|
|
|
АНТИМОНОПОЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ
| |
| 30.11.2014 18:04 |
|
Автор: Зробок Віктор Богданович, студент Національного університету Державної податкової служби України
|
|
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;] |
Створення основи конкурентної політики в Україні відбувалося у складних умовах, адже у спадок від СРСР Україна отримала суцільно монополізований ринок. В країні було відсутнє антимонопольне регулювання, а розробки розвинутих країн неможливо механічно перенести в умовах перехідної економіки.
Основним змістом сучасного етапу антимонопольної політики в Україні є захист створеного конкурентного середовища, підвищення ефективності функціонування існуючих конкурентних відносин,боротьби з негативними наслідками монополізму, підтримкаконкурентоспроможності вітчизняного виробництва.
Правове забезпечення державної конкурентної політики в Україні гарантується Конституцією України, а також законами України: "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності"', "Про захист віднедобросовісної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України".
Але в українському законодавстві існує дуже багато прогалин і недоліків, які можна було б усунути, просто проаналізувавши джерела антимонопольного законодавства інших держав. Однією з таких прогалин є майже нерозвинуте законодавство щодо монополій у міжнародній торгівлі[1].
В економіці України ще не створено ефективного конкурентного середовища. Залишаються не ефективними та мало дієвими механізми державного регулювання природних монополій, не відповідають економічним розрахункам ціни і тарифи на їх послуги, структура витрат виробництва. Не створено сучасної держаної системи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на транспорті та в галузі зв'язку. Держава та її антимонопольні органи не забезпечують дотримання вимог законодавства в процесах роздержавлення власності та приватизації, а також економічної концентрації суб'єктів господарювання. Найбільш монополізованими залишаються ринки платних послуг, які здійснює держава.
В Україні в результаті вжитих протягом останніх років правових та організаційних заходів створено умови для теоретичної реалізації конституційного принципу забезпечення державного захисту конкуренції, а на практиці сьогодні надмірний рівень монополізації не тільки зберігся з минулих років, а й певною мірою навіть збільшився, оскільки держава протягом останніх років, послабивши контроль за виробником[2].
Отже, розбудова ефективного конкурентного середовища потребує створення дієвих механізмів державного регулювання діяльностісуб'єктів природних монополій та посилення захисту підприємців від монопольних проявів, насамперед з боку суб'єктів природних монополій.Потребує впровадження та оптимізації державна підтримка суб'єктів господарювання і галузей економіки, приведення практики надання їм державної допомоги, у т.ч. шляхом законодавчого врегулювання питання, у відповідність до стандартів Європейського Союзу та вимог СОТ. Слід забезпечити подальше розширення участі України в міжнародному співробітництві у сфері конкурентної політики, зокрема шляхом налагодження співробітництва з європейською комісією, ратифікації та реалізації Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики країнами СНД, укладання та виконання договорів про співпрацю в галузі захисту конкуренції з іншими державами.
Список використаних джерел:
1. Баклан О.В. Деякі теоретичні питання щодо лібералізації та оптимізації регулюючого впливу держави в сфері підприємництва [Електронний ресурс] / О.В. Баклан // Науковий вісник Національного університету біоресурсів природокористування України.
2. Лозова Г.М. Інституційні аспекти створення ефективного конкурентного середовища в Україні/ Г.М Лозова // Підприємництво, господарство і право. – 2002.–№5.–С.21
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter