Психологічна безпека працівників у період війни набуває особливого значення, оскільки саме вона значною мірою визначає здатність персоналу зберігати працездатність, адаптуватися до кадрових змін, підтримувати професійну взаємодію та ефективно реагувати на нестабільність зовнішнього і внутрішнього середовища. Воєнні умови супроводжуються високим рівнем стресу, емоційного виснаження, тривожності, вимушеною зміною форматів роботи, скороченням кадрів, перерозподілом обов’язків і потребою швидкого прийняття управлінських рішень. Саме тому проблема психологічної безпеки працівників під час війни є важливою, оскільки безпосередньо пов’язана зі стійкістю організації та збереженням людського потенціалу.
Окремі аспекти цієї проблематики вже знайшли відображення у працях науковців[1-5]. Зокрема, А. Балакірєва акцентує увагу на значенні психологічної безпеки на робочому місці в умовах воєнного стану та підкреслює її роль у підтриманні стабільності трудового середовища [1]. Г. Католик визначає психологічну безпеку персоналу як важливий чинник ефективного управління в організаціях, наголошуючи на її значенні для збереження продуктивної професійної взаємодії, тоді як В. Жуковська досліджує особливості управління персоналом в Україні в умовах воєнного стану й підкреслює необхідність адаптації кадрової політики до кризових обставин [3]. У працях [4-5]. обґрунтовано роль особистісних та організаційних ресурсів у підтриманні позитивних результатів для працівників під час війни, а також розкрито значення управління людськими ресурсами у формуванні стійкості персоналу у воєнному контексті» Отже, наукові підходи підтверджують, що психологічна безпека працівників є важливою складовою ефективного управління кадровими змінами в умовах війни.
Наведені положення впливу кадрових змін на психологічну безпеку працівників (табл.1) дають підстави стверджувати, що в умовах війни кадрові зміни мають організаційний та психологічний вимір, оскільки зміна функцій, форматів роботи, навантаження безпосередньо впливає на відчуття стабільності, довіри та професійної впевненості працівників.
Таблиця 1
Вплив кадрових змін на психологічну безпеку працівників в умовах війни
Джерело: узагальнено автором на основі [1; 2; 5].
В умовах війни працівники особливо гостро реагують на нестачу інформації, зміну професійних ролей і зростання навантаження, тому управлінська діяльність має поєднувати адміністративну чіткість із психологічною чутливістю. Ігнорування психологічної безпеки у процесі кадрових трансформацій посилює напруження, знижує мотивацію та ускладнює адаптацію працівників, тоді як атмосфера підтримки й передбачуваності сприяє результативному впровадженню змін [4].
Отже, в умовах війни психологічна безпека працівників має розглядатися не як додатковий елемент кадрової політики, а як її стратегічне ядро. Саме вона забезпечує реальну, а не формальну ефективність кадрових змін, оскільки дає змогу поєднати організаційні цілі з потребою людини у стабільності, підтримці та передбачуваності. У цьому контексті здатність керівництва своєчасно враховувати психологічні ризики, підтримувати довіру та створювати безпечний простір професійної взаємодії стає однією з ключових умов життєздатності організації в кризовий період.
Список літератури:
1. Балакірєва А. Психологічна безпека на робочому місці під час військового стану. Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку. 2023. Вип. 88. С. 85–86. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/29724 (дата звернення: 15.03.2026).
2. Католик Г. В. Психологічна безпека персоналу як фактор ефективного управління в організаціях. Економіка та суспільство. 2024. № 68. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/4820.
3. Жуковська В.М. Безпека праці та здоров’я персоналу в умовах війни: розробка HR проєкту. БІЗНЕСІНФОРМ. 2022. №10. С.108-113. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-10-108-113.
4. Міністерство економіки України. Методичні рекомендації щодо запровадження психосоціальної підтримки на робочому місці для роботодавців. 2024. URL: https://me.gov.ua/Documents/Detail/9c7657d6-c0ec-4559-aa22-c7f91f3bf009?id=9b741d13-f293-&lang=uk-UA (дата звернення: 15.03.2026).
5. Budhwar, P., Pereira, V., Mellahi, K., & Fenton-O’Creevy, M. The role of HRM in building resilience: The relationality of resources in war contexts. Human Resource Management Journal. 2025. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/1748-8583.12597 (дата звернення: 16.03.2026).
____________________________
Науковий керівник: Жуковська Валентина Миколаївна, доктор економічних наук, професор, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ, Україна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter