:: ECONOMY :: ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ :: ECONOMY :: ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
:: ECONOMY :: ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 31

Термін подання матеріалів

27 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 14



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

 
10.02.2020 21:51
Автор: Сахарова Наталія Леонідівна, магістр, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

В умовах ринкової економіки велике значення має ефективне використання ресурсів, які знаходяться в розпорядженні держави або великих підприємств. Тому виникає питання, яким саме чином може здійснюватись така діяльність. Найбільш сприятливими здаються умови для створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Беручи до уваги теперішній економічний стан України, враховуючи дефіцит грошових коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших розпорядників коштів, контроль потрібно здійснювати за кожною копійкою, витраченою на здійснення закупівель за державні кошти. Основний принцип державних закупівель міститься в економності витрачання державних коштів. 

Від ефективності державного фінансового контролю багато в чому залежить добробут народу, задля чого одна з найважливіших функцій державного управління повинна бути спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності і ефективності управління фінансовими ресурсами та державною власністю, а також на своєчасне вжиття необхідних відповідних коригувань і запобіжних заходів.

Державні закупівлі у світі — це в середньому 10—15% ВВП країни. Відповідно, уряди намагаються максимально ефективно спрямувати гроші платників податків на стимулювання власного економічного розвитку, зайнятості та максимально обмежити відтік коштів в економіку інших країн. 

У нашій державі система державних закупівель сформувалась в окремий інститут понад дванадцять років тому. Однак, на жаль, протягом зазначеного часу так і не стала збалансованою та дієвою.

Важливою характеристикою розвитку нормативної бази будь-якої країни, економіка якої орієнтується на принципи вільного ринку, є стан правових норм організації державних закупівель товарів, робіт і послуг. Обов’язковість існування таких норм визначається тим, що при державних закупівлях власником коштів платників податків (суспільних коштів) є держава, а розпоряджатися ними, використовувати їх повинні чиновники. Принципи прозорості та недискримінації, на яких базуються міжнародні правила закупівель, у національному законодавстві повинні відображатися абсолютно точно, інакше з ефективного механізму вибору тендер може перетворитися, власне, у злоякісний інструмент корупції.

Протягом 2000–2015 рр. нормативно-правове регулювання державних закупівель зазнало значних змін, які спрямовані на прозорість проведення процедур державних закупівель та виявлення порушень органами Державної контрольно-ревізійної служби (згодом Державної фінансової інспекції, потім Державної аудиторської служби) на певних стадіях державних закупівель, зокрема ще під час затвердження річного плану, в процесі проведення торгів чи укладання договорів, а не лише постфактум, як це відбувається при проведенні інспектування. 

Так, перші спроби регулювання контролю державних закупівель були прийняті 1 грудня 2006 року з ухваленням Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 424–V. В цьому законі, вперше згадується про такий різновид фінансового контролю, як перевірка державних закупівель. 

Нормативні акти, які регулюють здійснення державних закупівель, зокрема, їх державний контроль, постійно змінюються та доповнюються, адже від того наскільки правильно проведена процедура державних закупівель залежить економне та ефективне використання державних фінансових ресурсів.

В теперішній час, регулювання та контроль у сфері державних закупівель відбувається згідно з статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі». Даним Законом функцію регулювання і координації надано Міністерству економічного розвитку і торгівлі, в той час коли повноваження щодо контролю розподілено між різними державними органами, відповідно до їхньої компетенції з яких в тому числі є Державна аудиторська служба України. 

Родзинкою Закону про публічні закупівлі є запровадження проведення замовниками торгів через електронну систему закупівель – інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входить веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Водночас, з початку функціонування електронних торгів на адресу Державної аудиторської служби України, надходять значна кількість звернень про порушення законодавства у сфері закупівель.

Щоденно в Україні здійснюються закупівлі товарів, робіт і послуг на мільярди гривень державних коштів, а суми порушень у цій сфері становлять тисячі і навіть мільйони гривень. 

Лише протягом 2019 року Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснили моніторинг понад 8,7 тис. закупівель загальною вартістю 82,5 млрд гривень. У 93% випадків (8,1 тис. заходів контролю) виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель при проведенні замовниками процедур закупівель загальною вартістю 71,8 млрд гривень. Найбільше виявлених порушень стосуються недотримання порядку складання форм документів та оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду замовником тендерних пропозицій та складання тендерної документації.

За результатами моніторингу закупівель попереджено порушень та їх наслідків на загальну суму майже 16,8 млрд грн, з яких відмінено 2,6 тис. закупівель загальною очікуваною вартістю 14,6 млрд грн та розірвано 0,9 тис. договорів на загальну суму 2,2 млрд гривень.

Найбільше порушень у 2019 році допущено замовниками через недотримання законодавства при складанні тендерної документації, оприлюдненні інформації про закупівлі, розгляду та відхилення тендерних пропозицій, тобто саме у процесі проведення закупівель.

Контроль за здійсненням державних закупівель дає змогу попередити втрати державних коштів, проте недоліки організаційно-методичного забезпечення здійснення державних закупівель створюють передумови для виникнення негативних явищ, які знижують ефективність використання бюджетних коштів. Найпоширенішими з них є:

1) корупція, що спричиняє зниження рівня конкурентоспроможності та якості товарів, робіт та послуг; неефективне використання бюджетних коштів; ігнорування основних суспільних потреб та обсягу бюджетних витрат. Вона проявляється у виникненні особистої зацікавленості осіб, що здійснюють державні закупівлі, у результатах конкурсу на постачання товарів, робіт чи надання послуг, а також у завищенні вартості контрактів, зниженні якості продукції, що закуповується, та затягуванні виконання угод; 

2) лобізм, який полягає у просуванні особами, відповідальними за здійснення державних закупівель, пропозицій деяких постачальників. Він проявляється у недотриманні встановленого законодавством порядку здійснення державних закупівель та визначення переможця торгів або проведенні тендерів із завчасно окресленими вимогами, розрахованими на певного суб’єкта господарювання та його товар; 

3) зниження суспільної корисності товарів, що закуповуються за державні кошти. Інакше кажучи, товар можна придбати за принципом найменшої ціни, але при цьому не враховується його якість. 

Як наслідок, товари закуповуються у сумнівних постачальників і, таким чином, не досягаються законодавчо встановлені цілі закупівель. Одним зі шляхів оптимізації системи контролю є вдосконалення чинного порядку, який регламентує його здійснення. 

Аналіз сучасного стану функціонування системи державних закупівель в Україні свідчить про те, що досягнуті у цій сфері результати ми не можемо вважати задовільними. Тому, вкрай необхідним є створення ефективної системи державних закупівель, що сприятиме розвитку конкурентного середовища та ефективному витрачанню бюджетних коштів. 

Процес удосконалення фінансового контролю у сфері державних закупівель має знаходитися в постійній динаміці і виступати одним із базових елементів боротьби з «тіньовою» економікою та фінансовим шахрайством задля забезпечення прозорості, конкурентності та дієвості процедур держзакупівель, що є важливим фактором ефективного функціонування системи державних закупівель в Україні.

Список використаних джерел:

1. Барановська В.Г. Державний фінансовий контроль в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення. Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. 2002. № 5 (31). С. 62–64.

2. Дроздова Н. Г. Державна політика у сфері державних закупівель: стан та перспективи реалізації. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2010. № 6. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2010-6/zmist/R_5/Drozdova.pdf.

3. Зубар В. В. Формування механізму управління системою державних закупівель в Україні : дис. канд. наук з держ. упр. : 25.00.02. Харків, 2010. 222 с.

4. Критенко О. О. Напрями вдосконалення системи державних закупівель в Україні. Актуальні проблеми державного управління: зб.наук. пр. Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Випуск 2 (54). Одеса : ОРІДУ НАДУ,  2013. 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ВЗАЄМОДІЯ СУБ’ЄКТІВ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
23.01.2020 16:46
ВПЛИВ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
20.02.2020 14:23
КОНТРОЛІНГ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
20.02.2020 14:04
СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
19.02.2020 15:01
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЦІНИ НА РЕКЛАМУ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
19.02.2020 14:56
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
17.02.2020 16:54
СУЧАСНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
14.02.2020 16:06
БИООБОГАЩЕНИЕ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ КУЛЬТУР
12.02.2020 18:04
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МАЛОГО БІЗНЕСУ В КАНАДІ
10.02.2020 22:01




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.203 сек. / Mysql: 774 (0.175 сек.)