючи працівників, громади, регуляторів та громадські організації. SASB та ISSB призначені переважно для інвесторів, кредиторів та інших учасників фінансових ринків.
По-третє, різниться рівень деталізації. ESRS вважаються найбільш комплексними стандартами, оскільки містять значну кількість обов’язкових показників та вимог щодо розкриття інформації. GRI забезпечує гнучкість у виборі показників залежно від суттєвих тем. SASB і ISSB концентруються на найбільш значущих для інвесторів аспектах сталого розвитку.
Розвиток нефінансового звітування є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності підприємств у глобальному економічному середовищі [5, с. 13]. Водночас О.В. Олійник наголошує на необхідності гармонізації міжнародних підходів до розкриття інформації з метою забезпечення її порівнюваності та зрозумілості для користувачів [6, с. 29].
Варто також відзначити тенденцію до зближення міжнародних та європейських стандартів. Зокрема, EFRAG та IFRS Foundation здійснюють координацію підходів до формування вимог щодо розкриття ESG-інформації, що сприяє уніфікації корпоративної звітності на глобальному рівні.
Проведений аналіз свідчить, що міжнародні та європейські стандарти нефінансового звітування мають спільну мету – підвищення прозорості та підзвітності бізнесу у сфері сталого розвитку. Водночас вони відрізняються за концептуальними підходами, цільовою аудиторією та обсягом розкриття інформації.
GRI та ESRS орієнтуються на широкий спектр стейкхолдерів і використовують принцип подвійної суттєвості. SASB та ISSB фокусуються на інформації, що є фінансово суттєвою для інвесторів. ESRS характеризуються найбільш комплексними вимогами та відіграють ключову роль у формуванні європейської моделі корпоративної звітності. Подальша гармонізація міжнародних та європейських підходів сприятиме підвищенню порівнюваності звітності та ефективності оцінки сталого розвитку компаній.
Список літератури:
1. Global Reporting Initiative. GRI Universal Standards 2021. URL: https://www.globalreporting.org/standards/ (дата звернення: 09.06.2026).
2. Sustainability Accounting Standards Board. SASB Standards. URL: https://sasb.ifrs.org/standards/ (дата звернення: 09.06.2026).
3. IFRS Foundation. IFRS Sustainability Disclosure Standards (IFRS S1 and IFRS S2). URL: https://www.ifrs.org/issb/ (дата звернення: 09.06.2026).
4. European Financial Reporting Advisory Group (EFRAG). Sustainability Reporting. URL: https://www.efrag.org/en/sustainability-reporting (дата звернення: 09.06.2026).
5. Уманців Г. В., Міняйло В. П. Звітність про сталий розвиток у вимірі корпоративної соціальної відповідальності // Scientia Fructuosa. 2023. № 6. URL: https://journals.knute.edu.ua/scientia-fructuosa/article/view/1841 (дата звернення: 09.06.2026).
6. Олійник О. В., Захаров Д.М. Виклики та перспективи ESG звітності: аналіз теоретичних і практичних аспектів // Економіка, управління та адміністрування. 2024. URL: https://ema.ztu.edu.ua/article/view/313572 (дата звернення: 09.06.2026).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter