Ігрова діяльність для сенситивного періоду молодшого шкільного віку є провідною, становить «своєрідну пізнавальну діяльність соціального-культурного характеру, яка дозволяє їй привласнювати соціально-культурний досвід рідного народу і людства» [2, с. 16–17].
Молодший шкільний рік є сенситивним у розвиткові навичок критичного мислення на основі наочно-дієвого, специфікою якого є увага до системних зв’язків того чи того об’єкта чи структури, оброблення навчальної інформації через актуалізацію знань з інших навчальних предметів. Творча уява сприяє створенню нових образів, посилює інтелектуалізацію виучуваного матеріалу, що в цілому сприяє розвитку творчих умінь. Використання ігрових технологій дозволяє привласнити соціально-культурний досвід, розвинути творчу уяву, спонукає до вияву власної індивідуальності.
У мовно-літературній підготовці молодших школярів розвиток творчого мислення забезпечуваний через уведення гри-драматизації, що має реалізацію у форматі виразного читання художнього твору за ролями, їх модифікації.
Читаючи художній твір, молодші школярі мають змогу зіставити поведінку і вчинки головних персонажів, актуалізуючи власний досвід пізнання подібної ситуації, з одного боку, розвивають рефлексивні здатності розглядати й оцінювати власні поведінкові реакції та вчинки, – з іншого. Творчий характер драматизації полягає у її імпровізації, що засвідчує активний характер діяльності, також емоційно насичена ігрова діяльність орієнтує молодших школярів на змагальність і конкуренцію, що посилює їх самооцінку.
Успішність драматизації на етапі виразного читання художнього твору забезпечувана такими умовами:
– використання сюжету для його варіативного продовження, зміни, перетворення художнього інсценування;
– виразне читання художнього тексту, його інтонування, створення з допомогою рухів художнього образу;
– створення шляхом імпровізації образу з допомогою добору висловів, використання мімічних і пантомімних характерних деталей;
– творче опрацювання ролі, що передбачає не лише здійснення аналізу вчинків героя, але також моральний вибір молодшого школяра, який надалі здійснює вибір щодо поведінки, яка відповідає моральним принципам;
– керівництво театрально-ігровою діяльністю молодших школярів, що передбачає роботу з художнім текстом через види читання, обговорення поведінки персонажів і вироблення морального кодексу, що регулює поведінку доброчесну і ницу; у такий спосіб діти розкривають зміст абстрактних категорій, як-от: чесність, звитяжність, любов, дружба та їх протилежних якостей;
– задля розвитку критичного мислення, що перебуває в тісному взаємозв’язку з творчим, рекомендованими є вправи, спрямовані на розвиток уяви: а) за запропонованими малюнками різних об’єктів придумати сюжет на основі відомої казки, до прикладу, зіграти казку «Рукавичка» із предметами – телефон, сопілка, олівець тощо; розігрування ролі художніх персонажів; б) за руховим матеріалом (через пантоміму, елементи танцю) вгадати, з якого твору персонаж; в) музично-літературний диктант (встановлення відповідностей між пропонованими музичними композиціями й опису персонажів інсценованого твору).
На етапі драматизації художнього твору вагому роль відіграють прийоми відкритого й коментованого виразного читання, де інтонаційний малюнок відтворює перебіг відчуттів, які намагаються передати учасники гри-драматизації, вчить культурі спілкування, імітують через кінетику емоційний перебіг.
Обговорення вчинків і поведінки персонажів за сюжетом сприяє виробленню комунікативних умінь, збагачує словниковий запас молодших школярів.
Моделювання гри-драматизації сприяє створенню уявної системи, яка здатна замінити реальну гру, через педагогічне керівництво нею у змісті театрально-ігрової діяльності забезпечується формування базових засад особистості, що має вияв у здатності до самооцінки своїх вчинків; розвитку довільної поведінки, регламентованої моральними настановами; досягається ідентифікація на рівні національно-культурного усвідомлення, а також громадянська, що має вияв у любові до родини, батьківщини, поваги до однокласників, естетичному переживанні краси природи, екологічно свідомого ставлення до довкілля тощо.
Драматизація на уроках словесності сприяє розвитку творчого мислення молодших школярів, залучаючи їх до складного ігрового дійства, з одного боку, з іншого, спонукає до емоційно-чуттєвих переживань, мотивує до пізнання, створює умови для генерації альтернативних рішень у розв’язанні творчо орієнтованих завдань, – з іншого.
Список літератури:
1. Біла І. М. Психологія дитячої творчості. Київ: Фенікс, 2014. 137 с.
2. Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти : навч.-метод. посіб. / за ред. Г. С. Тарасенко. Київ : ВД «Слово», 2010. 320 с.
3. Шевельова В. В. Методика організації ігрової діяльності в початкових класах. Початкове навчання та виховання. 2016. № 4/5. С. 6–9.
4. Яновська Т. А. Творче мислення та уява в структурі креативності молодших школярів. Психологія і особистість. 2021. Вип. 2 (20). С. 170–180. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2021.2.239980.
___________________________
Науковий керівник: Кравцова Інна Адамівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг, Україна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter