:: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ :: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
:: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 31

Термін подання матеріалів

27 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 14



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПРОБЛЕМИ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 
28.11.2017 17:36
Автор: Єсіпко Яна Ярославівна, студентка, Ірпінський державний коледж економіки та права
[Секція 3. Облік, статистика і аудит;]

Амортизація – це об’єктивний економічний процес поступового відшкодування вартості основних засобів у період їх функціонування у виробництві з метою відшкодування до моменту закінчення строку експлуатації. Амортизація має особливо важливе значення в механізмі відтворення основних засобів, оскільки вона, з одного боку, є елементом виробничих витрат, що включається до собівартості продукції, а з іншого – є джерелом коштів для реновації (відновлення) основного засобу часто на якісно новій основі. Водночас вона відображає специфіку руху його вартості й розглядається як важливий важіль управління процесом відтворення.[1]

У світовій практиці на амортизацію припадає 60–70% інвестицій в основний капітал. В Україні роль амортизації нині різко ослаблена. В економічній літературі виділяють три головні причини ослаблення ролі амортизації в Україні: неадекватність індексації основних засобів; високі  нормативні терміни служби основних засобів; недостатнє застосування прискореної амортизації. [2]

В умовах інтеграційних процесів сучасну методику амортизаційних нарахувань доцільно удосконалювати, наближувати параметри української амортизаційної політики до світової практики. [2]

Амортизація основних засобів починає нараховуватися в бухгалтерському обліку з наступного місяця після введення їх в експлуатацію. В П(С)БО 7 такої чіткості немає, у п. 29 стандарту зазначено, що "нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт став придатним для корисного використання". Однак придатним для корисного використання може бути й обладнання, яке не потребує монтажу і зберігається на складі, а також інші види капітальних інвестицій. Таке визначення може спричинити формування неправильної думки на практиці стосовно того, що за капітальними інвестиціями теж можна нарахувати амортизацію. У зв'язку із зазначеним, передостанній абзац п. 29 П(С)БО 7 треба викласти в такій редакції: "Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів було введено в експлуатацію". Останнім часом облік їх дещо ускладнився, а ряд проблем негативно впливають 

на процес управління виробництвом, знижуючи їх ефективність використання. До ряду таких проблем можна віднести: не здійснюється пооб'єктне нарахування амортизації для об'єктів основних засобів, які згідно з податковим законодавством відносяться до груп основних фондів. У даному випадку порушуються вимоги  п. 22 – 26 П(С)БО 7; 

застосування податкового методу амортизації до інших необоротних матеріальних активів, що суперечить п. 27 П(С)БО 7; 

не нараховується амортизація на окремі види основних засобів (інші необоротні матеріальні активи, бібліотечні фонди). Порушуються вимоги п. 22, 23, 29 П(C)БО 7, що занижує витрати періоду та призводить до викривлення даних у фінансовій звітності.[3]

Для нарахування амортизації об’єкта основних засобів варто використовувати компетентний підхід, який забезпечить нарахування амортизації на кожну окрему частину об’єкта основних засобів, якщо ці частини об’єкта мають різний термін експлуатації, що впливає на строки їх зношення.[3] 

Недоліками амортизації є: 

– нав’язування збитковим підприємствам прискореного методу амортизації, хоча він актуальний лише для рентабельних підприємств; 

– не повною мірою використання норм амортизації під час її нарахування від реального строку корисного використання основних засобів, що порушує економічно обґрунтовані терміни їх відтворення; 

– для більшості видів основних засобів норми амортизації значно завищені; 

– не запроваджений механізм об’єктивної й своєчасної переоцінки основних засобів.

Отже, удосконалення процесу нарахування амортизації можливе за наступних умов: 

– по-перше, необхідно визначити доцільний строк корисного використання об’єкта, що не впливатиме на викривлення інформації про основні засоби у фінансовій звітності; 

– по-друге, встановити необхідність нарахування амортизації після місяця в якому об’єкт основних засобів було введено в експлуатацію.

Список використаних джерел:

1. Положення  (стандарт)  бухгалтерського  обліку  7  «Основні  засоби»  №  92  від 27 квіт.  2004  р.  [Електронний  ресурс]  /  Верховна  рада  України.  –  Режим  доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/index.

2. Огійчук М. Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами :  [підручник]  /  Огійчук  М.  Ф.,  Сколотій  Л.  О.,  Беленкова  М.  І.  та  ін.  /  за  ред.  проф. М. Ф. Огійчука. – [7-ме вид., перероб. і допов.]. – К: Алерта, 2016 – С. 374–375.

3. Сук П. Л. Бухгалтерський облік амортизації основних засобів / П. Л. Сук // Бухгалтерія в сільськомугосподарстві. – 2015. – № 6. – С. 15–22.

____________________________

Науковий керівник: Калусенко Валентина Вікторівна, викладач вищої категорії Ірпінського державного коледжу економіки та права
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ ЯК ОБ’ЄКТИ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ
29.11.2017 20:28
ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
29.11.2017 19:53
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄДНАНЬ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ В УКРАЇНІ ТА ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ОБЛІКУ В НИХ
28.11.2017 19:25
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
28.11.2017 19:21
КРИТЕРІЇ ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ, СТВОРЕНИХ ВСЕРЕДИНІ ПІДПРИЄМСТВА
28.11.2017 19:15
ОЦІНКА ДЕФІНІЦІЙ КАТЕГОРІЇ «ВИТРАТИ» ЯК ОБ'ЄКТА ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ
28.11.2017 19:08
МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
28.11.2017 18:25
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
28.11.2017 18:03
ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА МЕТОДИ ЇЇ МІНІМІЗАЦІЇ
28.11.2017 17:56
ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
28.11.2017 17:50




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.463 сек. / Mysql: 774 (0.416 сек.)