Актуальність. Дистанційне та змішане навчання стало для багатьох закладів загальної середньої освіти тривалою реальністю, а не тимчасовим рішенням. Водночас учні значну частину часу проводять у соціальних мережах, де інформація подається переважно візуально, коротко й фрагментарно. За даними звіту Digital 2025, 87,5 % дорослих інтернет-користувачів щотижня переглядають короткі відео на кшталт TikTok, Instagram Reels чи YouTube Shorts [3]. Для біології, зміст якої значною мірою складається з процесів, структур і причинно-наслідкових зв’язків, це створює як можливості, так і ризики: візуально виразний контент легко привертає увагу, але не гарантує розуміння. Тому актуальним є пошук методів, які дозволили б використовувати візуальну мову соціальних мереж для досягнення саме навчальних цілей.
Ступінь досліджуваності проблеми. Теоретичне підґрунтя проблеми становить когнітивна теорія мультимедійного навчання Р. Маєра, у межах якої обґрунтовано принципи поєднання слів і зображень, сигналізації ключової інформації та вилучення зайвих елементів [5]. Універсальні принципи візуального дизайну – ієрархію, групування, контраст, читабельність – систематизовано у праці В. Лідвелла, К. Холден і Дж. Батлер [4]. Освітні можливості цифрового сторітелінгу розкрито в дослідженнях Б. Робіна та Н. Смеди зі співавторами [6; 7], а в українській методиці навчання біології – у працях Л. Франчук-Кривої, С. Гвоздій та К. Чеканюк [1; 2]. Водночас питання поєднання візуального сторітелінгу з особливостями конкретних соціальних мереж під час дистанційного навчання біології в основній школі залишається недостатньо дослідженим.
Мета і методи дослідження. Мета – обґрунтувати сутність, етапи та умови застосування педагогічного візуального сторітелінгу в соціальних мережах під час дистанційного навчання біології. Використано методи аналізу й узагальнення наукової та методичної літератури, моделювання, контент-аналізу навчальних матеріалів і педагогічного спостереження.
Сутність дослідження. Педагогічний візуальний сторітелінг ми розглядаємо як метод організації навчального матеріалу, за якого біологічний зміст подається у вигляді логічно пов’язаної послідовності текстових, графічних, фото- та відеокомпонентів, а принципи візуального дизайну використовуються для того, щоб зробити цю послідовність зрозумілою, акцентувати ключові поняття та спонукати учнів до пізнавальної діяльності [4; 5; 6].
Принциповою для методу є відмінність між «увагою до контенту» і «навчальною увагою». Перша описує здатність допису чи відео зупинити користувача під час гортання стрічки; друга – здатність учня зосередитися на суттєвому, встановити зв’язки між елементами інформації та пояснити біологічне явище. Механізми соціальних мереж, які привертають увагу, у навчанні мають слугувати лише першим кроком до цілеспрямованої пізнавальної діяльності. Тому декоративні зображення, фонова музика чи надмірна кількість ефектів, які не пов’язані зі змістом, свідомо обмежуються, адже вони збільшують когнітивне навантаження й відволікають від головного [5].
Візуальна історія на уроці біології будується за класичною логікою розповіді: проблемне запитання або ситуація – розгортання процесу чи явища – пояснення закономірності – висновок і завдання для учнів. Наприклад, тема фотосинтезу може бути подана як карусель із шести слайдів: запитання «Звідки береться маса дерева?», надходження вуглекислого газу й води, роль світла та хлорофілу, утворення органічних речовин, виділення кисню, завдання пояснити явище власними словами. Кожен слайд розкриває один етап, а ключові поняття виділяються кольором або розміром шрифту, що відповідає принципам сегментації та сигналізації [5].
Методика застосування візуального сторітелінгу охоплює такі етапи: визначення навчальної мети й очікуваних результатів; аналіз біологічного змісту та виокремлення понять і процесів, що потребують візуалізації; структурування інформації відповідно до логіки її сприймання; вибір засобів візуального представлення; створення візуального сценарію; застосування принципів графічного дизайну; адаптацію матеріалу до формату конкретної соціальної мережі; організацію навчальної взаємодії; оцінювання результатів і рефлексію.
Адаптація до платформи передбачає врахування її візуальної логіки: для Instagram доцільні каруселі та графічні дописи, для YouTube Shorts і TikTok – короткі вертикальні відео з текстовими накладками й субтитрами, для закритих груп у месенджерах – стислі повідомлення з інфографікою. Водночас необхідно враховувати вікові обмеження: більшість популярних мереж дозволяє реєстрацію лише з 13 років, тому для учнів 5–6 класів матеріали доцільно розміщувати в закритому освітньому середовищі закладу або використовувати відео, що переглядаються без реєстрації. Соціальна мережа при цьому виконує допоміжну функцію, а оцінювання та зберігання даних учнів залишаються в офіційній освітній платформі.
Важливою умовою є поступова зміна ролі учня – від споживача готових історій до їх співавтора й автора. Спочатку учні доповнюють історію, підготовлену вчителем, згодом створюють окремі слайди, а надалі – власну візуальну історію з теми. Такий підхід відповідає висновкам досліджень цифрового сторітелінгу щодо його здатності залучати учнів і створювати конструктивістське навчальне середовище [6; 7], а також вітчизняному досвіду використання сторітелінгу на уроках і в позакласній роботі з біології [1; 2].
Ефективність методу не може вимірюватися кількістю переглядів чи вподобань: ці показники характеризують залучення до контенту, але не досягнення навчальних результатів. Тому оцінювання доцільно здійснювати за когнітивним, діяльнісним, мотиваційним критеріями та критерієм візуальної і цифрової грамотності – здатності учнів аналізувати достовірність візуальної інформації та інтерпретувати схеми й інфографіку.
Основні висновки. Педагогічний візуальний сторітелінг дає змогу перетворити візуальну мову соціальних мереж на засіб досягнення навчальних цілей з біології за умови, що дизайн підпорядковано змісту, а привернення уваги – пізнавальній діяльності. Розроблено послідовність етапів методу та вимоги до адаптації матеріалів до різних платформ з урахуванням вікових обмежень і цифрової безпеки. Перспективою подальших досліджень є експериментальна перевірка ефективності методу в дистанційному навчанні біології учнів основної школи.
Список літератури:
1. Франчук-Крива Л., Гвоздій С. Цифровий сторітелінг у позакласній роботі з біології. Освітологічний дискурс. 2023. № 4 (43). DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.46 .
2. Чеканюк К. О. Сторітелінг як технологія професійного розвитку вчителів біології. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. Педагогічні науки. 2023. № 1 (25). С. 148–155. DOI: https://doi.org/10.32342/2522-4115-2023-1-25-16 .
3. Digital 2025: April Global Statshot Report / We Are Social, Meltwater. 2025. URL: https://wearesocial.com/digital-2025 (дата звернення: 18.10.2026).
4. Lidwell W., Holden K., Butler J. Universal Principles of Design. Rev. and updated ed. Beverly, MA : Rockport Publishers, 2010. 272 p. URL: https://books.google.com/books?id=zXAx9_Y8GiEC (дата звернення: 19.10.2026).
5. Mayer R. E. Multimedia Learning. 3rd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2020. 450 p. URL: https://www.cambridge.org/highereducation/books/multimedia-learning/FB7E79A165D24D47CEACEB4D2C426ECD (дата звернення: 19.10.2026).
6. Robin B. R. Digital Storytelling: A Powerful Technology Tool for the 21st Century Classroom. Theory Into Practice. 2008. Vol. 47, No. 3. P. 220–228. DOI: https://doi.org/10.1080/00405840802153916 .
7. Smeda N., Dakich E., Sharda N. The effectiveness of digital storytelling in the classrooms: a comprehensive study. Smart Learning Environments. 2014. Vol. 1. Article 6. DOI: https://doi.org/10.1186/s40561-014-0006-3 .
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter